Справа № 495/5402/20
№ провадження 2-а/495/84/2020
18 вересня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.
за участю:
представника позивача:Пономаренко І.М.
відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому в м. Білгород-Дністровському
адміністративну справу № 495/5402/20
за позовом Білгород-Дністровського РВ ГУ ДМС в Одеській області
до ОСОБА_1
про примусове видворення за межі території України,
09.09.2020 року Білгород-Дністровського РВ ГУ ДМС в Одеській області (далі по тексту- позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту-відповідач) про примусове видворення за межі території України.
Так, представник позивача просить суд примусово видворити з України громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та допустити негайне виконання постанови суду.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.09.2020 року відкрито провадження по справі № 495/5402/20 за адміністративним позовом Білгород-Дністровського РВ ГУ ДМС в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України. Справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача - Пономаренко І.М., в судовому засіданні підтримала адміністративний позов в повному обсязі та просила його задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_1 в судовому засіданні погодився з адміністративним позовом, не заперечував проти його видворення з України.
Розглянувши адміністративний позов, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та вислухавши учасників справи, суд дійшов до наступників висновків.
03.09.2020 року працівниками Відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУДМС в Одеській області був виявлений та доставлений в приміщення Білгород-Дністровського РВ ГУДМС в Одеській області громадянин Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В результаті проведеної перевірки відібраних пояснень було встановлено, що громадянин Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні - проживає без документів на право проживання в Україні.
На даний час громадянин Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться не законно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
16.01.2020 року відділом організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУДМС в Одеській області в ході перевірки паспортно-візового режиму та законних підстав перебування в Україні іноземців, було виявлено особу, яка представилась ОСОБА_1 .
Громадянин Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що прибув до України 26.04.2018 році з метою працевлаштування на території України. Державний кордон перетинав через контрольно пропускний пункт України «Львів» по паспортному документу на моє ім'я, серії: НОМЕР_1 . На момент виявлення паспортний документ відсутній.
16.01.2020 року за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні головним спеціалістом відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУДМС в Одеській області стосовно громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 002183 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 16.01.2020 ПН МОД № 002194 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн.
16.01.2020 року управлінням ГУДМС в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення № 44 в країну походження громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 19.01.2020 року.
У визначений термін громадянин Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхав та є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухиляється від виконання рішення про примусове повернення.
03.09.2020 року громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повторно виявлено співробітниками відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС в Одеській області за адресою : смт Затока, Центральна алея та доставлено до Білгород-Дністровського РВ ГУ ДМС України в Одеській області.
03.09.2020 року за порушення ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування стосовно громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 003628 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 03.09.2020 ПН МОД № 003663 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн. 00 коп.
Відомості про перебування на території України на законних підставах Відповідача відсутні, що вказує на грубе порушення з боку відповідача норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідач був затриманий співробітниками прикордонної служби за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні.
На даний час у відповідача відсутні будь-які документи на право проживання в Україні, обов'язкова наявність яких визначена ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої іноземці в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або іншими міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.
Відповідач здійснив незаконний перетин державного кордону України, в подальшому проживав на території України без документів на право проживання в Україні вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУаАП, не виконав рішення про примусове повернення, у нього відсутній паспортний документ, який надає право здійснити виїзд з території України, які визначені ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом та за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Дані обставини і стали підставою для звернення Білгород-Дністровського РВ ГУ ДМС в Одеській області до суду з відповідним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
За змістом ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ч.3 ст.9 вказаного Закону, строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно із п.14 ст.1 Закону № 3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
За приписами частини першої статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без
Громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст.26 Закону № 3773-VI)
Статтею 30 Закону № 3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затриманні ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лишще на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Отже, із змісту наведеної норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини:1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Відповідно до правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).
Статтею 31 Закону України № 3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видовжені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства 9підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Судом під час розгляду даної справи не було встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.
Крім того, відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки громадянин Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконав у встановлений строк без поважних причин рішення міграційної служби про примусове повернення, відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не с особою, яка потребує додаткового захисту, підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відсутні, зважаючи на те, що відповідач порушив правовий режим знаходження його на території України, суд дійшов висновку про наявність підстав для примусового видворення відповідача за межі території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 Кодексу адміністративного судочинства позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Відповідно до ч. 2 ст. 288 Кодексу адміністративного судочинства адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.
Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства, оцінюючи досліджені судом докази, суд вважає позовні вимоги Білгород-Дністровського РВ ГУ ДМС в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України єзаконними, правомірними та обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд -
Адміністративний позов Білгород-Дністровського РВ ГУ ДМС в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Примусово видворити з України громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Суддя В.В. Мишко