справа № 492/514/20
провадження № 2/492/224/20
Іменем України
24 вересня 2020 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,
при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона є власницею 53/100 частини зазначеної квартири, за якою також зареєстрований ОСОБА_2 , але не проживає з червня 1994 року по теперішній час, не сплачує комунальних послуг, не отримує кореспонденцію та не бере участі в утриманні квартири. За таких обставин, позивачка вважає, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням, в якому вона проживає, у зв'язку з чим звернулася до суду з зазначеною позовною заявою.
Ухвалою суду від 24 вересня 2020 року постановлено про проведення заочного розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, але від них до суду надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. У разі повторної неявки відповідача в судове засідання не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, судом, відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України, неодноразово надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак відповідно до повернутих поштових повідомлень відповідач за зазначеною адресою відсутній, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток та, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в цьому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає позовну заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із житлового законодавства, пов'язані з правом особи користуватися житловим приміщенням, в якому зареєстроване її місце проживання, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Житловим Кодексом України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з Договору купівлі-продажу від 06 серпня 1999 року (а.с. 6, 18) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17 грудня 2003 року (а.с. 7, 19) ОСОБА_1 , позивачка по справі, (а.с. 3) є власницею 53/100 частини житлового приміщення, а саме, квартири АДРЕСА_1 .
Згідно довідки № 522 від 21 травня 2020 року, виданої виконавчим комітетом Арцизької міської ради Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 22 червня 1994 року по теперішній час (а.с. 17), що також підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а.с. 21).
Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 , відповідача по справі, за адресою: АДРЕСА_1 з 1994 року підтверджується актом опитування свідків від 21 травня 2020 року (а.с. 28).
В судовому засіданні встановлено, що за вищевказаною адресою відповідач не проживає більше шести місяців, що підтверджується вищезазначеними дослідженими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 3 ЦПК України.
Стаття 81 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами згідно ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77-80 ЦПК України.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 4 ЖК України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд).
Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Ст. 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач не проживає за вказаною адресою більше шести місяців без поважних причин, також його відсутність понад шість місяців не відповідає випадкам, передбаченим пунктами 1-7 ч. 3 ст. 71 ЖК України, які передбачають, що право користування житловим приміщенням зберігається за відсутніми впродовж шести місяців з дня закінчення строку, вказаного у відповідному пункті.
Таким чином, суд вважає, що, враховуючи той факт, що відповідач не проживає більше шести місяців без поважних причин у вказаному житлі, його можна визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим позовні вимоги позивачки є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 4, 71, 72, 150 ЖК України, ст. 29 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 7, 12, 13, 48, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-281, 284, 289 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме 53/100 частини квартири АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачкою в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.