Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/1189/18
Провадження №: 1-кп/332/16/20
28 вересня 2020 р.м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
секретарів: за участю прокурора: захисників:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженц м.Жовті Води, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює аналітиком групи контролю захисту інформаційних систем ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 359, ч.2 ст. 163 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення в наступній редакції:
В період з 07.09.2015 по 17.08.2016 ОСОБА_8 , будучи аналітиком групи контролю захисту інформаційних систем ПрАТ «ДСС», перебуваючи на своєму робочому місці, в кабінеті № 138 адміністративної будівлі ПрАТ «ДСС», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання шкідливих наслідків, будучи обізнаним з технічними характеристиками та функціональними можливостями ПЗ «Стахановец», спрямованого на негласне отримання інформації, та бажаючи отримати можливість вільного доступу до вхідного та вихідного мережевого трафіку, інформації, яка міститься на електронних носіях інформації, зображення з екрану користувача, веб-камери, звукозапису з мікрофону персональних електронних обчислювальних машин (далі ПЕОМ), інформації про активність встановлених процесів, використовуючи комп'ютерну техніку, яка належить ПрАТ «ДСС» - накопичувач на твердому магнітному диску (далі - НТМД) Hitachi s/n TCELVR8R системного блоку «АМИ», з написом «112033/39», сер. № 76735 інв. № 112033139 та монітор «Philips», AU5A1124000031, сер. № 31 інв. № 112050652, який відповідно до займаної посади закріплений за ним, за допомогою програм та компонентів ПЗ «Стахановец»: ВOSS Online (http://170/16/65/170/stkh/); ВOSS Online (http://localhost/stkh/); «Стах@новец Администратор»; «Стах@новец Сервер», які встановлені невстановленою особою у невстановлений досудовим розслідуванням час, здійснював керування, контроль і моніторинг над клієнтськими частинами ПЗ «Стахановец» встановленими на НТМД WD s/n: WCAYUC76634 системного блоку сер. № СZС130468Н, інв. № 112050197 який використовувався начальником відділу транспортної логістики ПрАТ «ДСС» ОСОБА_9 , у режимах «снимки экрана» та «теневое копирование» негласно, у скритній формі та приховано від користувача ПЕОМ ОСОБА_9 , отримував та зберігав інформацію у вигляді «снимок экрана» та даних про активні дії ПЕОМ сер. № СZС130468Н інв. № 112050197.
Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №76/3-407/2 від 18.01.2017, системний блок «АМИ» з написом «112033/39», сер. № 76735 інв. № 112033139 та системний блок сер. № СZС130468Н інв. № 112050197 у комплексі із ПЗ «Стахановец», яка на них встановлена, відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в період з 10.03.2016 по 17.08.2016 ОСОБА_8 , перебуваючи на своєму робочому місці, в кабінеті № 138 адміністративної будівлі ПрАТ «ДСС», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання шкідливих наслідків, будучи обізнаним з технічними характеристиками та функціональними можливостями ПЗ «Стахановец», спрямованого на негласне отримання інформації та бажаючи отримати можливість вільного доступу до вхідного та вихідного мережевого трафіку, інформації, яка міститься на електронних носіях інформації, зображення з екрану користувача, веб-камери, звукозапису з мікрофону ПЕОМ, інформації про активність встановлених процесів, використовуючи комп'ютерну техніку, яка належить ПрАТ «ДСС» - НТМД Hitachi s/n ТСЕLVR8R системного блоку «АМИ», з написом «112033/39», інв. № 76735 інв. № 112033139 та монітор «Philips», AU5A1124000031, сер. № 31 інв. № 112050652, який відповідно до займаної посади закріплений за ним, за допомогою програм та компонентів ПЗ «Стахановець»: ВOSS Online (http://170/16/65/170/stkh/); ВOSS Online (http://localhost/stkh/); «Стах@новец Администратор»; «Стах@новец Сервер», які встановлені невстановленою особою у невстановлений досудовим розслідуванням час, здійснював керування, контроль і моніторинг над клієнтськими частинами ПЗ «Стахановец» встановленими на НТМД WD s/n: WCAYUC64788 системного блоку НР сер. № СZС130467Т, інв. № 112050239 який використовувався начальником управління логістики ПрАТ «ДСС» ОСОБА_10 , у режимах «снимки экрана» та «теневое копирование» негласно, у скритній формі та приховано від користувача ПЕОМ ОСОБА_10 , отримував та зберігав інформацію у вигляді «снимок экрана» та даних про активні дії ПЕОМ НР сер. № СZС130467Т, інв. № 112050239.
Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №76/3-407/2 від 18.01.2017, системний блок «АМИ» з написом «112033/39», сер. № 76735 інв. № 112033139 та системний блок НР сер. СZС № 130467Т інв. № 112050239 у комплексі із ПЗ «Стахановец», яка на них встановлена відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Окрім того, ОСОБА_8 , в період з 07.09.2015 по 17.08.2016, перебуваючи на своєму робочому місці, в кабінеті № 138 адміністративної будівлі ПрАТ «ДСС», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання шкідливих наслідків, достовірно розуміючи, що ПЗ «Стахановец» яка була встановлена на комп'ютерну техніку ПрАТ «ДСС» - системні блоки «АМИ», з написом «112033/39», інв. № 76735 інв. № 112033139, сер. № СZС130468Н, інв. № 112050197 та НР сер. СZС № 130467Т інв. № 112050239, які у комплексі відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, відповідно до висновку експерта №76/3-407/2 від 18.01.2017, маючи прямий злочинний умисел на порушення конституційних прав працівників ПрАТ «ДСС» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на таємницю кореспонденції, без їх добровільної згоди, шляхом незаконного ознайомлення із відомостями та повідомленнями, що передаються через комп'ютер, діючи умисно, за допомогою програм та компонентів ПЗ «Стахановец»: ВOSS Online (http://170/16/65/170/stkh/); ВOSS Online (http://localhost/stkh/); «Стах@новец Администратор»; «Стах@новец Сервер», здійснював керування, контроль і моніторинг над клієнтськими частинами ПЗ «Стахановец» встановленими на НТМД WD s/n: WCAYUC64788 системного блоку НР сер. № СZС130467Т, інв. № 112050239 яким користувався ОСОБА_10 та НТМД WD s/n: WCAYUC76634 системного блоку сер. № СZС130468H, інв. № 112050197 яким користувалась ОСОБА_9 , у режимах «снимки экрана» та «теневое копирование», а отриману негласним та у скритній формі кореспонденцію (інформацію) зберігав у вигляді «снимок экрана» (скріншоти) на НТМД Hitachi s/n TCELVR8R, розміщеному у системному блоці «АМИ» з написом «112033/39», сер. № 76735 інв. № 112033139, який був за ним закріплений, як за працівником ПрАТ «ДСС».
Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за:
-ч. 1 ст. 359 КК України - як, незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
-ч.2 ст. 359 КК України - як, незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене повторно;
-ч.2 ст. 163 КК України - як, порушення таємниці кореспонденції, що передається через комп'ютер, вчинене з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав та пояснив, що працює на ПрАТ «Дніпроспецсталь» з 2013 року. На час інкримінованих подій працював аналітиком групи контролю захисту інформаційних систем підприємства. До його обов'язків входило проведення інструктажу з новими працівниками підприємства щодо існуючої Політики інформації безпеки, контроль роботи автовагового господарства. Робочим місцем на підприємстві був 138 кабінет у будівлі заводоуправління, однак за специфікою обов'язків, міг працювати будь-де. За весь час роботи не вчиняв жодних злочинів. Про програму «Стахановець» йому стало відомо від органу досудового розслідування. Такого програмного забезпечення він ніколи не встановлював і не використовував. Жодних дій, спрямованих на протизаконне отримання інформації щодо інших працівників підприємства ДСС - не здійснював. На підприємстві ДСС відсутнє «закріплення» конкретного системного блоку (комп'ютеру) за конкретним працівником. На підприємстві наявна локальна мережа, до якої підключена велика кількість ПК - і з будь-якого робочого місця будь-який працівник може здійснювати роботу, шляхом входу в локальну мережу за допомогою власного логіну та паролю, який у кожного працівника є унікальним. Зазначив, що електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 , zbutzv@ dss.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_3 , які фігурують у його обвинувачені, не є особистими. Зазначив, що домен dss.com.ua і відповідно поштовий сервер @dss.com.ua з усіма електроними адресами на ньому є власністю підприємства Дніпроспецсталь - і ці електронні поштові адреси видаються працівникам при працевлаштуванні та анулюються при звільненні, є суто робочими адресами і жодним чином не призначені для особистої кореспонденції в силу Політики інформаційної безпеки, затвердженої на підприємстві.
За клопотанням сторони обвинувачення, в судовому засіданні досліджені наступні докази, які на думку прокурора, свідчать про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 359, ч.2 ст. 163 КК України:
- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст. 359 КК України заступника начальника ГВ БКОЗ ОСОБА_11 від 29.06.2016, адресоване військовому прокурору Запорізького гарнізону ОСОБА_12 (Т.2, а.с.4);
- витяг з ЄРДР кримінального провадження № 42016080370000092 від 29.06.2016, підписаний заступником військового прокурора ОСОБА_13 за ч.3 ст. 359 КК України з фабулою наступного змісту: посадові особи одного із підприємств, використовуючи своє службове становище, організували незаконне придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та незаконно їх використовують для можливого отримання неправомірної вигоди від інших посадових осіб зазначеного підприємства; (Т.2, а.с.5);
- постанова про призначення групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням від 29.06.2016 (Т. 2, а.с. 6-7);
- постанова військового прокурора Південного регіону України про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42016080370000092 за ч. 3 ст. 359 КК України слідчим військової прокуратури Запорізького гарнізону від 29.06.2016 (Т.2, а.с. 8-9);
- доручення про проведення досудового розслідування від 29.06.2016,повідомлення про початок досудового розслідування від 29.06.2016, постанова про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 30.07.2016 (Т.2, а.с. 10-13);
- постанова про визначення підслідності кримінального правопорушення від 05.07.2017 за підписом заступника військового прокурора Запорізького гарнізону ОСОБА_13 , згідно якої, визначено підслідність у кримінальному провадженні за № 42016080370000092 за ч. 3 ст. 359 КК України за слідчим УСБУ в Запорізькій області (Т.2, а.с.14-15);
- доручення про проведення досудового розслідування від 19.07.2017, повідомлення про початок досудового розслідування від 20.07.2017, постанова про доручення проведення досудового розслідування групі слідчих від 05.10.2017, постанова та повідомлення про призначення групи прокурорів від 12.07.2017, постанова та повідомлення про зміну групи прокурорів від 24.10.2017 (Т.2, а.с. 16-22);
- рапорт слідчого СВ УСБУ ОСОБА_14 від 29.03.2018 про самостійне виявлення кримінального правопорушення в діях ОСОБА_8 за ознаками ч.2 ст. 163 КК України (Т.2, а.с.23);
- витяг з ЄРДР кримінального провадження № 22018080000000032 від 30.03.2018, підписаний слідчим УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_14 за ч.2 ст. 163 КК України з фабулою наступного змісту: співробітник ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» ОСОБА_8 за допомогою спеціального технічного засобу для негласного отримання інформації програмне забезпечення «Стахановец» здійснив доступ до особистої кореспонденції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (Т.2, а.с. 24);
- доручення про проведення досудового розслідування від 29.03.2018, повідомлення про початок досудового розслідування, постанова та повідомлення про призначення групи прокурорів від 30.03.2018 у кримінальному провадженні № 22018080000000032 від 30.03.2018 (Т.2, а.с. 25-28);
- рапорт слідчого СВ УСБУ ОСОБА_14 від 29.03.2018 про самостійне виявлення кримінального правопорушення в діях ОСОБА_8 за ознаками ч.1 ст. 359 КК України (Т. 2, а.с. 29);
- витяг з ЄРДР кримінального провадження № 22018080000000033 від 30.03.2018, підписаний слідчим УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_14 за ч.1 ст. 359 КК України з фабулою наступного змісту: співробітник ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» ОСОБА_8 в період з 13.06.2016 по 17.08.2016 використовував програмне забезпечення «Стахановец» для негласного отримання інформації стосовно інших співробітників цього ж підприємства (Т.2, а.с. 30);
- доручення про проведення досудового розслідування від 29.03.2018, повідомлення про початок досудового розслідування, постанова та повідомлення про призначення групи прокурорів від 30.03.2018 у кримінальному провадженні № 22018080000000033 від 30.03.2018 (Т.2, а.с. 31-34);
- постанова про визначення підслідності від 30.03.2018 у кримінальному провадженні № 22018080000000032 від 30.03.2018 за ч.2 ст. 163 КК України за СВ УСБУ в Запорізькій області (Т. 2, а.с. 35);
- постанова прокурора ОСОБА_4 від 30.03.2018 про об'єднання в одне провадження кримінальні провадження № 42016080370000092 від 29.06.2016 за ч.3 ст. 359, № 22018080000000032 від 30.03.2018 за ч.2 ст. 163 КК України, №22018080000000033 від 30.03.2018 за ч.1 ст. 359 КК України (Т.2, а.с.36);
- ухвала слідчого судді ОСОБА_15 від 12.08.2016, винесену у кримінальному провадженні № 42016080370000092 від 29.06.2016 щодо надання слідчому військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_16 дозволу на проведення обшуку на території ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», з метою фіксації та відшукання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та документації на неї, у тому числі аудіо-, відео засобів; засобів стільникового зв'язку; електронно-обчислювальної техніки і інших електронних носіїв інформації; інших речей, обіг яких заборонено законодавством України та предметів, які здатні послужити доказами у кримінальному провадженні (Т.2, а.с.37);
- протокол обшуку від 17.08.2016, складений слідчим слідчої військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_16 , згідно змісту якого, (акцентовано стороною обвинувачення) під час обшуку серед переліку вилученого майна, вилучені: в кабінеті 232 начальника управління логістики ОСОБА_10 монітор «LG» серійний номер 012UXDM54770, системний блок «НР» серійний номер CZC130467Т; в кабінеті № 138 комп'ютер ОСОБА_8 , а саме системний блок CZC130466W, монітор «Philips» серійний номер AU5A112400003, системний блок «АМИ» № 76735; добровільно виданий представником підприємства ОСОБА_17 системний блок «НР» № CZC130468Н, який стояв на складі готової продукції відділу логістики (Т. 2, а.с. 42-50);
- постанова про визнання речовими доказами від 18.08.2016 документів та речей, вилучених під час обшуку від 17.08.2016, серед яких системний блок «НР» серійний номер «CZC130467T», системний блок серійний номер «CZC130466W» та монітор фірми «Philips» серійний номер «AU5A1124000031», системний блок «АМИ» № 76735, системний блок фірми «НР» серійний номер «CZC130468H» (Т. 2, а.с. 70-75);
- протокол огляду від 20.09.2016 роздруківок Інтернет записів Олексієнко та Білого, які постановою від 20.09.2016 визнані речовим доказом (Т.2, а.с. 76-81);
- висновок судової експертизи № 76/3-407/2 від 18.01.2017, згідно змісту якої технічні засоби - три системні блоки чорного кольору : «АМИ» з написом «112033/39» та наліпкою із серійним номером « НОМЕР_1 », «НР» з написом «112050239» та наліпкою із серійним номером « НОМЕР_2 », «НР» з написом «112050197» та наліпкою із серійним номером « НОМЕР_3 » у комплексі із ПЗ «Стахановец», яке на них встановлено, відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Виявлені наявні та видалені аудіо-, відео файли, графічні файли, текстові документи, а також текстові документи, що містять ключове слово «Дніпроспецсталь» записані на НТМД Maxtor M3Portable, Model: HX-M500TCB/GM 500ГГб. (Т. 2, а.с.84-108);
- протокол огляду від 10.04.2018 інформації, яка збережена на НТМД Maxtor M3Portable, Model: HX-M500TCB/GM 500ГГб - додаток 2 до висновку судової експертизи № 76/3-407/2 від 18.01.2017, з долученими роздрукованими файлами на 46 арк. (Т. 2, а.с. 109-176);
- протокол огляду від 11.10.2017 за участю ОСОБА_9 носія інформації НТМД Maxtor M3Portable, Model: HX-M500TCB/GM 500ГГб. та збереженої інформації відповідно. Під час огляду каталогу screens\dss/local_DT-DIST50197\DSS_alekseenko.mar встановлено, що негласне зняття інформації з комп'ютера ОСОБА_9 , шляхом створення та передачі скриншотів здійснювалось з 07.09.2015 по 17.08.2016 (Т.3, а.с. 1-26);
- протокол огляду від 02.09.2017 за участю ОСОБА_10 носія інформації НТМД Maxtor M3Portable, Model: HX-M500TCB/GM 500ГГб. та збереженої інформації відповідно. Під час огляду каталогу screens\dss/local_DT-DIST50239\DSS_belyi.pavel встановлено, що негласне зняття інформації з комп'ютера ОСОБА_10 , шляхом створення та передачі скриншотів здійснювалось з 13.06.2016 по 17.08.2016 (Т.3, а.с.27-33);
- клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів від 28.08.2017, ухвала слідчого судді ОСОБА_15 від 30.08.2017, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.09.2017, згідно змісту яких реалізовано наданий дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які у подальшому вилучені з ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» та долучені до кримінального провадження: положення про діяльність Управління з економічної безпеки ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна»; особова справа, посадова інструкція та наказ про призначення на посаду заступника голови правління з питань економічної безпеки ОСОБА_18 ; особові справи, витяги з наказів про призначення на посади, посадові інструкції та службові характеристики співробітників Управління з економічної безпеки ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 (Т. 3, а.с. 34-136);
- клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів від 08.11.2017, ухвала слідчого судді ОСОБА_15 від 10.11.2017, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.12.2017, згідно змісту яких реалізовано наданий дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які у подальшому вилучені з ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» та долучені до кримінального провадження: документи щодо обліку, програмного забезпечення та користувачів комп'ютерної техніки у кількості 17 одиниць; документи щодо бухгалтерського обліку, інвентаризаційної відомості станом на 17.08.2016; табелі обліку робочого часу за період з 01.01.2015 по 17.08.2016 співробітників ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 (Т.3, а.с. 137-267);
- протокол огляду від 29.08.2017 Інтернет ресурсів, стосовно пошуку інформації про програмне забезпечення «Стахановец» (Т.4, а.с.1-4);
Свідок обвинувачення ОСОБА_9 пояснила суду, що з 02.11.2009 вона працює на посаді начальника відділу транспортної логістики ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». У своїй діяльності використовує персональний комп'ютер, що знаходиться у неї в кабінеті. З урахуванням специфіки діяльності відділу може використовувати будь-який комп'ютер на підприємстві, через власні логін та пароль. Майже всі комп'ютери на підприємстві підключені до внутрішньої мережі та мають доступ до Інтернет мережі. Вона також має свою електронну пошту, зареєстровану на домені dss., що належить підприємству. Пароль доступу до її логіну знають всі працівники її відділу і це пов'язано з специфікою діяльності. Свідок підтвердила, що 17.08.2016 представниками правоохоронних органів з її кабінету був вилучений ПК, за яким вона працювала. Пояснила, що іноді використовувала ПК підприємства, що приєднаний до внутрішньої мережі, для приватного спілкування в соціальних та професійних мережах, зокрема у LinkedIn. На запитання прокурора, свідок підтвердила свою участь під час огляду в УСБУ в Запорізькій області носія інформації НТМД Maxtor M3Portable, Model: HX-M500TCB/GM 500ГГб. та збереженої інформації відповідно. Зазначила, що оглянуті графічні зображення дійсно отримані з комп'ютера, яким вона користувалась на підприємстві. В той же час, на запитання захисту, свідок зазначила, що при прийомі на роботу вона була ознайомлена і погодилась із політикою інформаційної безпеки, яка існує на ПАТ «ДСС», у зв'язку із чим підписала спеціальну угоду. Розуміла та усвідомлювала, що служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки підприємства могли моніторити її діяльність, ознайомлюватись з її перепискою під час роботи. Свідок зазначила, що моніторинг її спілкування через ПК під час робочої діяльності на підприємстві, працівниками відповідних служб, жодних конституційних прав її не порушив та шкоди не завдав. Із обвинувачений ОСОБА_8 свідок безпосередньо не знайома.
Свідок обвинувачення ОСОБА_10 пояснив суду, що з серпня 2014 року обіймає посаду начальника управління логістики ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». Структурно управління складається з відділу транспортної логістики, відділу організації та планування відвантаження, відділу митного оформлення та складу готової продукції. У своїй діяльності використовує персональний комп'ютер, що знаходиться у нього в кабінеті, через власні логін та пароль. Комп'ютер підключений до внутрішньої мережі та має доступ до мережі Інтернет. Пароль до свого логіну свідок нікому не повідомляв. Використовував ПК тільки для роботи. Він має свою електрону пошту зареєстровану на домені ОСОБА_22 , який належить підприємству. На запитання прокурора, свідок підтвердив свою участь під час огляду в УСБУ в Запорізькій області носія інформації НТМД Maxtor M3Portable, Model: HX-M500TCB/GM 500ГГб. та збереженої інформації відповідно. Зазначив, що оглянуті графічні зображення дійсно отримані з комп'ютера, яким він користувався на підприємстві. В той же час, на запитання захисту, свідок зазначив, що при прийомі на роботу він був ознайомлений і погодився із політикою інформаційної безпеки, яка існує на ПАТ «ДСС», у зв'язку із чим підписав спеціальну угоду. Розумів та усвідомлював, що служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки підприємства могли моніторити його діяльність, ознайомлюватись із перепискою під час роботи. Свідок зазначив, що моніторинг його спілкування через ПК під час робочої діяльності на підприємстві, працівниками відповідних служб, жодних конституційних прав його не порушили та шкоди не завдали.
