проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"21" вересня 2020 р. Справа № 922/721/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д. , суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,
за участю представників:
від позивача: Шабас Г.В., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.09.2017 №2138) - на підставі ордера від 16.04.2020 серії ХВ№1584000089;
від 1-го відповідача: Свиридова М.М., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 06.10.2009 №3381) - на підставі ордера від 16.04.2020 серії ХВ №000089;
від 2-го відповідача: Єрмолаєва І.Г, начальник юридичного відділу - на підставі довіреності від 08.08.2019 №73, рішення засідання Наглядової ради, оформленого протоколом від 10.04.2019, витягу зі Статуту товариства та наказу від 10.04.2019 №127л/с;
від третіх осіб: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,
на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 (суддя Суслова В.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові о 10 год 59 хв, повний текст якого складений 18.06.2020,
у справі №922/721/20
за позовом: Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроу Ерфольг Україна», м.Київ,
до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома», м.Харків,
до 2-го відповідача: Акціонерного товариства «Східно-український банк «ГРАНТ», м.Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні 1-го відповідача: Приватного акціонерного товариства «Інюрполіс», м.Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, м.Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсними договорів,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 у справі №922/721/20 у задоволенні позову відмовлено повністю; скасовано заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2020 у справі №922/721/20 (т.2, а.с. 211-228).
Рішення місцевого господарського суду із посиланням на статтю 146 ЦК України, статті 1,7 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», статтю 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» мотивовано тим, що для початку перебігу десятиденного строку, протягом якого виконавчий орган товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг, є саме наявність (виконання) двох обставин - отримання запиту від учасника про проведення аудиту та отримання примірника оригіналу договору на проведення такого аудиту. Проте, позивач не надав першому відповідачеві примірник оригіналу договору про надання аудиторських послуг, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про недотримання позивачем порядку пред'явлення запиту про проведення аудиту фінансової діяльності товариства та відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Аксіома» забезпечити ТОВ "Кроу Ерфольг Україна" можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксіома» за період з 01.01.2013 по 30.09.2019.
В частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсними договорів іпотеки від 01.03.2013 та від 16.05.2016 рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 92, 97, 98, 116, 203, 215 ЦК України мотивовано тим, що позивачем не доведено відсутність згоди зборів учасників ТОВ «Аксіома» на укладення оскаржуваних договорів іпотеки, оскільки матеріали справи містять копії протоколів загальних зборів учасників товариства від 28.02.2013, від 12.03.2013, від 26.09.2014, від 21.09.2015, від 01.04.2016, від 05.09.2016, від 25.09.2017, від 19.09.2018, від 17.09.2019, від 18.04.2019, якими підтверджується факт надання згоди на укладання правочинів, які є предметом спору, а також факт уповноваження директора ТОВ «Аксіома» ОСОБА_2 на укладання з банком договорів про переведення в іпотеку нерухомого майна для забезпечення виконання перед банком зобов'язань, що виникли з кредитних договорів від 05.12.2012 №23, від 16.05.2016 №11, від 08.05.2019 №5. Крім того, суд зазначив, що підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що укладанням спірних договорів іпотеки корпоративні права позивача жодним чином не порушуються, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Фізична особа ОСОБА_1 з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та 08.07.2020 звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 у справі №922/721/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що: по-перше, судом першої інстанції порушені вимоги процесуального законодавства та процесуальні права позивача, оскільки закрито підготовче провадження, незважаючи на невиконання його завдань та продовження його строків на строк дії карантину; розглянуто клопотання про приєднання доказів без заслуховування думки інших учасників справи та з порушенням вимог статті 207 ГПК України; по-друге, позивач не отримувала від ТОВ «Аксіома» відповіді на лист від 11.11.2019, з опису вкладення у цінний лист та квитанції про отримання послуг поштового зв'язку вбачається, що відповідь надсилалась, однак згідно відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті «Укрпошта», відправлення за номером 611180380451 не зареєстровані в системі. Отже, директор ТОВ «Аксіома» проігнорував лист позивача від 11.11.2019, внаслідок чого вона не змогла реалізувати своє право як учасника товариства на проведення аудиторської перевірки. Крім того, вказує на те, що позивача обмежено у реалізації його прав на подання клопотань про призначення почеркознавчої експертизи; позивач не отримував копії відзиву на позовну заяву, письмових пояснень від третьої особи, копії клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи з додатками від 10.06.2020 (т.3,а.с.5-43).
