22.09.2020
ЄУН 389/1831/20
Провадження №3/389/910/20
22 вересня 2020 року Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Ябчик Наталія Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №112192 від 30.06.2020 року, 30.06.2020 року о 09.31 год., в м. Знам'янка Кіровоградської області по вул. Михайла Грушевського, біля перехрестя з вул. Олега Малицького, водій автобуса ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки MERSEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював перевезення пасажирів за маршрутом «Знам'янка-Богданівка», без засобу індивідуального захисту (маска), чим порушив п.4 Постановим КМУ №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання та поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
При підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду судом установлено наступне:
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Основними засадами судочинства, визначенимист.129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, за вказаних обставин суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.
Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Вказані положення Конституції України поширюються і на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
Частиною першою статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто вказана норма ч.1 ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Відповідно до пп.2 п.11постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено зелений рівень епідемічної небезпеки, забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.
Таким чином, наведеною нормою передбачено три окремі види складу правопорушення: перевезення пасажирів автомобільним транспортом в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначеною в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, незабезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, а також нездійснення контролю за використанням засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення.
При цьому, суб'єктом двох останніх складів правопорушення є саме перевізник.
За визначенням ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Таким чином, поняття «водій» та «перевізник» в силу закону не є тотожними.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №112192 від 10.06.2020, останній складено саме щодо водія ОСОБА_1 .
Документів, які б свідчили про те, що вказана особа одночасно є і перевізником, і водієм, до матеріалів справи не надано. Відомості у протоколі про те, що ОСОБА_1 , працює водієм фоп « ОСОБА_2 », не є беззаперечним свідченням цієї обставини.
У свою чергу, суд, зважаючи на вищенаведені положення КУпАП та позицію ЄСПЛ, позбавлений можливості встановлювати ці обставини самостійно.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП України, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14).
Враховуючи викладене, вважаю, що справа стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, підлягає поверненню для належного оформлення.
Керуючись ст.ст.268, 256, 277 КУпАП, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, повернути до Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Кіровоградській області, для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області Ябчик Н.М.