Під час судового розгляду, в присутності експерта ОСОБА_23 , за клопотанням сторони обвинувачення, в порядку ст. 357 КПК України, оглядався речовий доказ - системний блок АМИ серійний № 76735, який під час обшуку від 17.08.2016 було вилучено з приміткою «який належить ОСОБА_8 » (Т.2. а.с. 47). Вказаний речовий доказ був предметом експертного дослідження, за результатами якого складено висновок експерта № 76/3-407/2 від 18.01.2017 (Т.2, а.с. 84-108). Експерт ОСОБА_23 перед початком огляду системного блоку акцентував увагу на тому, що перед та під час експертного дослідження інформація, що міститься у системному блоці - речовому доказі не змінюється. Дослідження виявленої у речовому доказі інформації проводиться на базі еталонної копії. Під час включення системного блоку, на моніторі відображається автоматичне завантаження оперативної системи «Ubuntu». На час огляду встановлена дата в BIOS - 17.06.2008. Під час огляду змісту системного блоку, через оперативну систему Windows, у порівнянні із дослідною частиною висновку експерта, експертом констатовано, що каталог «screens», змінений 13.10.2017, не містить жодної папки, хоча у висновку експерта (а.с. 6 експертизи) вбачається що у каталозі «screens» (зберігаються знімки екрану) містились папки:
- «dss.local_DT-BWS46294\файлы с личной почты» з файлами типу «pdf», «txt», «docx»;
- «dss.local_DT-DIST50197\DSS_alekseenko.mar» з файлами типу «jpg»;
- «dss.local_DT-DIST50239\DSS_belyi.pavel» з файлами типу «jpg»;
- «dss.local_DT-PRU42869\DSS_novoselova.gal» з файлами типу «jpg».
Експертом констатовано, що каталог «shadowcopy», змінений 13.10.2017, не містить одну папку «42599», хоча у висновку експерта (а.с. 7 експертизи) вбачається що каталог «shadowcopy», (зберігаються дані про активні дії, які можливо здійснювались на клієнтських ПЕОМ, що у подальшому можуть використовуються для різного роду звітів) містить папки у кількості 43 штук.
Експерт висловив дві версії зміни досліджених папок: умисна зміна будь-ким змісту цих папок 13.10.2017 чи самовидалення, з урахуванням особливостей програмного забезпечення «Стахановець».
Свідок обвинувачення ОСОБА_24 пояснив суду, що приблизно з січня 2013 року по січень 2014 року працював на посаді аналітика комп'ютерних систем ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». Робота була пов'язана з інформаційною безпекою підприємства. При прийомі на роботу він був ознайомлений і погодився із політикою інформаційної безпеки підприємства. Під час роботи на зазначеній посаді, програмне забезпечення «Стахановець» не використовував.
Свідок обвинувачення ОСОБА_21 пояснив суду, що з лютого 2014 року працює у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна». На даний час обіймає посаду аналітика групи контролю та захисту інформації. Він знайомий із ОСОБА_8 , з яким разом працював, та на час проведення обшуку на підприємстві працівниками СБУ України у серпні 2016 року, працювали в одному кабінеті № 138. Під час виконання своїх професійних обов'язків він використовував ПК, який знаходився у службовому кабінеті та був за кабінетом закріплений. ОСОБА_8 працював за іншим ПК, що був підключений до внутрішньої мережі підприємства. На час проведення обшуку - він перебував у відпустці. З програмним забезпеченням «Стахановець» не знайомий, у роботі його не використовує.
Свідок обвинувачення ОСОБА_25 - заступник начальника відділу інфраструктурних рішень ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» суду пояснив, що він на підприємстві займається ремонтом комп'ютерної техніки підприємства. Приймає участь в інвентаризаціях, пояснив що ПК підприємства закріпляються за службовими кабінетами, а не за конкретними особами. Під час своєї роботи із програмним забезпеченням «Стахановець» не знайомий.
Свідок обвинувачення ОСОБА_18 - заступник голови правління з економічної безпеки ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» суду пояснив, що йому підлеглі управління економічної безпеки підприємства, відділ відеоспостереження та група контролю захисту інформаційних систем, у якій працює ОСОБА_8 . Вся оргтехніка підприємства підключена до внутрішньої мережі та має доступ до Інтернет мережі. Він як працівник підприємства має свою електронну пошту, зареєстровану на домені dss., який належить підприємству. Відповідно має власний пароль доступу та логін. Використання власної техніки працівниками, крім мобільних телефонів, можливо лише через службову доповідну. На підприємстві існує політика інформаційної безпеки, з якою ознайомлюється кожний працівник при прийомі на роботу. Йому невідомо про використання під час виконання службових обов'язків його підлеглими програмного забезпечення «Стахановець».
Свідок обвинувачення ОСОБА_20 - аналітик групи захисту інформаційних систем ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» суду пояснив, що на підприємстві працює з 2012 року, із ОСОБА_8 , який є його колегою - з 2015 року. У його обов'язки входить контроль за доступом до інформаційних систем підприємства; контроль за ваговим господарством, обслуговування «комп'ютерного парку» управління економічної безпеки, тощо. ОСОБА_18 є його безпосереднім керівником. У серпні 2016 року він працював у кабінеті № 138 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_21 . На час проведення обшуку - він перебував у відпустці. З програмним забезпеченням «Стахановець» не знайомий, у роботі його не використовує. Він є розробником політики економічної безпеки на підприємстві, з якою ознайомлюються при прийомі на роботі. Йому невідомо про використання ОСОБА_8 у своїй діяльності програмного забезпечення «Стахановець».