У відзиві на апеляційну скаргу від 06.08.2020 2-й відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 у справі №922/721/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що ухвалами місцевого господарського суду від 19.03.2020 у цій справі відкрито провадження у справі; прийнято до розгляду позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову; задоволено заяву позивача про забезпечення позову у справі №922/721/20; ухвалою суду від 14.04.2020 задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання; ухвалою суду від 14.05.2020 задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; ухвалою суду від 11.06.2020 задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи, що в сукупності, на думку 2-го відповідача, свідчить про те, що позивач мав достатньо часу для подання клопотань, у тому числі про призначення почеркознавчої експертизи. Крім того, вказує на те, що позивач та його представник не реалізували своє право на участь в судовому засіданні та не з'явилися в судове засідання жодного разу. Також зазначає, що укладаючи спірні договори іпотеки з ТОВ «Аксіома», банк діяв розумно, обачно й добросовісно, про що свідчать протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Аксіома», якими підтверджується надання згоди та повноважень директору на підписання спірних договорів іпотеки, а отже відсутні підстави для визнання договорів іпотеки недійсними (т.3, а.с.55-61).
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Аксіома», який надійшов до суду апеляційної інстанції 15.09.2020, 1-й відповідач просить рішення суду Господарського суду Харківської області від 18.06.2019 у справі №922/721/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Одночасно просить продовжити встановлений судом строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з тих підстав, що близька людина з оточення адвоката Свиридової М.М. захворіла на COVID-19, що підтверджується результатами лабораторного дослідження, що стало підставою для прийняття нею рішення про самоізоляцію на 14-ть днів, до 19.09.2020.
Відповідно до частини 1 статті 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 у цій справі встановлений відповідачам та третім особам десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами надсилання їх копій скаржнику, але не пізніше 05.09.2020 (т.3,а.с.47-49).
Вказана ухвала отримана ТОВ «Аксіома» 04.08.2020, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (т.3,а.с.52), отже десятиденний строк для надання відзиву сплив 14.08.2020.
Згідно з частиною 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У п.74 постанови Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/19 зазначено, що відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що: по-перше, до закінчення строку, встановленого судом для подання відзиву, позивач не звертався з клопотанням про продовження строку на подання відзиву; по-друге, з результату лабораторного дослідження від 04.09.2020, на який посилається представник позивача адвокат Свиридова М.М., як на підставу для прийняття рішення про самоізоляцію, вбачається, що обстеження проведено 04.09.2020, тобто після спливу строку, встановленого судом для подання відзиву (14.08.2020), що свідчить про неналежність вказаного доказу в підтвердження поважності причин пропуску строку на подання відзиву; по-третє, як стверджує адвокат Свиридова М.М. у відзиві на апеляційну скаргу, строк самоізоляції спливає 19.09.2020, проте відзив на апеляційну скаргу поданий до канцелярії суду 15.09.2020, що свідчить про наявність у представника 1-го відповідача можливості подання відзиву у строк, встановлений судом. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що відзив на апеляційну скаргу поданий ТОВ «Аксіома» з пропуском строку, встановленого ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2020, та відмову у задоволенні клопотання про його продовження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення відзиву без розгляду, однак з долученням до матеріалів справи.
