ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
23 вересня 2020 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої адміністратором, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 . проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №649697, ОСОБА_1 19.08.2020 року займаючи посаду адміністратора кафе « У фонтана» допустила порушення Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, а саме знаходилась на робочому місці без маски та не був замовлений журнал заміру температури співробітників кафе, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, однак надіслала до суду заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення, в яких вину в скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала та заперечувала проти обставин, які викладені в протоколі. При цьому ОСОБА_1 зазначено, що вона не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки не працювала в зазначеному кафе. Крім того ОСОБА_1 просила про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її захисника.
Суд, вивчивши заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , дослідив матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція статті 44-3 КУпАП є бланкетною і умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею Кодексу є чітке формулювання у протоколі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 Кодексу суті адміністративного правопорушення із зазначенням відповідної норми законодавства, яку особою порушено та надання належних доказів вчинення особою адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення АПР 18 № 649697 від 19.08.2020 всупереч положенням ст.256 КУпАП, в не містить відомостей про те, які саме пункти Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року були порушені ОСОБА_1 , враховуючи бланкетність диспозиції ст.44-3 КУпАП.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 є адміністратором кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проте, до протоколу не додано документів, які підтверджували те, що особа, відносно якої складено протокол дійсно працює в даному кафе (наказ про прийняття на роботу, посадова інструкція, тощо).
Із рапорту ДОП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області вбачається, що в приміщенні кафе «У фонтана» була присутня громадянка ОСОБА_1 , яка є адміністратором кафе та знаходилась без маски та рукавичок на робочому місті, однак такий рапорт не є тим беззаперечним доказом, який би підтвердив існування трудових відносин між адміністрацією кафе «У фонтана» та громадянкою ОСОБА_1 .
Натомість, сторона захисту в наданих суду запереченнях та судовому засіданні стверджувала про те, що станом на день складення протоколу ОСОБА_1 не була офіційно працевлаштована в кафе «У фонтана», що спростовує інформацію вказану в протоколі, а докази зібрані у справі не спростовують позиції сторони захисту.
Судом також не беруться до уваги долучені до протоколу про адміністративне правопорушення фотокопія фото (а.с.4, 5), оскільки з цих фотокопій не можливо встановити чи дійсно фотозйомка проводилась саме в кафе «У фонтана», особа жіночої статі, яка зображена на фото дійсно займає посаду адміністратора закладу.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 працювала адміністратором кафе «У фонтана» та відповідно мала дотримуватись правил щодо карантину людей у цьому закладі, виконуючи свої професійні обов'язки, при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, що дає суду підстави зробити висновок про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи непростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому суд також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що ОСОБА_1 працювала в кафе «У фонтана» та порушила правила щодо карантину людей, не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а її винуватість не доведена допустимими і належними доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 , як було встановлено судом, не є суб'єктом адміністративного правопорушення, а тому не підлягає адміністративній відповідальності за ст.44-3 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КпАП України.
Керуючись ст. ст. 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
23.09.2020
Єдиний унікальний номер справи: №522/14984/20
Номер провадження №3/522/9095/20
Головуючий - Русєва А.С.