Справа № 354/266/20
Провадження по справі № 2/354/281/20
25 вересня 2020 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря Калинчук О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05 листопада 2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Луганському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків), актовий запис №591. Від даного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає разом із нею. Зазначила, що одруження з відповідачем виявилося невдалим, оскільки у них різні характери та погляди на життя, в тому числі і на сімейні відносини. Відповідач з часу їхнього одруження не працював і не забезпечував сім'ю, був байдужим до сім'ї, до дитини, не цікавився сімейними потребами та проблемами, а тому у них постійно виникали непорозуміння, сварки та конфлікти. Бували випадки, коли відповідач зловживав спиртним, через що між ними також виникали конфлікти. Зазначені постійні сварки та конфлікти негативно впливають на виховання і психічний стан їхньої малолітньої доньки, яка зазвичай ставала їх свідком. Вказані обставини призвели до того, що з 22 лютого 2020 року вони із відповідачем припинили спільне проживання. На даний час вона із донькою проживає окремо від чоловіка, у них із відповідачем більше немає спільних інтересів, зникли почуття любові та взаємоповаги, а тому подальше збереження сім'ї є неможливим. Зважаючи на те, що їх шлюб носить лише формальний характер, просить позовні вимоги задовольнити, шлюб розірвати, малолітню доньку залишити проживати разом із нею, а також залишити їй присвоєне у шлюбі прізвище « ОСОБА_1 ».
Ухвалою суду від 05.08.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено підготовче судове засідання.
25.08.2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. Вказав, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не підтверджені належними достатніми та допустимими доказами, а заявлені позовні вимоги є необґрунтованими. Твердження позивача про те, що з часу одруження він ніде не працював, а тому сім'ю фактично утримувала вона, через що виникали постійні сварки та непорозуміння, що стало причиною припинення шлюбних стосунків не відповідають дійсності, не підтверджені жодними доказами та не повинні братись судом до уваги, оскільки позивач фактичного оговорює його щоб приховати реальну причину припинення між ними шлюбно-сімейних стосунків. Зазначив, що з дня одруження і до цього часу він мав постійне місце працевлаштування як в Україні, так і за кордоном, а також їхній сім'ї фінансово допомагала його матір, надсилаючи значні кошти з-за кордону. Однак, у березні 2020 року позивач зізналась у тому, що впродовж останніх трьох років зраджувала його у подружній вірності, а тому фактичною причиною припинення між ними подружніх стосунків є виключно поведінка позивачки. Також відповідач вказав, що при визнанні позивачкою дійсної причини припинення шлюбних стосунків він не заперечуватиме проти розірвання шлюбу. Із врахуванням наведеного, виходячи із положень ч.1 ст.112 СК України, роз'яснень, викладених у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», зважаючи на те, що позивач посилається на обставини і причини розірвання шлюбу, які нічим не підтверджуються і є неналежними доказами просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.08.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено її до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 25.09.2020 року позовні вимоги ОСОБА_5 в частині визначення місця проживання малолітньої дитини залишено без розгляду за заявою позивача.
Від позивача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримує та просить шлюб розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності. Щодо задоволення позовних вимог не заперечує, однак виключно із врахуванням фактичних мотивів розірвання шлюбу, наведених ним у відзиві на позов.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне:
Сторони уклали шлюб 05 листопада 2011 року, який зареєстровано Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про що складено відповідний актовий запис №591. Наведене стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане повторно 11 березня 2020 року Яремчанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Івано-Франківськ).
Від даного шлюбу подружжя має доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 31 січня 2014 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби міського управління юстиції), яка на даний час проживає разом із матір'ю.
Судом встановлено, що між подружжям погіршилися відносини, вони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків та з лютого 2020 року проживають окремо. Відповідач у відзиві на позов вказав, що фактичною причиною розірвання шлюбу є не його поведінка у шлюбі, як стверджує ОСОБА_1 у позові, а подружня зрада, допущена позивачкою, що призвело до припинення між ними шлюбно-сімейних відносин. На даний час сумісне життя подружжя є неможливим, оскільки між сторонами втрачено почуття любові та взаємоповаги, шлюб існує лише формально, примирення та подальше спільне проживання подружжя вважає неможливим, а тому суд приходить до висновку, що шлюб доцільно розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін та їх малолітньої дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідності до вимог ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року роз'яснив, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Згідно правил ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищемабо відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, у разі врахування судом фактичних підстав припинення між подружжям шлюбно-сімейних стосунків, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд приходить до переконання що позов підлягає до задоволення, а тому шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрований Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №591 слід розірвати.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 840,80 грн. сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.112,114 Сімейного Кодексу України, суд,- У Х В А Л И В :
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 листопада 2011 року Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків), актовий запис №591.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) у користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) 840(вісімсот сорок) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук