28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 420/7598/19
адміністративне провадження № К/9901/23711/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області), в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ ГУ ДМС України в Одеській області від 15 листопада 2019 року №219 про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати відповідача прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, в позові відмовлено.
14 вересня 2020 року ОСОБА_1 повторно подав касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення про відмову у наданні позивачу статусу біженця або визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська