311/2098/20
2/311/766/2020
24.09.2020
24 вересня 2020 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Задорожка Д.А.
секретаря судового засідання Листопад В.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Василівка цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
До Василівського районного суду надійшов позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 24 вересня 2010 року.
Відповідач неналежним чином виконувала зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 31 березня 2020 року у неї перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 232 989 грн. 31 коп., яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту у сумі 3 686 грн. 82 коп. (заборгованість за простроченим тілом кредиту), заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 224 522 грн. грн. 49 коп., нарахована пеня у сумі 4 780 грн. 00 коп..
Враховуючи те, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частинку суми заборгованості за кредитом, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 138 160 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 3 686 грн. 82 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 24 вересня 2010 року по 30 липня 2019 року, в розмірі 134 474 грн. 11 коп.
Зазначену суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , а також покласти на неї оплату судових витрат.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи судом не заперечував.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Відповідно вимог ст.1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
З наданих позивачем на підтвердження позовних вимог доказів встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 24 вересня 2010 року. При зверненні ОСОБА_1 до позивача з питання надання кредиту, відповідач підписала анкету-заяву про отримання кредитних коштів та оформлення кредитної картки «Універсальна» з кредитним лімітом 2 000 грн. (а.с. 20). Крім того, відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки ««Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду», яка містить умови кредитного договору, зокрема, базову відсоткову ставку на місяць, розмір щомісячних платежів, термін їх внесення, комісію штрафи та ін. (а.с. 21). Протягом терміну використання кредитних коштів відповідачем, позивачем періодично змінювався розмір кредитного ліміту, як в сторону збільшення так і його зменшення, що підтверджено відповідною довідкою (а.с. 18). Випискою по рахунку ОСОБА_1 підтверджено реальне користування нею грошовими коштами за укладеним кредитним договором (а.с. 12-17).
Вказане, на думку суду, підтверджує укладення між сторонами кредитного договору.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, станом на 31 березня 2020 року у неї перед позивачем виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 686 грн. 82 коп., що підтверджено розрахунком заборгованості (а.с.7-11) та яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем ставиться питання про стягнення на його користь із ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 24 вересня 2010 року до 30 липня 2019 року в розмірі 134 474 грн. 11 коп.
Разом з цим, згідно довідки позивача, за підписаним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 кредитним договором, відповідачу надавалися дві кредитні (платіжні) картки: 24.09.2010 з терміном дії до червня 2014 року та 30 липня 2014 року з терміном дії до лютого 2018 року (а.с. 19).
На думку суду, нарахування банком відповідачу за вищезазначеним договором відсотків після закінчення строку дії договору, що відповідає строку дії картки, з 28.02.2018 і до 30.07.2019 (в межах заявлених позовних вимог) є безпідставним, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18), який мають враховувати загальні суди в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 24 вересня 2010 року до 28 лютого 2018 року в розмірі 38 993 грн. 16 коп., відмовивши в задоволенні позову в іншій частині.
Оскільки, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки та пені за кредитом припиняється, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивачем позовних вимог в порядку ст. 625 ЦК України не заявлено.
В силу вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог.
Суд зазначає, що відповідач про застосування строку позовної давності не заявляв, тому питання про його застосування судом до будь-якої заборгованості відповідача за договором не вирішувалося в силу вимог ст. 267 ЦК України.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 42 679 грн. 98 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 3 686 грн. 82 коп. та заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 38 993 грн. 16 коп.
В іншій частині позову суд вважає необхідним відмовити.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку:
- 138 160 грн. 93 коп. - розмір заявлених позовних вимог;
- 42 679 грн. 98 коп. - розмір задоволених позовних вимог;
- 42 679 грн. 98 коп./ 138 160 грн. 93 коп. х 100 = 31 % - відсоток задоволених позовних вимог;
2 102 грн. 00 коп. (сплачена сума судового збору) х 31 % = 651 грн. 62 коп. - розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 80, 263-268 ЦПК України, суд,
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ - 14360570, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО - 305299 АТ КБ «ПРИВАТБАНК») заборгованість за кредитним договором від 24 вересня 2010 року в розмірі 42 679 грн. 98 коп., витрати з оплати судового збору в сумі 651 грн. 62 коп., а всього 43 331 (сорок три тисячі триста тридцять одна) грн.. 60 коп.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 25 вересня 2020 року.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Д.А. Задорожко