За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні досліджені наступні докази, які на їх думку, свідчать про невинуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 359, ч. 2 ст. 163 КК України:
- належним чином завірена копія політики інформаційної безпеки ПАТ «Дніпроспецсталь» Загальні положення, введену в дію наказом голови правління № 267 від 10.10.2014 (Т.5, а.с. 4-16);
- належним чином завірена копія політики інформаційної безпеки ПАТ «Дніпроспецсталь» Положення по організації та управлінню правами доступу у корпоративній інформаційній мережі, введену в дію наказом голови правління № 267 від 10.10.2014 (Т.5., а.с. 17-26);
- належним чином завірена копія політики інформаційної безпеки ПАТ «Дніпроспецсталь» Положення з інформаційної безпеки виробничо-технічної діяльності, напрямок АСУТП, введену в дію наказом голови правління № 267 від 10.10.2014 (Т.5, а.с. 27-35);
- належним чином завірена копія політики інформаційної безпеки ПАТ «Дніпроспецсталь» Положення з інформаційної безпеки сервісу корпоративних файлів загального доступу на мережевих дисках, введену в дію наказом голови правління № 267 від 10.10.2014 (Т.5, а.с. 36-43);
- належним чином завірена копія політики інформаційної безпеки ПАТ «Дніпроспецсталь» Положення з інформаційної безпеки сервісу корпоративної електроної пошти, введену в дію наказом голови правління № 267 від 10.10.2014 (Т.5, а.с.44-51);
- належним чином завірена копія політики інформаційної безпеки ПАТ «Дніпроспецсталь» Положення з інформаційної безпеки сервісу доступу до мережі Інтернет, введену в дію наказом голови правління № 267 від 10.10.2014 (Т.5, а.с. 52-59);
- належним чином завірена копія спеціальної угоди про нерозголошення конфіденційної інформації з ОСОБА_10 від 26.02.2009 (Т.5, а.с. 60);
- належним чином завірена копія спеціальної угоди про нерозголошення конфіденційної інформації з ОСОБА_26 від 17.06.2011 (Т.5, а.с. 61);
- належним чином завірена копія спеціальної угоди про нерозголошення конфіденційної інформації з ОСОБА_26 від 15.10.2014 (Т.5, а.с. 62);
- належним чином завірена копія спеціальної угоди про нерозголошення конфіденційної інформації з ОСОБА_10 від 15.10.2014 (Т.5, а.с. 63).
Провівши судове слідство та проаналізувавши всі наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків:
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч.1 ст. 337 КПК України).
До предмету доказування кримінальних правопорушень за ч.1, ч.2 ст. 359 КК України - входить необхідність доведення прокурором фактів використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації обвинуваченою особою.
Аналізуючи письмові та речові докази, покази свідків, суд не вбачає наявності встановлених обставин, які б вказували на використання обвинуваченим ОСОБА_8 засобів негласного отримання інформації.
Жоден зі свідків не вказує на причетність обвинуваченого до використання засобів негласного отримання інформації. Приналежність системного блоку - «АМИ» з написом «112033/39», сер. № 76735 інв. № 112033139 - обвинуваченому, не доведена належними та допустимими доказами.
Також суд критично оцінює зміст речового доказу - системного блоку - «АМИ» з написом «112033/39», сер. № 76735 інв. № 112033139, що був безпосередньо досліджений в судовому засіданні за участю експерта. Незважаючи на посилання в експертизі на нібито наявність на даному речовому доказі файлів, які б свідчили про використання засобів негласного отримання інформації - у вигляді програмного забезпечення «Стахановець» - суд зобов'язаний досліджувати докази безпосередньо. Під час дослідження речового доказу встановлено, що системний блок був опломбований та зберігався в камері схову речових доказів СБУ. Після його включення, експерт констатував відсутність усіх файлів, зазначених в обвинувальному акті - в усіх папках, зазначених у висновку експерта, зокрема каталоги «screens», «shadowcopy», «webcams». При цьому причину такої відсутності файлів на оригіналі речового доказу експерт пояснити не зміг. Ним було зазначено, що таке знищення файлів не могло статись у результаті проведення експертизи, оскільки експертне дослідження проводиться на копії електронного доказу (сліпок диску), а не на оригіналі.
Після того як в ході судового засідання була з'ясована відсутність на оригіналі речового доказу усіх файлів, зазначених в обвинувальному акті, прокурором 17.09.2019 заявлено клопотання про призначення додаткової судової технічної експертизи, з вимогами до експертів - відновити видалені каталоги. Ухвалою суду від 17.01.2020 у задоволені клопотання прокурора про призначення додаткової експертизи було відмовлено, оскільки в клопотанні прокурором замість питань фактично сформульовані вимоги та розпорядження до експертів. Запропоновані прокурором дії жодним чином не охоплюються поняттям «додаткової експертизи» в розумінні чинного законодавства.
Пояснення експерта, що ці файли можливо були видалені в подальшому, не узгоджуються з тим фактом, що весь час до моменту дослідження речового доказу - він перебував в опечатаному вигляді в камері схову речових доказів СБУ.
Аналогічні аргументи суд застосовує щодо недоведеності вини ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 163 КК України - порушення таємниці кореспонденції, що передається через комп'ютер, вчинене з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації.
