Справа № 404/6515/19
Номер провадження 1-кп/404/364/19
28 вересня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький кримінальне провадження №12019120020004819 від 23.06.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровограда, громадянки України, розлученої, маючої трьох дітей, непрацюючої, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої:
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката: ОСОБА_5 ,
обвинуваченої: ОСОБА_6 ,
Кіровським районним судом м. Кіровограда розглядається вказане кримінальне провадження, у якому стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під цілодобовим домашнім арештом, термін дії якого спливає 29.09.2020 року, а тому на обговорення учасників судового розгляду винесено питання, передбачене ст.331 ч.3 КПК України.
У зв'язку із перебуванням судді - члена колегії суддів ОСОБА_7 на лікарняному, та зайнятістю члена колегії суддів ОСОБА_8 при розгляді іншого кримінального провадження (справа №396/44/16-к), суд вважає за можливе розглянути питання щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого на підставі абз.5 п.20-5 розділу XI Перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Заслухавши прокурора, який просив суд продовжити відносно ОСОБА_6 термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, захисника та обвинувачену, які заперечували проти продовження строку тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом та просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.
Так, відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ст.331 ч.1 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Продовжуючи строк тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом, суд виходить з того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_6 хоч і має дітей, проте розлучена, офіційно не працює та немає інших джерел доходів, а тому вищеперелічені обставини дають достатні підстави вважати суду про наявність обґрунтованого ризику того, що ОСОБА_6 у разі зміни їй раніше застосованого запобіжного заходу на інший більш м'який, може вчинити спроби направлені на переховування від суду, вчинити вплив на потерпілу і свідків, які в судовому засіданні не допитувалися, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з врахуванням матеріалів обвинувального акту, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до обґрунтованого висновку, що обвинуваченій ОСОБА_6 слід продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу на два місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 369-372, 392 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд, -
В задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_9 про зміну обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу з домашнього арешту на інший більш м'який запобіжний захід, - відмовити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, тобто з 28.09.2020 року до 28.11.2020 року.
Залишити без змін покладені раніше на обвинувачену ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки та умови відбуття запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, визначені ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2020 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1