проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"22" вересня 2020 р. Справа № 922/6/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,
за участю представників:
прокурора - Здор Т.О. за службовим посвідченням від 15.01.2020 №054877,
1-го відповідача - Цуварев О.Ф. за довіреністю від 19.12.2019 №08-21/4294/2-19,
2-го відповідача - Цуварев О.Ф. за довіреністю від 24.12.2019 №13456,
3-го відповідача - Ігнатенко Т.В. за довіреністю від 08.01.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. 1520)
на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020
у справі №922/6/20, ухвалене суддею Сальніковою Г.І. в приміщенні Господарського суду Харківської області 18.05.2020 о 13:12 (повний текст рішення складений 27.05.2020),
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області, м. Харків,
до першого відповідача Харківської міської ради, м. Харків,
другого відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
третього відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Трейд», м. Харків,
про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі; зобов'язання повернути нежитлові приміщення; скасування записів державної реєстрації на право власності та витребування нежитлових приміщень
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", в якій прокурор просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 № 412/16.
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.12.2016 № 5426-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 2248 та скасувати записи про проведену державну реєстрацію права власності №18534293 від 06.01.2017 та №18534515 від 06.01.2017.
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 7 площею 3,3 кв.м. загальною площею 388, 6 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: місто Харків, вулиця Нестерова, 4, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 у позові відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що: по-перше, вирішення питань щодо приватизації об'єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях; по-друге, рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" відповідає вимогам чинного законодавства та Програмі приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки; по-третє, орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості; по-четверте, 1-м відповідачем дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки воно прийнято на черговій сесії ради, яка є правомочною, вказане питання було включено до порядку денного сесії.
Щодо вимог про визнання договорів недійними, місцевий господарський суд зазначив, що сторони уклали договори купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про безпідставність посилання прокурора на невідповідність спірних правочинів ст. 203 ЦК України. Крім того, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем жодними належними та допустимими доказами наявності у сторін наміру на укладення угод, які б завідомо суперечили інтересам держави та суспільства.
Заступник прокурора Харківської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 у справі №922/6/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора. Судові витрати відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідачів.
В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначає, що нежитлові будівлі, щодо яких прийнято оскаржуване рішення, віднесено до групи А, а отже, відповідно до статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, продаж майна, що є предметом спору, мав бути проведений виключно шляхом аукціону або конкурсного продажу. У даному випадку продаж майна шляхом викупу орендарем об'єкту, який вже перебуває у нього в оренді, можливий лише якщо орендарем за згодою орендодавця за власні кошти здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. На думку скаржника, обраний спосіб приватизації суперечить інтересам держави та територіальної громади, оскільки він фактично спрямований на непроведення конкурсного продажу цих об'єктів, що виключає можливість отримання за об'єкти приватизації ринкової вартості, що суперечить меті, принципам та завданням приватизації.
Від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 6540 від 10.07.2020), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області відмовити повністю, рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 залишити без змін.
В обґрунтування своєї позиції 1-й відповідач зазначає, що доцільність та умови відчуження об'єктів комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. При цьому, зазначає, що рішення «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 №412/16 прийнято на підставі Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, зареєстрованої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 №565/11.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надало відзив на апеляційну скаргу (вх. 6541 від 10.07.2020), в якому просить апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 без змін.
В обґрунтування своєї позиції, зазначає, що спірні нежитлові будівлі були включені до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 3 скликання від 27.01.2001 «Про комунальну власність міста Харкова», а, отже, єдиним законним власником цього майна була Харківська міська рада, яка 26.10.2016 і прийняла рішення №412/16 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова». Вказане рішення прийнято на черговій сесії, яка була правомочною. Також зазначає, що позивачем не доведено прийняття рішення з порушенням вимог законодавства України або з перевищенням компетенції. Так, орган приватизації вправі самостійно визначати спосіб приватизації.
Від Харківської місцевої прокуратури №5 надійшла відповідь на відзив Харківської міської ради та відповідь на відзив Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх. 6848,6849 від 21.07.2020).