Додатковим аргументом відсутності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163 КК є той факт, що у будь-якому разі втручання в листування, яке інкримінується стороною обвинувачення, здійснювалося не в особисте листування осіб і не в їх приватні електронні пошти, а щодо корпоративної пошти, яка є власністю підприємства і вся службова інформації в листуванні не є приватною, про що всі працівники підприємства попереджені та про що надали письмову згоду. Цими фактами спростовуються посилання сторони обвинувачення в обвинувальному акті на ст. 8 Європейської конвенції з прав людини, яка проголошує, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; на ст. 31 та ст. 32 Конституції України, згідно яких гарантується право на недоторканість особистого листування та приватного життя особи.
Оцінюючи кожний доказ сторони обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, судом встановлено наступне:
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2001 № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
Органи державної влади та їх посадові особи, в тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, за змістом ч. 2 ст. 19 Основного Закону зобов'язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.216 КПК України, досудове розслідування злочинів, передбачених ст.359 КК України, здійснюють слідчі органів безпеки, а за ст. 163 КК України - слідчі органів Національної поліції.
Частиною 7 статті 214 КПК України визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурором, повинні бути невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності, передані ним з наявними у нього матеріалами до органу досудового розслідування із дорученням проведення досудового розслідування.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що правом зібрання доказів та проведення досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження наділено саме слідчого органу безпеки, а не слідчого військової прокуратури.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження №42016080370000092 від 29.06.2016 органом досудового розслідування вказано військову прокуратуру Запорізького гарнізону. Вказані відомості були внесені на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення заступника начальника управління - начальника ГВ БКОЗ ОСОБА_11 від 29.06.2016 (Т.2, а.с. 4-5).
Постановою про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення за ч.3 ст.359 КК України у кримінальному провадженні №42016080370000092 проведення досудового розслідування доручено слідчим військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України (Т.2, а.с. 8-9).
Постановою про призначення групи слідчих у кримінальному провадження від 30.07.2016 військового прокурора Запорізького гарнізону ОСОБА_12 , призначено групу слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016080370000092 від 29.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.359 КК України, до складу якої входили лише слідчі військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України (Т.2 а.с. 12-13).
Зміст цих постанов свідчить про те, що здійснення процесуальних слідчих дій по збиранню первинних доказів (а саме проведення 17.08.2016 обшуків та вилучення під час їх проведення речей та документів) та отримання таких доказів, як призначення експертизи (постанова від 13.09.2016) - саме працівниками військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України, відбулося поза межами їх повноважень з порушенням вимог підслідності, оскільки відповідно до ч.2 ст. 216 КПК України досудове розслідування злочинів, передбачених ст.359 КПК України повинні здійснювати слідчі органів безпеки.
За слідчим Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області визначено підслідність у даному кримінальному провадженні лише 05.07.2017 відповідною постановою про визначення підслідності кримінального правопорушення (Т.2, а.с. 14-15).
Постановою про доручення проведення досудового розслідування групі слідчих від 05.10.2017 призначено групу слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016080370000092 від 29.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.359 КК України, до складу якої входили слідчі слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області (Т.2, а.с. 18).
Таким чином, належний орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було визначено через рік проведення досудового розслідування, після проведення всіх основних слідчих дій та зібрання доказів у кримінальному провадженні.
Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення відбулося з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб'єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №607/14707/17 (провадження №51-2604км19).
З наведених підстав докази, отримані саме військовою прокуратурою Запорізького гарнізону Південного регіону України як органом досудового розслідування під час розслідування в рамках кримінального провадження №4201608370000092 за ч.3 ст.359 КК України, судом визнаються недопустимими, як отримані не в порядку, встановленому КПК України - протокол обшуку від 17.08.2016 та усі речові докази, які були вилучені на підстави даного протоколу та постанова про призначення експертизи від 13.09.2016 і, зроблений на її підставі висновок експерта №76/3-407/2 від 18.01.2017.
При визнанні недопустимими зазначених висновків експертизи суд приймає до уваги, що предмети злочину, які в подальшому були об'єктами експертного дослідження, під час яких було встановлено наявність в них засобів негласного отримання інформації, були отримані з порушенням норм КПК України, тому вони не можуть бути використані в кримінальному провадженні. В свою чергу висновки експертиз є похідними від цих доказів, тому суд визнає висновки експертів також недопустимими доказами по справі.
При цьому суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини щодо застосування доктрини «плодів отруєного дерева», недопустимими визнаються не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають також недопустимими. (Рішення у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України»).
У своєму рішенні «Пантелеєнко проти України» ЄСПЛ підкреслює, що вираз «відповідно до закону» значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов'язок дотримання матеріальних та процесуальних норм.
В рішенні по справі «Гефген проти Німеччини» ЄСПЛ для отримання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
В рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6.12.1988, ЄСПЛ встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Застосовуючи при вирішені справи практику ЄСПЛ, суд приймає до уваги, що згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.
Відповідно до ст. 90 КПК України, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
Згідно з ч.2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
З наведених підстав суд не приймає до уваги вказані вище докази на підтвердження вини ОСОБА_8 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Інші докази, які були надані стороною обвинувачення та досліджені судом, як кожен сам по собі, так і у їх сукупності з точки зору достатності та їх взаємозв'язку не доводять, поза розумним сумнівом, того, що ОСОБА_8 вчинено злочини, які йому інкриміновано, оскільки вони є лише похідними доказами від доказів, здобутих з істотним порушенням вимог КПК, та які визнано недопустимими.
Підводячи підсумки судового розгляду справи, суд враховує основні засади кримінального судочинства.
