рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
Справа № 495/1924/14-ц
Номер провадження 2/495/2235/2020
16 вересня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого одноособово судді - Боярського О.О.,
при секретарі судового засідання - Рачицькій І.А.,
№ 495/1924/14-ц
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить суд, стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №CM-SME505/002/2008 від 20.02.2008 р. в розмірі 44612,97 (сорок чотири тисячі шістсот дванадцять дол. США 97 цент) доларів США, що за курсом НБУ на 31.01.2014 р. (дату розрахунку) становить 356591,47 (триста п'ятдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривень 47 копійок) гривень та судові витрати у розмірі 3654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) гривень.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Банк», що підтверджується ст. 1 статуту банку, зареєстрованого 30.06.2009 року, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CM-SME505/002/2008, за умовами якого відповідачці надано кредит в розмірі 68700,00 доларів США.
Згідно п. 1.1. частини №2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний своєчасно повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у кредитному договорі.
Порядок виконання боргових зобов'язань за кредитним договором встановлений пунктом 1.5. (з підпунктами) частини №2 кредитного договору. Зокрема, відповідно до підпункту 1.5.1. частини №2 кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок НОМЕР_1 . Нараховані в порядку, передбаченому кредитним договором, проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів.
Однак, в порушення умов кредитного договору, погашення частин кредиту та нарахованих за його користування процентів у передбачених графіком повернення кредиту та сплати процентів у розмірі та строк не відбувається.
Отже, керуючись п. 1.9.1. кредитного договору, у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів та погашення кредиту, позичальникові банком було надіслано досудову вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором за вих. № 6196 від 27.05.2011 р., відповідно до якої позичальник був зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання досудової вимоги сплатити на користь банку, належні суми кредиту, процентів та штрафних санкцій за кредитним договором. Копія вимоги з додатками відправлення додається. Але станом на дату подання цієї позовної заяви погашення заборгованості за кредитним договором позичальником не здійснено, таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачкою умов договору, в неї виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2014 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № CМ-SME505/002/2008 від 20.02.2008 року в розмірі 44 612 (сорок чотири тисячі шістсот дванадцять доларів США) 97 (дев'яносто сім) центів, що всього за курсом НБУ на 31.01.2014 року (дату розрахунку) 7,993 грн. за 1 долар США становить 356 591 (триста п'ятдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 47 (сорок сім) коп.
В подальшому, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 грудня 2018 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, та замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Ухвалою суду від 14 липня 2020 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Джулая Д.О. про перегляд заочного рішення та скасовано заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2014 року по справі № 495/1924/14-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вказаною ухвалою суду справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням судового засідання на 12 серпня 2020 року о 10 годині 00 хвилин. Також, даною ухвалою суду, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
03.08.2020 року в ід представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого доводи позивача, наведені у позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними, а всі викладені обставини, на які посилається позивач, спростовуються Додатковим договором №2 до Кредитного договору CM-SME505/002/2008 від 20 лютого 2008 року, який укладено між позивачем та відповідачем 07 лютого 2013 року.
Ухвалою суду від 12.08.2020 року, відкладено розгляд справи на 16.09.2020 року на 10 годину 20 хвилин, у зв'язку з неявкою представника позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, відповіді на відзив на позовну заяву не надав, будь-яких пояснень та заперечень до суду не направив.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Саєвський М.О., який діє на підставі ордеру, надав до суду заяву, відповідно до якої просив справу розглянути у його відсутність, підтримав позицію, яка викладена у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.
Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що 20 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Банк», що підтверджується ст. 1 статуту банку, зареєстрованого 30.06.2009 року, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір CМ-SME505/002/2008, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 68 700 (шістдесят вісім тисяч сімсот) доларів США.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 29.04.2010 року та договору відступлення прав б/н від 29.06.2010 року за Кредитним договором №CM-SME505/002/2008 від 20.02.2008 року, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Кредитним договором №CM-SME505/002/2008 від 20.02.2008 року.
Згідно п. 1.1. частини №2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний своєчасно повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у кредитному договорі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, що на дату її подання, погашення заборгованості за кредитним договором позичальником не здійснено.
Згідно розрахунків позивача, станом на 31 січня 2014 року заборгованість складає 44 612 (сорок чотири тисячі шістсот дванадцять доларів США) 97 (дев'яносто сім) центів, що всього за курсом НБУ на 31 січня 2014 року (дату розрахунку) становить 356 591 (триста п'ятдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто одна грн.) 47 (сорок сім) коп.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах докази та надавши їм належної оцінки, вважає, що викладені обставини, на які посилається позивач, спростовуються Додатковим договором №2 до Кредитного договору CM-SME505/002/2008 від 20 лютого 2008 року, який укладено між позивачем та відповідачем 07 лютого 2013 року.
Відповідно до п. 2 Додаткового договору, сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту: незважаючи на інші положення Кредитного договору Сторони домовились, що Позичальник до 09 лютого 2013 року зобов'язується погасити Боргові зобов'язання в розмірі 30 500 (тридцять тисяч п'ятсот доларів США), що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 07 лютого 2013 року (1 долар США=7,993 грн.) складає 243 786 (двісті сорок три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 50 (п'ятдесят) коп.
За умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та цього Додаткового договору Сторони домовились (п.п. 2.1.3. п. 2 Додаткового договору):
-скасувати всю суму пені, що була нарахована до моменту укладення цього Додаткового договору;
-припинити претензійно-позовну роботу по стягненню боргових зобов'язань за кредитним договором;
-здійснити анулювання (прощення) боргу в розмірі 314 871 (триста чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. і Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов'язання перед Кредитором в повному обсязі.
Згідно п.п. 3.1. п. 3 Додаткового договору, Сторони домовились, що у випадку виникнення розбіжностей між положеннями Кредитного договору та цього Додаткового договору, положення цього Додаткового договору підлягають пріоритетному застосуванню.
На виконання умов Додаткового договору, відповідач погасила боргове зобов'язання перед позивачем у розмірі 243 786 (двісті сорок три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 50 (п'ятдесят) коп., що підтверджується квитанцією про здійснення фінансової операції № 42 від 08 лютого 2013 року, наданою представником відповідача та наявною в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми заборгованості за кредитним договором №CМ-SME505/002/2008 від 20.02.2008 року безпідставними та не підтвердженими будь-якими доказами, у зв'язку з чим, вони не підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку повернуті ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд дійшов висновку, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна»не вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №CM-SME505/002/2008 від 20.02.2008 р. в розмірі 44612,97 (сорок чотири тисячі шістсот дванадцять дол. США 97 цент) доларів США, що всього за курсом НБУ на 31.01.2014 р. (дату розрахунку) 7,993 гривень за 1 долар США становить 356591,47 (триста п'ятдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривень 47 копійок) гривень, є необґрунтованими та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 207, 509, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а особою, що приймала участь у справі, але не була присутньою під час проголошення рішення в той самий строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя Боярський О.О.