25 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 640/4887/19
адміністративне провадження № К/9901/22782/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС) на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2020 скасовано. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС про опис майна у податкову заставу від 23.01.2019 №1605.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020, заяву ОСОБА_1 задоволено: стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
04.09.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020, якої вона стосується, слід застосовувати такий же критерій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, ці судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон Р.Ф. Ханова