Справа №523/19664/19
Провадження №1-кп/523/827/20
25.09.2020 Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвоката ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 ,
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_6
у судовому засіданні в ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -
В провадженні Суворовського районного суду м.Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, державне обвинувачення по якому підтримується Одеською місцевою прокуратурою №4.
Під час судового розгляду вказаного провадження, останньою за часом ухвалою суду, стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 03.10.2020 року.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Разом з цим, заслухавши думку учасників кримінального провадження, під час чого прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, оскільки не зникли ризики невиконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків; з'ясувавши позицію захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 , яка вважаючи подання прокурора щодо продовження її підзахисному строку запобіжного заходу не обґрунтованим заперечувала проти його задоволення; з'ясувавши позицію захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката Хрульової яка підтримала думку іншого захисника, а також вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_6 , суд, враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років із конфіскацією майна, вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
При вирішенні питання щодо доцільності продовження обраного обвинуваченим запобіжного заходу та щодо можливості його зміни на більш м'який, колегія суддів враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років із конфіскацією майна, перебуває у цивільному шлюбі, не офіційно працевлаштований на будівництві різноробочим.
Суворість покарання за кримінальним правопорушенням, за яким обвинувачується ОСОБА_6 , не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час.
Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загальногромадянських прав. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд по правам людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, адже на даний час не проведено допит потерпілих та свідків та не досліджені докази по справі, судом вживаються всі необхідні дії для розгляду справи в розумні строки, зокрема на це вказує і періодичність та кількість проведених судових засідань по справі, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 2 місяці.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.132, 176-178, 183, 194, 196, 197, 331, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 23.11.2020р. включно.
Копії ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати іншим учасникам судового процесу.
На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1