1Справа № 335/7958/20 1-кс/335/4045/2020
19 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, неодруженого, дітей на утриманні не має, освіта середня-спеціальна, працює на посаді електрика ТОВ «Євробуд», зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 , -
СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020080060002164 від 18.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2020, приблизно о 18:00, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , під час конфліктної ситуації, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою вбивства останнього, використовуючи наявний у нього ніж, який ОСОБА_5 утримував у руці, наніс один удар потерпілому ОСОБА_7 , в область черевної порожнини, чим згідно довідки з КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР від 18.09.2020, спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: ножового проникаючого колото різаного поранення черевної порожнини, поранення сигновидної кишки, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для вбивства ОСОБА_7 , але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, і в подальшому смерть потерпілого ОСОБА_7 не настала, так як його було своєчасно госпіталізовано до лікувального закладу та надано необхідну медичну допомогу.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Слідчий СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просить його задовольнити, зазначивши, що: пред'явлена підозра є обґрунтованою; наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними. Зокрема, підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків (одним зі свідків є батько потерпілого, який є його знайомим); може переховуватися від органів слідства та суду, оскільки намагався покинути місце події. Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину який віднесено до категорії особливо тяжкого, який скоїв у стані алкогольного сп'яніння, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки. Зазначила, що застосувати інший більш м'який запобіжний захід не можливо, оскільки не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення застави.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та пояснив, що він мешкає з братом та його родиною, зазначив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні категорично заперечував проти задоволення вказаного клопотання. Вважає підозру необґрунтованою, зазначивши, що є сумнів в наявності умислу на вбивство, оскільки ОСОБА_5 було також нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_7 (потерпілим). Допити співробітників поліції не можуть бути доказом обґрунтованості підозри. Також наголосив, що речовий доказ (ніж), вилучено з порушенням вимог КПК України. Ризики не доведені, не обґрунтовано застосування більш м'якого запобіжного заходу. Зазначив, що ОСОБА_5 має місце мешкання, офіційно працевлаштований, що дає достатньо підстав застосувати до ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт, із покладенням відповідних обов'язків та застосування електронного засобу контролю.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 18 вересня 2020 року СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060002164, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
18.09.2020 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.09.2020 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя, також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків. потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків. потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, а саме тримання під вартою.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Діями, в яких підозрюється ОСОБА_5 нанесено шкоди здоров'ю потерпілому. Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що він має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, однак не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має. При цьому, слідчий суддя враховує стан здоров'я підозрюваного та можливість його утримання в умовах СІЗО, оскільки підтверджень щодо відсутності можливості утримання його в умовах СІЗО стороною захисту суду не надано.
Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин, конкретні обставини та характер вчинення відповідних дій, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється замахом на життя та здоров'я людини, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 16 листопада 2020 року включно, який слід рахувати з 18 вересня 2020 року, тобто з дня затримання, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при застосуванні запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193-197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 18 вересня 2020 року до 16 листопада 2020 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1