Дата документу 28.09.2020
Справа № 937/9214/19
Провадження № 2/937/735/20
28 вересня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Горбачової Ю.В.,
з секретарем с/з - Мазуріною О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Мелітопольський міськрайонний відділ виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про зняття арешту з нерухомого майна,
Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до відповідачів про зняття арешту з нерухомого майна, в якій з урахуванням уточнень просить звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 та скасувати реєстраційний запис про обтяження за № 6673492 внесений 27.02.2008 року та реєстраційний запис про обтяження № 6673608 внесений 27.02.2008 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Мелітопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 20 березня 2007 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вона придбала квартиру АДРЕСА_1 , про що між ними було укладено договір купівлі - продажу квартири від 20.03.2007 року. 18 жовтня 2019 року, під час формування державним нотаріусом Веселівської державної нотаріальної контори Дзябко М.І. Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 185201279, їй стало відомо, що на спірну квартиру АДРЕСА_1 , державними виконавцями Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області накладено арешт від 27.02.2008 року за реєстраційним номером обтяження № 6673492 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 718760 від 27.02.2008 року та накладено арешт від 27.02.2008 року за реєстраційним номером обтяження № 6673608 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 718789 від 27.02.2008 року. Арешт на спірне нерухоме майно накладено в інтересах стягувачів за вказаними виконавчими провадженнями, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На час здійснення виконавчої дії щодо звернення стягнення на спірну квартиру боржником та власником спірного майна державним виконавцем зазначено колишнього власника спірної квартири ОСОБА_2 . Тобто арешт на спірну квартиру у відношенні боржника ОСОБА_2 накладено органом державної виконавчої служби 27 лютого 2008 року, коли вона вже придбала дану квартиру у ОСОБА_2 20 березня 2007 року та його право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно ще 24.03.2007 року. В даному випадку, державний виконавець, не пересвідчившись у тому, що дана квартира на день накладення обтяження дійсно належить боржнику на праві власності, безпідставно наклав арешт на нерухоме майно яке належить їй. Таким чином, у зв'язку з тим, що вона, як власниця вищезазначеного нерухомого майна, не має можливості в повній мірі реалізувати своє право володіти, користуватися та розпоряджатися даною квартирою у зв'язку із накладенням арешту та неможливість вирішення спору у позасудовому порядку, вона вимушена звернутися до суду із позовною заявою про зняття арешту з нерухомого майна.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, від її представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягають та просять позов задовольнити в повному обсязі та прийнятим рішення на підставі обставин викладених у позові та за наявними в матеріалах справи письмових доказів.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відзиви на позов та клопотання від відповідачів не надходили.
Представник третьої особи - Мелітопольського міськрайонного відділу виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду про причини своєї неявки суд не повідомив. Відзив на позов та клопотання від третьої особи не надходили.
Через неявку відповідача у судове засідання, враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою відео-(звуко)-записувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Судом встановлено, що 20 березня 2007 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , позивачка придбала квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджуються копією договору купівлі - продажу квартири від 20.03.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Горох Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 979. Набуття права власності в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано 24.03.2007 року (а.с.7-9).
18 жовтня 2019 року, під час формування державним нотаріусом Веселівської державної нотаріальної контори Дзябко М.І. інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №185201279, ОСОБА_1 стало відомо, що на її квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 12) вбачається, що постановами про арешт майна боржника та заборони його відчуження (АА № 718760 та АА № 718789 від 20.02.2008), винесеними державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Онуфрієнко О.А. на підставі ухвал Лозівського м/р суду Харківської області № 2-388 та № 2-387 від 24.01.2008, на вищевказану квартиру, що належить позивачці з 24.03.2007 року, накладено арешт з реєстраційним номером обтяження № 6673492 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №718760 від 27.02.2008 року та з реєстраційним номером обтяження № 6673608 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 718789 від 27.02.2008 року.
Як вбачається з ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області № 2-388 від 24.01.2008 судом задоволено заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову, подану в рамках справи за позовом останнього до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди (а.с. 40-41), внаслідок чого був накладений арешт на квартиру , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль марки ВАЗ-21102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Як вбачається з ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області № 2-387 від 24.01.2008 судом задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, подану в рамках справи за позовом останньої до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди (а.с. 42-43), внаслідок чого був накладений арешт на квартиру , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль марки ВАЗ-21102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Таким чином арешт на спірне нерухоме майно накладено в інтересах стягувачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при вирішенні питання про стягнення шкоди, заподіяної їм діями ОСОБА_2 , який на час накладення арешту на квартиру не був її власником.
З вищевказаних ухвал Лозівського міськрайонного суду Харківської області вбачається, що спір про відшкодування шкоди виник між сторонами внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 травня 2007 року на автодорозі «Якимівка-Кирилівка».
Як встановлено в судовому засіданні, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.7), за яким позивачка придбала у власність вказану квартиру, був укладений 20.03.2007 року, тобто до події ДТП, за якою вирішувався спір щодо стягнення шкоди з ОСОБА_2 .
Право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 ще 24.03.2007 року.
Тобто на час прийняття державним виконавцем постанови про обтяження квартири АДРЕСА_1 , її власником була позивачка ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 .
В даному випадку, державний виконавець, не пересвідчившись у тому, що дана квартира на день накладення обтяження дійсно належить боржнику на праві власності, безпідставно наклав арешт на нерухоме майно яке належить ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу квартири від 20.03.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Горох Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 979, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 14004918 від 24.03.2007 року та технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7-11).
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як вбачається з положень ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму ВССУ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак на даний час позбавлений цього права через наявність обтяження на належне їй нерухоме майно.
Таким чином, наявність обтяження позбавляє позивача як власника вищезазначеного нерухомого майна, можливості в повній мірі реалізувати своє право володіти, користуватися та розпоряджатися належною їй квартирою.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно, порушується право позивача, внаслідок чого вона позбавлена права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 .
Оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 16, 316, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 223, 247,258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Мелітопольський міськрайонний відділ виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , скасувавши реєстраційний запис про обтяження за № 6673492 внесений 27.02.2008 року та реєстраційний запис про обтяження № 6673608 внесений 27.02.2008 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Мелітопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом України.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
СУДДЯ: Ю.В. Горбачова