21.09.2018 Справа № 2/331/317/2018
ЄУН 331/8416/17
про направлення судового доручення, зупинення провадження по справі
21 вересня 2018 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний м. Запоріжжя області у складі:
головуючого - судді Антоненка М.В.
за участю секретаря Андрієнко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,
06.12.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики. ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.
В судовому засіданні представник відповідача, адвокат Працевитий Г.О. заявив клопотання про направлення судового доручення на адресу іноземного суду, мотивуючи його тим, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за договором позики. ОСОБА_3 коштів за договором позики фактично не отримувала, оскільки сторони знаходилися в сімейних відносинах. Крім того, в період з 2010 по 2016 р. Відповідач неодноразово направляла на адресу Позивача грошові кошти, в загальному розмірі близько 16 000 дол. США.
Грошові кошти надсилалися на адресу позивача через систему переказів коштів "Міжнародні грошові перекази "Лідер" (РФ, Москва, вул. Бутирська, буд. 77).
В зв'язку з неодноразовою зміною прізвища відповідача, вказані переводи вчинялися наступним чином:
від
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 )
ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 )
ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 )
ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) на користь ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ).В березні 2018 p. адвокатом було направлено адвокатський запит щодо отримання інформації про вчинення відповідачем грошових переводів на користь позивача, проте відповідь на запит отримана не була.
Оскільки юридична особа, яка може надати інформацію по справі, знаходиться за межами України, просить суд звернутися з судовим дорученням до компетентного суду в порядку, визначеному Законом України "Про міжнародне приватне право", "Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації 27 червня 2008 року N 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 липня 2008 року за N 573/15264, Конвенцією "Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам" від 22 січня 1993 року (місто Мінськ),
Представник позивача не заперечував проти заявленого клопотання.
Оскільки обставини, на які посилається представник відповідача, мають суттєве значення по справі, суд вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання.
За змістом ст. З ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Відповідно до частини першої статті 87 ЦПК України суд, який розглядає справу, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії.
Згідно зі статтею 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Право суду на звернення із відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави закріплене і в частині першій статті 80 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Відповідно до пункту 2.1 "Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року N 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року 3aN 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Конвенція "Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам" від 22 січня 1993 року (місто Мінськ) чинна для України та Російської Федерації. З урахуванням її положень, суд України вправі звернутися до компетентного суду Російської Федерації за правовою допомогою шляхом виконання процесуальних та інших дій, передбачених законодавством запитуваної сторони. Для цього необхідно скласти доручення про надання правової допомоги, що складене державними мовами Договірних Сторін Конвенції або російською мовою (стаття 17 Конвенції). Тобто, всі процесуальні документи суду підлягають перекладу з української на російську мову, а доручення про надання правової допомоги має бути викладене російською мовою.
Оскільки юридична особа, яка може надати необхідну для розгляду справи інформацію, знаходиться в іноземній країні, відповідно до вищезазначених процесуальних норм, учасник справи має право просити суд направити судове доручення до компетентного іноземного суду для витребування необхідних доказів.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
На підставі викладеного, та керуючись Законом України "Про міжнародне приватне право", "Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації 27 червня 2008 року N 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 липня 2008 року за N 573/15264, Конвенцією "Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам" від 22 січня 1993 року (місто Мінськ), ст. ст. 87, 252, 260, 261, 498, 499 ЦПК України,
Клопотання представника відповідача, адвоката Працевитого Г.О. - задовольнити.
Звернутися до компетентного суду Російської Федерації з судовим дорученням про правову допомогу в рамках Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованої Україною 10 листопада 1994 року.
Доручити компетентному суду Російської Федерації виконати наступні процесуальні дії:
Витребувати у Небанківської кредитної організації Акціонерного товариства "Лідер" (127015, Російська Федерація, м. Москва, вул. Бутирська, буд. 77) інформацію щодо здійснення переводів (зазначивши дату та суму переводу) в період з 01.01.2012 р. по 01.11.2016 р. від фізичної особи
- ОСОБА_4 ( ОСОБА_14 )
- ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 )
- ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 )
- ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 )
на користь ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ).
На час виконання судового доручення зупинити провадження по справі.
Ухвалу про направлення судового доручення направити через Міністерство юстиції України (01001 м. Київ, вул. Городецького, 13).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: М.В. Антоненко