Від ТОВ «Олімп-Трейд» надійшли письмові пояснення (вх. 6904 від 23.07.2020), в яких просить апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 у справі №922/6/20 залишити без змін.
У судовому засіданні 23.07.2020 оголошено перерву до 11.08.2020.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Здоровко Л.М., судді Плахова О.В.
У судовому засіданні 11.08.2020 оголошено перерву до 22.09.2020.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Плахова О.В.
Від ТОВ «Олімп-Трейд» надійшли письмові пояснення 9вх. 8977 від 21.09.2020).
У судовому засіданні 22.09.2020 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Представник Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ТОВ «Олімп-Трейд» заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.
03.08.2016 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп-Трейд» (орендар) укладено договір оренди № 933 (т. 1 а.с. 30-33).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частка приміщення 1-го поверху № 7 площею 3,3 кв.м. загальною площею 388,6 кв.м. в житловому будинку (технічний паспорт КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційна справа №79218 від 24.06.2016), далі "майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, 4, літ. «А-5» та відображається на балансі КП «Жилкомсервіс». Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.08.2016 № 541 «Про передачу в оренду нежитлових приміщень».
Майно, яке є предметом цього договору, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.04.2006 виданим виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі розпорядження Харківського міського голови від 31.03.2006 за № 893.
Пунктом 1.2 встановлено, що майно передається в оренду з метою використання: під розміщення суб'єкта господарювання, що надає побутові послуги населенню.
Відповідно до п. 3.1. вищевказаного договору оренди, вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 909000 грн., без ПДВ станом на 02.07.2016.
Згідно з п. 5.2 договору оренди, орендар зобов'язаний здійснювати капітальний ремонт, реконструкцію, улаштування окремих входів у встановленому порядку, при наявності письмової згоди орендодавця, за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.
Відповідно до п. 5.3. договору оренди, орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід'ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об'єкта у власність.
Умовами пункту 5.6. договору оренди визначено, що орендар, який належно виконує свої обов'язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його придбання.
Згідно з умовами п. 10.1 договору оренди, цей договір діє з 03.08.2016 до 03.07.2019.
У відповідності до акту приймання - передачі до орендного користування нежитлових приміщень від 03.08.2016 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімп - Трейд" в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 388,6 кв.м. по вул. Нестерова, 4 у м. Харкові, літ. «А-5» (т. 1,а.с. 34).
Цього ж дня, 03.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп - Трейд" звернулося до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з листом (вх. № 13792 від 12.08.2016), у якому просить розглянути питання щодо приватизації вищевказаних приміщень (т. 1,а.с 38).
Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», вирішено провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу (згідно з додатком) (т. 1 а.с. 35).
У п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ряди 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 № 412/16, зазначено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу орендарем - ТОВ "Олімп-Трейд" підлягають нежитлові приміщення загальною площею 388,6 кв.м. по вул. Нестерова, 4 у м. Харкові, літ. «А-5». (т. 1 а.с. 36).
На виконання вказаного рішення ТОВ "Олімп - Трейд" до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подано заяву про приватизацію від 31.10.2016 (т.1, а.с. 39).
ТОВ «Олімп - Трейд» звернулося до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради з листом, у якому просить оцінку для приватизації вказаного майна провести суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Прокоп'євою І.Б.
На виконання вказаного листа Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради звернулось до суб'єкта оціночної діяльності ФОП Прокоп'євою І.Б. (лист від 31.10.2016 № 17997) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень, на підставі договору із ТОВ «Олімп - Трейд».
На підставі вказаного листа ФОП Прокоп'євою І.Б. складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна від 31.10.2016, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 31.10.2016 складає 699 480 грн. без ПДВ (т.1 а.с. 42-51).
23.12.2016 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп - Трейд» (покупець) укладено договір № 5426-В-С купівлі - продажу нежитлових приміщень.
Відповідно до пункту 1 договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частку у праві власності на нежитлове приміщення 1-го поверху № 7 площею 6,4 кв.м. (що становить 3,3 кв.м.) в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 388,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, буд. 4, орендовані ТОВ «Олімп - Трейд» згідно з договором оренди № 933 від 03.08.2016.
Нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 в житловому будинку літ. "А-5" площею 385,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, буд. 4 належать продавцю на праві власності. Державну реєстрацію права власності за продавцем проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.12.2016 Державним реєстратором - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. відповідно до закону без видачі документа, що посвідчує таке право, номер запису про право власності: 18189007;
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1126664563101.
Нежитлове приміщення 1-го поверху № 7 в житловому будинку літ. "А-5" площею 6,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, буд. 4 належать продавцю на праві власності. Державну реєстрацію права власності за продавцем проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.12.2016 Державним реєстратором - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. відповідно до закону без видачі документа, що посвідчує таке право, номер запису про право власності: 18178386;
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1126066263101.
Згідно з п. 4.1. договору право власності переходить до покупця лише за умови сплати в повному обсязі загальної суми нежитлових приміщень, що встановлена цим договором.
Відповідно до п. 4.2. договору передача нежитлових приміщень продавцем покупцю здійснюється за актом прийому - передачі в триденний термін після сплати в повному обсязі загальної суми нежитлових приміщень, що встановлена цим договором, а також повної сплати за договором оренди № 933 від 03.08.2016, що припиняє свою дію згідно з п. 9.1. цього договору та виконання п. 6.2. (якщо така дія настала).
У відповідності до акту прийому - передачі від 26.12.2016 № 5426-В-С Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп - Трейд» (покупець) прийняло продані 23.12.2016 шляхом викупу нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частки у праві власності на нежитлове приміщення 1-го поверху №7 площею 6,4 кв.м. (що становить 3,3 кв.м.) в житловому будинку літ. «А-5», загальною площею 388,6 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, буд. 4, згідно з оціночною вартістю 699480,00 грн, ПДВ 20 % - 139896,00 грн, разом ціна продажу становить 839376,00 грн.
У зазначеному акті прийому-передачі від 26.12.2016 № 5426-В-С також вказано, що станом на 26.12.2016 загальна сума за об'єкт приватизації у розмірі 839376,00 грн (в тому числі ПДВ), сплачена у повному обсязі (т. 1 а.с. 58).
Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.01.2017 №33396720, та зареєстровано право власності за ТОВ «Олімп - Трейд» на нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 в житловому будинку літ. «А-5» площею 385,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, 4 (номер запису про право власності 18534293 від 06.01.2017).
Також, 11.01.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. за №33396930 зареєстровано право власності за ТОВ "Олімп - Трейд" 51/100 спільної часткової власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 7 в житловому будинку літ. «А-5» площею 6,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, 4 (номер запису про право власності 18534515 від 11.01.2017).
27.12.2019 керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", в якій прокурор просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 № 412/16.
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.12.2016 № 5426-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 2248 та скасувати записи про проведену державну реєстрацію права власності №18534293 від 06.01.2017 та №18534515 від 06.01.2017.
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 7 площею 3,3 кв.м. загальною площею 388, 6 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: місто Харків, вулиця Нестерова, 4, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор наполягає на тому, що рішення міської ради від 26.10.2016 №412/16 є незаконним та підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що прийнято з порушенням вимог ст. 345 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 1, 2, 4, 29, Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.ст. 11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». При цьому, прокурором наголошено про те, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об'єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь які відомості про такі поліпшення відсутні. А отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Прокурор вважає, що обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади.
Як вже зазначалось, 18.05.2020 Господарським судом Харківської області ухвалено рішення, яким у позові відмовлено.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 № 412/16 та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.12.2016 №5426-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп Трейд».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі ст. 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
У ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Згідно із ч.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Статтею 15 вказаного Закону визначені способи приватизації, зокрема, шляхом: продажу об'єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу об'єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс); продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону; викупу об'єктів приватизації, продажу акцій на міжнародних фондових ринках, у тому числі у вигляді депозитарних розписок; іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об'єктів окремих галузей.
Згідно із статтею 16-2 Закону України Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) викуп акцій (часток, паїв), що належать державі в статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації та з урахуванням установчих документів таких товариств. Викуп об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Статтею 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) установлено, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.
Статтею 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено способи приватизації об'єктів малої приватизації. Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс). Шляхом продажу за конкурсом може здійснюватися приватизація окремих єдиних майнових комплексів групи А та окремих об'єктів групи Ж.
Частиною 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Таким чином, орган місцевого самоврядування, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.
23.12.2011 Харківською міською радою на 12 сесії 6 скликання прийнято рішення №565/11 «Про програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр.».
Відповідно до п.1.1 додатку до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр.» (далі - Програма) програма розроблена відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.
Відповідно до п.1.6 цієї Програми об'єктами приватизації групи А, зокрема, є: цілісні майнові комплекси комунальних підприємств, їх структурні підрозділи, які виділені в самостійні підприємства, у тому числі ті, що знаходяться в оренді, а також виділені в результаті реструктуризації комунальних підприємств із середньо-обліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних капіталів відкритих акціонерних товариств; індивідуально визначене рухоме майно, що знаходиться в комунальній власності, нежитлові будівлі, споруди та приміщення - незалежно від їх вартості (в тому числі такі, що не увійшли до статутного капіталу ВАТ); майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду і майно підприємств, що ліквідуються за рішенням Харківської міської ради; майно підприємств, що не були продані як цілісний майновий комплекс.
Основними принципами індивідуальної приватизації та відчуження є: досягнення максимального економічного ефекту від продажу об'єкта комунальної власності; вибір способу приватизації чи їх комбінації, що максимально сприятимуть ефективному функціонуванню підприємства у післяприватизаційний період тощо (п.2.2. Програми).
Відповідно до п.5.1 Програми продаж об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи об'єктів.
Згідно з п.п.5.2, 5.3 Програми умови відчуження об'єктів комунальної власності визначено цією Програмою та чинним законодавством України. Одним із способів, що застосовується при індивідуальній приватизації, є конкурсний продаж як інструмент збалансування досвіду і переваг, наявних у покупців, які можуть посилити конкурентні переваги підприємства, та збільшення розміру ціни об'єкта.
Пунктом 5.4 цієї Програми встановлено, що продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та цієї Програми шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.
Таким чином, порядок та процедура приватизації комунального майна на момент прийняття рішення Харківською міською радою від 26.10.2016 №412/16 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади» визначалась Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», який на час звернення прокуратури з позовом втратив чинність на підставі п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», який набрав чинності 07.03.2018, та Програмою приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр., затвердженою рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11.
26.10.2016 Харківською міською радою 7 скликання прийнято рішення №412/16 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», згідно з яким з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м.Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11, керуючись статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада вирішила провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком). У п.17 додатку до вказаного рішення визначено спірне майно.
Згідно із статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами. Покупець, який став власником об'єкта і не скористався на момент його приватизації правом викупу будівлі (споруди, нежитлового приміщення) у межах займаної таким об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, нежитлове приміщення), якщо це не заборонено законодавчими актами. Порядок викупу об'єкта встановлюється Фондом державного майна України.
Статтею 13 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.
У статті 14 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продаж об'єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найвищу ціну та взяв зобов'язання виконати умови конкурсу.
З наведених норм права вбачається, що основною метою приватизації, у тому числі комунального майна є досягнення максимального економічного ефекту від продажу об'єкта комунальної власності, тобто отримання найвищої ціни за об'єкти, що підлягають приватизації та залучення коштів для здійснення структурної перебудови економіки територіальної громади.
Відповідно до п.5.1 Програми продаж об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи об'єктів.
Згідно з пунктом 5.7 Програми орендар має переважне право на викуп майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснені за рахунок власних коштів поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25 відсотків залишкової вартості майна (будинку , споруди, приміщення).
