Справа № 947/26382/20
Провадження № 2-н/947/2966/20
28.09.2020 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калашнікова О.І. розглянувши заяву Об'ьєднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф -148/3» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 солідарно заборгованості у сумі з внесків на управління багатоквартирним будинком 4827,44 грн., вивезення сміття та побутових відходів - 3250,16 грн., витрат на капітальний ремонт 468 грн., кредит ОСББ - 225,69 грн., витрат на обслуговування ліфтів 507, 68 грн.
17.09.2020 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 заборгованості по оплаті з внесків на управління багатоквартирним будинком 4827,44 грн., вивезення сміття та побутових відходів - 3250,16 грн., витрат на капітальний ремонт 468 грн., кредит ОСББ - 225,69 грн., витрат на обслуговування ліфтів 507, 68 грн., судовий збір та витрат на виготовлення довідки з КП «БТІ» ОМР.
Наказне провадження є безспірною формою стягнення судом з боржника на користь стягувача на підставі доданих до заяви про видачу судового наказу документів.
Згідно ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу, яким остання повинна відповідати.
Згідно ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У данному випадку в заяві про видачу судового наказу заявник вимагає стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 заборгованості по оплаті з внесків на управління багатоквартирним будинком 4827,44 грн., вивезення сміття та побутових відходів - 3250,16 грн., витрат на капітальний ремонт 468 грн., кредит ОСББ - 225,69 грн., витрат на обслуговування ліфтів 507, 68 грн. втім як до заяви надали довідку №2 від 12.09.20 року з якого вбачається сума боргу станом на 01.05.2020 року - 9308,13 грн. Крім того з наданого рохунку-повідомлення не вбачається з якого періоду існує заборгованість. Також до заяви не надано розрахунок заборгованості в якому буде зазначено з якого періоду, за які послуги та у якому розмірі існує заборгованість. Заявником не надано відомостей про власника ОСОБА_1 , а саме документа, що підтверджує зміну призвіща. Відсутній договір про надання послуг. Крім того, заявник надав до заяви на підтвердження сплати судового збору, копію платіжного доручення №134 від 09 червня 2020 року на суму 210,20 грн.
У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до вимог зазначеного Закону, платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача;
Пунктом 24.3 ст. 24 Закону передбачено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою -учасником платіжної системи документана переказ готівки разом із сумою коштів уготівковій формі. Прийняття документана переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи -учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Крім того, відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня2011 року№3674-VI«Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжно годоручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Надана до суду заявником копія платіжного доручення, не містить ані підпису відповідальної особи банку, ким було сформовано і видане платіжне доручення, не скріплено печаткою установи банку, не містить інформації і підтвердження що надане платіжне доручення було створено, як електронний документ, оскільки не містить жодних реквізитів про такі дії. Крім того, платіжне доручення №134 від 09 червня 2020 року на суму 210,20 грн., відповідно виписки про зарахування судового збору до спіціального фонду державного бюджету України та роздруківки БД-Д3 приєднано до справи №15430/20 про видачу судового наказу, яка розглядалася іншим суддею
На підставі викладеного суд не приймає надане платіжне доручення №134 від 09.06.2020 року, як належний доказ сплати судового збору у розмірі 210 грн. 20 коп.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 165, 166,167 ЦПК України, суд,
Відмовити Об'ьєднанню співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф -148/3 у видачі судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 заборгованості по оплаті з внесків на управління багатоквартирним будинком 4827,44 грн., вивезення сміття та побутових відходів - 3250,16 грн., витрат на капітальний ремонт 468 грн., кредит ОСББ - 225,69 грн., витрат на обслуговування ліфтів 507, 68 грн., судовий збір та витрат на виготовлення довідки з КП «БТІ» ОМР.
Роз'яснити стягувачеві, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Процесуальний строк щодо апеляційного оскарження ухвали продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-2019).
Суддя Калашнікова О. І.