про відмову у відкритті касаційного провадження
25 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 500/147/20
провадження № К/9901/22918/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі № 500/147/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Приватного агропромислового підприємства «Білобожницьке» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Білобожницьке», у якому просило суд стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Білобожницьке» 3034,90 грн фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах.
Рішенням Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 05.03.2020 позов Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнив, внаслідок чого стягнув з Приватного агропромислового підприємства Білобожницьке (місцезнаходження: с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область, 48530, ЄДРПОУ / ІПН: 20787853) 3034 (три тисячі тридцять чотири) гривні 90 копійок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, які перерахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Філії Тернопільського управління AT Ощадбанк, МФО - 338545, код - 14035769.
Не погоджуючись з таким рішенням, Приватне агропромислове підприємство «Білобожницьке» подало апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права та неповно з'ясував обставини справи, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області в позові.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.07.2020 апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Білобожницьке» задовольнив, на підставі чого суд скасував рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 та ухвалив постанову, якою в позові Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовив.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплено перелік справ, що для мети КАС вважаються справами незначної складності, який, утім, не є вичерпним, оскільки зважаючи на положення пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей КАС України справами незначної складності є також й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на те, що за предметом спору ця справа не належить до категорії тих, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тому з огляду на предмет позову, характер спірних правовідносин та складність справи колегія суддів вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Водночас за пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених вище обставин і, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі заявник не навів обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Колегія суддів також не встановила наявності у цій справі виняткових обставин, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Вказане дає підстави для висновку, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку.
За правилом пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою потрібно відмовити.
Керуючись приписами статей 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі № 500/147/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб