Справа № 386/513/20
Провадження № 2/386/236/20
24 вересня 2020 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шкамерда К. С.
з участю: секретаря судового засідання Максютенко О.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка проживала по пров. Менделєєва с. Грузька, Голованівського району, Кіровоградської області. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 3,03 га, яка розташована не території Грузької сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області державний акт серія ЯК № 417935 виданий 05 грудня 2012 року.
Своєю спадщиною покійна розпорядилась посвідчивши заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку площею 3,03 га, кадастровий номер 3521480800:02:000:0714, ОСОБА_1
17 червня 2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка В.В. із заявою про видачу йому свідоцтва про прийняття спадщини на зазначену вище земельну ділянку. Проте у видачі свідоцтва про прийняття спадщини йому було відмовлено у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку зазначену в заповіті.
Так, у зазначеному вище заповіті, йому заповідалася земельна ділянка на території Грузької сільської ради площею 3,03 га., державний акт серія ЯК № 417935.
Але при складані заповіту із незрозумілих причин була допущена помилка, так як станом на складення заповіту (12 червня 2012 року) ОСОБА_3 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 грудня 2011 року, після смерті свого чоловіка, якому і належала зазначена вище ділянка на підставі зазначеного в заповіті акту, і набула права власності на земельну ділянку площею 3,03 га., на території Грузької сільської ради, кадастровий номер 3521480800:02:000:0714., у зв'язку з чим, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Просить визнати за позивачем - ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 3,0330 га, яка розташована на території Грузької сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3521480800:02:000:0714, в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 20.07.2020р. в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.
В підготовче засідання позивач та його представник адвокат Сигляк В.А. не з'явились, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в їх відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилась подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутність та позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, мати позивача- ОСОБА_3 успадкувала від ОСОБА_4 земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 3,03 га, кадастровий номер 3521480800:02:000:0714, що знаходиться на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-КР №006424. Після чого ОСОБА_3 на вищевказану земельну ділянку отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №417935.
Відповідно до свідоцтва про смерть виконавчого комітету Клинівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 27.11.2019 р. за № НОМЕР_2 померла - ОСОБА_3 , (а.с.5) .
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 3,03 га, що розташоване на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області на підставі державного акту серії ЯК №417935, (а.с.9), та земельної ділянки площею 2,68 га, на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.
За час свого життя ОСОБА_3 заповіла позивачу земельну ділянку площею 3,03 га, Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-КР №006424, що знаходить на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про що свідчить заповіт від 12.06.2012 р., який посвідчений секретарем Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області Кучмій Л.В.(а.с.15)
17.03.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.37).
При зверненні до нотаріуса ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутній документ на земельну ділянку зазначену в заповіті, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.06.2020 р.(а.с.14).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №02/-14 спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки Грузької сільської ради №183 від 17.03.20 р., ОСОБА_3 померла в с.Грузьке Голованівського району, постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 згідно запису по господарської книги №10 за 2016-2020 роки. На день смерті покійна проживала одиноко.
Відповідач ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається із земельної ділянки 2,6840 га після смерті матері ОСОБА_3 на підставі Держаного акту ІІІ-КР №006425 (а.с.77).
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).
За частиною першою ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, не визнання, оспорювання права.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України зазначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).
Нормами статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою ст. 1269 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України "Про нотаріат", глава 7 розділу ІІІ якого, передбачає видачу свідоцтва про право на спадщину.
Так, згідно ч. 1 ст. 67 Закону України "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна (ч. 1 ст. 68 Закону України "Про нотаріат").
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач в установленому законом порядку звернувся до державного нотаріуса для оформлення спадщини на земельну ділянку та йому необхідно було надати в нотаріальну контору правовстановлюючі документи на право власності на земельну ділянку, але через їх відсутність нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій.
Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом не може бути перешкодою у набутті позивачем права на вищезазначену земельну частку (пай).
З оглянутого в судовому засіданні заповіту слідує, що позивачу заповідалась земельна ділянка на території Грузької сільської ради площею 3,03га, Державний акт серії ІІІ-КР №006424, однак 05 грудня 2012 року, ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 грудня 2011 року, отримала державний акт на право власності на земельну ділянку 3,03 серія ЯК № 417935, яка розташована на території Грузької сільської ради.
Порівнявши Державні акти на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №006424 та серії ЯК № 417935 судом встановлено, що дані акти стосуються однієї і тієї ж земельної ділянки за кадастровим номером 3521480800:02:000:0714.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що є усі достатні підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,0330 га, що розташована на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно ст. ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати .
Позивачем при подачі позову не заявлено вимоги про стягнення судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
Як вбачається з наданої квитанції №0.0.1755796939.1 від 02.07.2020р. (а.с. 4), позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 957 грн. 00 коп., виходячи з розміру, встановленого підпунктом 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", що підлягає відшкодуванню відповідачем.
У зв'язку з визнанням відповідачем позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 478 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого останньою при зверненні до суду виходячи з розміру, встановленого підпунктом 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10,12, 76-81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1296 ЦК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 3,0330 га, яка розташована на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер земельної ділянки 3521480800:02:000:0714, в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду в сумі 478 (чотириста сімдесят вісім)грн. 50 коп. з рахунку UA578999980313121206000011111, отримувач коштів УК у Голованівському районі/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37791599, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Місце проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.09.2020 р.
Суддя Шкамерда К. С.