28.09.2020
ЄУН 331/3090/20
Провадження № 1-кс/331/1820/2020
28 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020080020001323 від 14.08.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
Старший слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню № 12020080020001323 від 14.08.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що невстановлена особа, знаходячись на території обслуговування Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області вчинила шахрайські дії у відношенні ТОВ «Компанія корвет». Сума матеріальних збитків встановлюється.
Відповідно до заяви, 03.05.2019 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 по спадковій справі №17/2014 було видано Свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_6 (реєстровий № 281). При цьому спадщина, на яку видано Свідоцтво, складається з 7,55 часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Корвет», що становить 7,55% статутного капіталу та складає 111356,00 грн., що підтверджується довідкою, виданою ТОВ «Компанія «Коверт» за вихідним № 12 від 23.04.2018 та Статутом ТОВ «Компанія «Корвет».
Однак, зазначене Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_6 , реєстровий № 281 від 03.05.2019 р. видане приватним нотаріусом з істотними порушеннями вимог чинного законодавства України та на підставі завідомо підробленого офіційного документа - Довідки ТОВ «Компанія «Корвет» за вихідним №12 від 23.04.2019, яка в дійсності не видавалась.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що являється адвокатом та представником ТОВ «Компанія» Корвет» на підставі ордера. Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер один з членів товариства - ОСОБА_8 , 1962 р.н., у якого є донька - ОСОБА_6 , котрій право на частку капіталу товариства загальними зборами передано не було. 03.05.2019 р. приватним нотаріусом ОСОБА_5 за спадковою справою було видано Свідоцтво про право на спадщину по закону на ім'я ОСОБА_6 , згідно якого їй передано у спадщину 7.55% уставного капіталу ТОВ «Компанія» Корвет». Довідка офіційно видана ТОВ «Компанія» Корвет» по вихідному № 12 від 23.04.2019, однак з показів свідка, ніяких подібних довідок товариство нікому не видавало та загальні збори з цього питання не проводились.
Крім того, свідку, під час вирішення вищезазначених питань у цивільно-правовому порядку, стало відомо, що на вказаній вище довідці, копія якого знаходиться на підприємстві, знаходиться підпис директора товариства - ОСОБА_9 та головного бухгалтера підприємства, при цьому підпис директора має явні ознаки підробки, оскільки лише схожий на дійсний, а посади головного бухгалтера на ТОВ «Компанія» Корвет» взагалі немає. Крім того, на вказаній довідці знаходиться печатка від імені ТОВ «Компанія» Корвет», однак вказана печатка не є печаткою товариства.
24.09.2020 р. на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя проведено тимчасовий доступ до речей і документів у приміщенні приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу - ОСОБА_5 , за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 68-А, в ході якого виявлено та вилучено довідку за вих. № 12 від 23.04.2019 р., підписану директором ТОВ «Компанія» Корвет» на запит приватного нотаріуса ОСОБА_5 вх. 202/02-14 від 23.04.2019.
На теперішній час з метою проведення подальшого досудового розслідування, проведення слідчих (процесуальних) дій з вилученим об'єктом, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладення арешту на вилучену, в ході проведення тимчасового доступу, довідку за вих. № 12 від 23.04.2019 р., підписану директором ТОВ «Компанія» Корвет» на запит приватного нотаріусу ОСОБА_5 вх. 202/02-14 від 23.04.2019, яку визнано речовим доказом, у зв'язку з чим слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.
Слідчий в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд вказаного клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання, долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.
Арештом майна, згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Матеріалами справи встановлено, що в провадженні СВ Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12020080020001323, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
24 вересня 2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2020 року, слідчим СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 проведено тимчасовий доступ до речей і документів, під час якого було вилучено оригінал довідки за вих. № 12 від 23.04.2019 року, підписаної директором ТОВ «Компанія» Корвет» на запит приватного нотаріуса ОСОБА_5 № 202/02-14 від 23.04.2019 року.
Згідно з ч. 1 ст. 165 КПК України, особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Отже, по своїй суті тимчасовий доступ передбачає можливість вилучення речей і документів, стосовно яких слідчим суддею було надано дозвіл на проведення тимчасового доступу.
З огляду на вказане, доводи слідчого на предмет наявності підстав для накладення арешту на майно стосовно якого є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме тимчасового вилученого майна, суперечать нормам чинного КПК України та не узгоджуються з ч. 2 ст. 170 КПК України.
Крім того, посилання слідчого на факт визнання майна речовим доказом, не є обґрунтованою підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, без обґрунтованого доведення слідчим ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження вказаного ним майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.
Так, абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України закріплено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Обов'язок доведення необхідності застосування арешту майна та мети його накладення перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого. Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
З матеріалів клопотання встановлено, що зазначені вище підстави на час його розгляду відсутні, оскільки майно, що є предметом розгляду, не має тих ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатись арешт в порядку ст. 170 КПК України.
З огляду на те, що довідка, на яку слідчий просить накласти арешт, була вилучена під час санкціонованого слідчим суддею тимчасового доступу до речей та документів, звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про її арешт є недоцільним, тоді як зберігання такого майна має бути здійснено за правилами ст. 100 КПК України.
Таким чином, на підставі викладеного та з урахуванням того, що слідчим не доведено необхідності застосування найбільш обтяжливого заходу забезпечення кримінального провадження, а також наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним відмовити слідчому у накладенні арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 170 - 173 КПК України,
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020080020001323 від 14.08.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України ? відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1