Так, ст.2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані сторонами докази та проаналізувавши і дослідивши їх у судовому засіданні, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає що пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Враховуючи обставини справи і результати судового слідства, суд постановляє виправдувальний вирок, за недоведеністю стороною обвинувачення вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів, наданих суду, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Суд не вирішує питання щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, оскільки на час винесення вироку строк його дії закінчився, клопотань щодо обрання, скасування або заміни запобіжного заходу від учасників кримінального провадження не надходило.
Керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 62 Конституції України, ст.ст. 17, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_8 , визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю стороною обвинувачення, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 359, ч.2 ст. 163 КК України.
Судові витрати по кримінальній справі віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- службова записка № 132/469 від 30.07.07; службова записка № 127527 від 28.10.09; довідка з економічної ефективності установки відеоспостереження на підприємстві; договір № 08-05/06110550936; акт здачі-приймання робот від 06.06.2005; чернетки із списком обладнання; підсумкова таблиця тендеру із закупівлі ТМЦ разом із додатками; барсетка із пристроєм відеоспостереження; акт про завершення робіт з монтажу (018.04-01); договір поставки № 2/04/Т/06070450740;брошура бездротове відеоспостереження «SmartWave»; журнал «Cellebrite»; папка з надписом «Teletrack» з документацією; папка з надписом «Альтрон» з документацією; журнал «Forter»; журнал ООО «Безпека»; каталог продукції «УФІБ»; брошура «АVТЕСН»; журнал «номер ОК»; брошура «системи контршпигунства»; об'єктив чорного кольору; роздруківка «Радіомікрофони модель № МА 200Е»; журнал обліку обладнання; роздруківка «Цифровий універсальний модуль документування мови»; журнал «Viatec»; роздруківка ТОВ «Уніка ЛТД»; оптичні диски у кількості 30 шт.; роздруківка з номерами ПК, логін, користувач; роздруківка «Скорпіон 3-5»; службова записка № 102/к-613; оптичний диск разом із флеш-носієм; оптичні диски у кількості 8 шт.; комплект автономного реєстратора аудіоінформації; комплект «Малогабаритний накопичувач аудіоінформації» «Unika АR-2D»; ознаки комплекту радіомікрофону; 2 камери, комплект «РіrМР.Alert», 2 коробки «РіrМР.Alert», 2 пристрої схожі на відеокамери, «перехідник в розетку», блок постачання; 4 оптичні диски №№ 1212197, 1212224, 1209140 та без номеру, трекер у кількості 2 шт., комплект з мікрокамерою, порожня коробка «Трекер»; роздруківка з даними на прізвище Орлова; роздруківка інтернет запитів в пошуковику; роздруківки інтернет пошуків; радіо закладний пристрій; флеш носій «HSAPS», «Kingston»; монітор фірми «LG» серійний номер «012UXDM54770» разом із кабелями до нього у кількості 2 шт.; системний блок фірми «НР» серійний номер «СZС 130467 Т»; USB мишка фірми «DPI»; армстронг (стельова плитка) із закріпленою до неї камерою відеоспостереження та мікрофоном до неї; армстронг (стельова плитка) із закріпленою до неї камерою відеоспостереження та мікрофоном; 5 оптичних дисків; 39 набоїв калібру 7,62 мм з маркуванням 539/79 та один набій калібру 7,62 мм з маркуванням 270/75; блокноти з особистими нотатками у кількості 6 шт.: «Явір-2000», 4 блокноти «Днепроспецсталь», блокнот сірого кольору з надписом «2015»; системний блок S/N - CSS 139ВМН2; армстронг (стельова плитка) із закріпленою до неї камерою відео спостереження; мікрофон; камера спостереження та 2 мікрофони; блокнот чорного кольору «ОАО «ОГОК»» з особистими нотатками; блокнот синього кольору «Днепроспецсталь» з особистими нотатками; флеш носій «Transcend» на 8 Gb; системний блок фірми «НР» серійний номер «СZС 139ВMJ3»; системний блок серійний номер «СZС 130466W» та монітор фірми «Philips» серійний номер «AU5A1124000031»; системний блок фірми «АМИ» серійний номер № 76735; системний блок фірми «СLPC» серійний номер № 06702; монітор фірми «Samsung» серійний номер «MY19HMAQ503321E»; системний блок відеореєстрації марки № ЕО-500А-СТО4» разом із флеш носієм (ключ); системний блок фірми «DTS» без серійного номеру; системний блок фірми «LG» серійний номер «СZС 1304688» разом із флеш носієм (ключ); системний блок фірми «НР» серійний номер «СZС 139BMJN»; системний блок фірми «ASUS» серійний номер «А6Х350013377»; блокноти у кількості 4 шт.; системний блок фірми «НР» серійний номер «СZС 130468Н»; системний блок фірми «НР» серійний номер «СZС 139 BMJV»; системний блок фірми «НР» серійний номер «СZС 139 BMJM», що зберігаються у кімнаті речових доказів військової прокуратури Запорізького гарнізону, відповідно до постанови слідчого від 18.08.2016 - повернути ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна»;
- роздруківка з сайту www.4safe.com.ua; брошура з описом портативного засобу відео та аудіо спостереження Unika AVR-8X; роздруківка поштових скриньок Ващука, Вербицького, Коренькова, Начаєва, Рибалко, Петренка; роздруківка інтернет запитів Олексієнко та Білого; роздруківкаданих на прізвище Орлової; роздруківка з сайту www.portmone.com.ua; зошит темно-червоного кольору; акт старшого майстра з підготовки шихти СПЦ-3 ОСОБА_27 , що зберігаються у кімнаті речових доказів військової прокуратури Запорізького гарнізону, відповідно до постанови слідчого від 20.09.2016 - повернути ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна».
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1