Частиною 1 статті 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено, що приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна; 2) продаж нежитлових приміщень, будівель та споруд, які згідно із законодавством можуть бути об'єктами приватизації, незалежно від підпорядкування здійснюється державними органами приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації; 3) майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів державного підприємства, визнаного банкрутом за рішенням господарського суду (якщо господарський суд прийняв постанову про його ліквідацію), передається ліквідаційною комісією відповідному державному органу приватизації для подальшої приватизації за актом приймання-передачі в порядку, встановленому Фондом державного майна України. Продаж зазначеного майна здійснюється виключно на аукціонах; 4) державний орган приватизації з власної ініціативи приймає рішення про приватизацію об'єктів групи А, які утворюються на базі державного майна підприємств, що реструктуризуються, нежитлових приміщень, об'єктів, щодо яких скасовано заборону на приватизацію в установленому законом порядку, та інших неприватизованих об'єктів групи А.
Таким чином, викуп орендарем орендованого ним приміщення у спірних правовідносинах, в силу приписів статті 18-2 з урахуванням статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та пунктів 5.4, 5.7 Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр., затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №283, може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про здійснення невід'ємних поліпшень спірного майна в період перебування нерухомого майна в оренді.
Також, у звіті про оцінку майна від 31.10.2016, складеного Фізичною особою-підприємцем Прокоп'євою Іриною Борисівною, відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у цих нежитлових приміщеннях, у т. ч. було здійснено їх невід'ємні поліпшення.
Згідно із ч. 10 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 № 412/16 прийнято з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр., затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання 23.12.2011, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки спрямований не на досягнення мети, визначеної у цих Законах і Програмі, і тим самим порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об'єкта комунальної власності.
Оцінюючи баланс інтересів територіальної громади та відповідачів апеляційний господарський суд дійшов висновку, що порушення порядку проведення приватизації об'єктів групи А (шляхом викупу) завдає суспільним відносинам більшої шкоди, ніж ризики, пов'язані зі з'ясуванням питання, чи брали б участь інші особи в приватизації цього майна при проведенні конкурсу чи аукціону, який у разі приватизації спірного майна мав проводитись.
Висновок місцевого господарського суду про те, що орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти у відповідності до вимог законодавства, що регулює порядок приватизації комунального майна задля дотримання законності при прийнятті рішень і недопущенні порушення прав територіальної громади, інтереси якої він представляє.
Слід зауважити, що абзацом першим пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 зазначено, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144).
Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення застосував положення пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 №4-рп/2000 у справі №1-16/2000, в якому зазначено, що доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
При цьому місцевий господарський суд не зауважив, що свобода вибору органом місцевого самоврядування способу приватизації визначена та обмежена статтею 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», в якій визначний перелік підстав, які надають можливість застосування такого способу приватизації як викуп.
Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання відповідачів на п.5.6 договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 03.08.2016 №933, яким встановлено, що орендар, який належно виконує свої обов'язки, у разі продажу майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп, оскільки таке право виникає у орендаря лише за умов, визначених Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
В частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп-Трейд» від 23.12.2016 №5426-В-С, укладеного у тому числі на підставі п.17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 № 412/16, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Частинами 1 - 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Оскільки договір купівлі-продажу від 23.12.2016 №5426-В-С укладений на виконання рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 №412/16 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», яке прийнято відповідачем-1 по відношенню до ТОВ «Олімп Трейд» з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому зміст цього договору є таким, що суперечить ст.ст. 1, 29 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст.ст. 11, 18-2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, що, в свою чергу, свідчить по його недійсність.
За наведених обставин, дослідження питання щодо порушення даним договором вимог ст. 228 Цивільного кодексу України не мають вирішального значення при вирішенні спору по суті, оскільки договір купівлі-продажу укладений з порушенням ч. 1 ст. 203 ЦК України, чим і обумовлюється його недійсність.
На підставі викладених обставин, позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.12.2016 № 5426-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 2248 є доведеною та обґрунтованою, тому задовольняється судом апеляційної інстанції.
Щодо права прокурора на звернення до суду.
В обґрунтування свого права на звернення в інтересах держави прокурор, з посиланням на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначає, що відчуження об'єктів нерухомості комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування. Прокурор зазначив, що з урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак в даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, він самостійно подає вказаний позов.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 цього ж Закону).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
Предметом позову у даній справі є вимога про визнання незаконними та скасування п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 №412/16, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.
При цьому, з вказаних позовних вимог вбачається, що в даному випадку спір виник щодо нежитлових приміщень, які є комунальною власністю та належать територіальній громаді м.Харкова.
Особою, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста Харкова, є Харківська міська рада.
З огляду на що, у випадку здійснення захисту інтересів держави (місцевої громади), які пов'язані із захистом права власності територіальних громад, в суді прокурором, саме міська рада має виступати органом, в інтересах, якого має бути здійснено представництво прокурором інтересів держави.
Так, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор одним із співвідповідачів вказав Харківську міську раду, оскільки рішення саме цього органу оспорюється прокурором, із зазначенням, що вказане рішення прийнято із порушенням чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.
Судова колегія погоджується із такою позицією прокурора, оскільки захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова має здійснювати Харківська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення та підписання договору, які прокурор вважає незаконними та такими, що порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Харкова, з огляду на що, прокурором цілком правомірно заявлено відповідний позов, а Харківську міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі, тому іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова, виходячи із спірних правовідносин, не існує.
З огляду на що, безпосередність звернення прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, цілком правомірно обґрунтовується перевищенням Миколаївською міською радою, як органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить, що власне і стало підставою для звернення прокурора з цим позовом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурор належним чином підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах: №908/684/19 від 26.08.2020, №545/275/19 від 17.06.2020, №707/2825/18 від 25.08.2020).
Під час розгляду справи Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Олімп-Трейд» заявлено клопотання про застосування позовної давності, яке обґрунтовує тим, що прокурор міг довідатись про порушення прав та прийняття оскаржуваного рішення безпосередньо в день пленарного засідання сесії Харківської міської ради - 26.10.2016. Разом з тим, прокурор звернувся до господарського суду про визнання незаконним та скасування п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 №412/16, з пропущенням строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.
Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у ст. 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
І в разі подання позову суб'єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб'єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17).
Разом з тим, прокурор має право, враховуючи конкретні обставини справи, у тому числі вчинення порушення тим органом, на який покладено владні повноваження в цій сфері, просити суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.
Прокурор посилається на те, що Харківською місцевою прокуратурою № 2 здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19 в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради було проведено вилучення ряду приватизаційних справ, в т.ч. щодо приватизації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, 4.
Порушення, які свідчать про незаконність набуття ТОВ «Олімп-Трейд» нежитлових приміщень, прокурором (за його доводами) виявлено лише за результатами опрацювання отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017221080000002 доказів - приватизаційної справи, у зв'язку з чим прокурор вважає, що перебіг строку позовної давності почався саме 04.01.2017, а позовну заяву подано 27.12.2019.
Оскільки прокурор не є учасником спірних правовідносин, а зміст оскаржуваного рішення Харківської міської ради (а саме висновок про проведення відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу) безпосередньо не свідчить про наявність порушень прав та інтересів територіальної громади, судова колегія вважає, що прокурор звернувся в межах строку позовної давності. Внаслідок чого порушене право держави та територіальної громади м. Харкова підлягає захисту у судовому порядку та поновленню шляхом задоволення позову прокурора у повному обсязі, у зв'язку з чим заява відповідачів про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.
Заперечення відповідачів щодо можливості прокурора бути обізнаним про наявність рішення Харківської міської ради у день його прийняття органом місцевого самоврядування наведеного висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки в даному випадку досліджується питання про обізнаність прокурора з наявністю порушень при проведенні процедури приватизації об'єкту комунального майна, про які можливо було дізнатися лише із відповідної погоджувальної документації, а не з самого рішення про його відчуження.
Колегія суддів вважає помилковим посилання відповідачів на практику Європейського суду по правам людини в розрізі питання неможливості витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення ч. 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном (зокрема, рішення у справах “Спорронг і Льоннрот проти Швеції” від 23.09.1982 року, “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства” від 21.02.1986 року, “Щокін проти України” від 14.10.2010 року, “Сєрков проти України” від 07.07.2011 року, “Колишній король Греції та інші проти Греції” від 23.11.2000 року, “Булвес” АД проти Болгарії” від 22.01.2009 року, “Трегубенко проти України” від 02.11.2004 року, “East/West Alliance Limited” проти України” від 23.01.2014 року), якою напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті “суспільний”, “публічний” інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення “суспільного”, “публічного” інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття “суспільний інтерес” має широке значення (рішення від 23.11.2000 року в справі “Колишній король Греції та інші проти Греції”).
Критерій “пропорційності” передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. “Справедлива рівновага” передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе “індивідуальний і надмірний тягар”. При цьому з питань оцінки “пропорційності” ЄСПЛ, як і з питань наявності “суспільного”, “публічного” інтересу, визнає за державою досить широку “сферу розсуду”, за винятком випадків, коли такий “розсуд” не ґрунтується на розумних підставах.
Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримана справедлива рівновага між інтересами суспільства та правами власника.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у справі “Трегубенко проти України” від 02.11.2004 року зазначив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.
У даному випадку вбачається недотримання першим та другим відповідачем процедури розпорядження комунальною власністю вимогам законодавства.
Отже, позбавлення набувача його майна, шляхом часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власність є пропорційним втручанням з боку держави, яке переслідує “суспільний” та “публічний інтерес”, ґрунтується на розумних підставах.
При цьому відповідна особа не несе “індивідуальний і надмірний тягар”, оскільки часткове скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власність є єдиним законним та справедливим способом усунення виявленого судом порушення. Правовим наслідком задоволення позову є повернення сторонами усього, що вони одержали на виконання спірного правочину, тобто фактично повернення набувачу коштів, сплачених на виконання правочину.
Відтак, у даній справі позбавлення набувача його майна, шляхом часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власність є пропорційним втручанням з боку держави, а отже є законним в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі заступника прокурора Харківської області є обґрунтованими, а апеляційна скарга - такою, що підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2019 у справі №922/6/20 слід скасувати через неправильне застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 № 412/16; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.12.2016 №5426-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 2248 та скасувати записи про проведену державну реєстрацію права власності №18534293 від 06.01.2017 та №18534515 від 06.01.2017; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп Трейд» повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 7 площею 3,3 кв.м. загальною площею 388, 6 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: місто Харків, вулиця Нестерова, 4, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1 ст.277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 у справі №922/6/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати п. 17 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 № 412/16.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.12.2016 №5426-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 2248 та скасувати записи про проведену державну реєстрацію права власності №18534293 від 06.01.2017 та №18534515 від 06.01.2017.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Трейд" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-:-6, 8-:-12, 14-:-20 площею 385,3 кв.м. та 51/100 частки нежитлового приміщення 1-го поверху № 7 площею 3,3 кв.м. загальною площею 388, 6 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: місто Харків, вулиця Нестерова, 4, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.
Стягнути з Харківської міської ради (майдан Конституції, 7 м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь прокуратури Харківської області (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) 5477,55 грн судового збору за подання позовної заяви та 8216,32 грн за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, 16 м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 14095412) на користь прокуратури Харківської області (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) 5477,55 грн судового збору за подання позовної заяви та 8216,32 грн за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Трейд» (вул.Каштанова, 10, м.Харків, 61124, код 32135104) на користь прокуратури Харківської області (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) 5477,55 грн судового збору за подання позовної заяви та 8216,32 грн за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 28.09.2020
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя О.В. Плахов