21.09.2020, тобто у день судового засідання, позивачем подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса; на вирішення експерта поставити питання: «Чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у таких документах: протоколах зборів учасників ТОВ «Аксіома» від 28.02.2013 №61, від 12.03.2013 №63, від 21.09.2015 №5/15, від 01.04.2016, від 05.09.2016, від 25.09.2017 №2/2017, від 19.09.2018, від 17.09.2019 та від 18.04.2019 в рядку: «Присутні: ОСОБА_1 » ОСОБА_1 чи іншою особою?» (т.3,а.с.159-171).
В обґрунтування поданого клопотання представник позивача посилається на те, що місцевим господарським судом не було дотримано приписів статей 177, 182 ГПК України, зокрема, не було реалізовано право позивача на подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Також вказує на те, що обґрунтуванням позовних вимог про визнання спірних договорів іпотеки від 01.03.2013 та від 16.05.2016 недійсними є те, що ОСОБА_1 не була присутня на загальних зборах учасників товариства, на яких вирішувалось питання щодо передачі в іпотеку АТ «Східно-український банк «Грант» нерухомого майна, яке належить ТОВ «Аксіома» на праві приватної власності та яке є предметом спірних договорів; не ставила підпис на протоколах загальних зборах учасників ТОВ «Аксіома», відповідно, не надавала згоду на передачу майна в іпотеку. Крім того, зазначає, що в кінці березня 2020 року були закриті кордони та скасовані авіаперевезення, як результат встановленого карантину; на час розгляду справи ОСОБА_1 перебувала у Франції та не мала змоги приїхати до України, тоді як для проведення почеркознавчої експертизи необхідні вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку позивача.
Представник 1-го відповідача заперечила проти задоволення вказаного клопотання та просила у його задоволенні відмовити з тих підстав, що представник позивача не був позбавлений права на його подачу до суду першої інстанції та можливості забезпечити явку представника позивача в будь-яке з судових засідань.
Представник 2-го відповідача також просила відмовити у проведенні експертизи за недоцільністю і безпідставністю, оскільки АТ «Східно-український банк «Грант» при укладенні спірних договорів діяв добросовісно, спірні договори нотаріально посвідчені, а повноваження представника ТОВ «Аксіома» на їх укладення перевірені нотаріусом, а отже в силу приписів статті 92 ЦК України обставини, які має на меті встановити позивач, не мають юридичного значення. Крім того, зазначила, що позивач та її представник не з'явились в жодне судове засідання суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.
18.03.2020 позивачем до місцевого господарського суду подано заяву про зміну предмета прозову, в якій зазначено, що ОСОБА_1 не підписувала рішень загальних зборів учасників, оформлених відповідними протоколами, на яких було надано згоду на передачу нерухомості в іпотеку, яка є предметом іпотечних договорів від 01.03.2013 та від 16.05.2016. Крім того, зазначено, що без присутності ОСОБА_1 загальні збори учасників не є правомочними та, відповідно, не мають права на прийняття рішень відповідно до положень Статуту товариства (т.1,а.с.62-64).
Зі змісту вказаної заяви ОСОБА_1 вбачається, що підстави для визнання недійсними оспорюваних договорів іпотеки є їх укладення без внутрішньої волі юридичної особи лише на підставі Статуту товариства без відповідних рішень загальних зборів.
13.05.2020 АТ «Східно-Український банк «Грант» поданий відзив на позовну заяву, до якого додані копії спірних договорів іпотеки, а також копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Аксіома» від 28.02.2013 №61, від 12.03.2013 №63, від 26.09.2014, від 21.09.2015 №5/15, від 01.04.2016, від 25.09.2017 №2/2017, від 19.09.2018, від 18.04.2019, від 17.09.2019 (т.2, а.с.61-71). Крім того, копії цих документів надіслані ОСОБА_1 за адресою, визначеною позивачем у позовній заяві як її місце проживання, про що свідчить опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та накладна АТ «Укрпошта». Іншої адреси для листування позивач у позові не визначав (т.2,а.с.14-16).
21.05.2020 представником позивача адвокатом Шабасом Г.В. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, 27.05.2020, представник позивача адвокат Дідуй А.І. з матеріалами справи ознайомилась, про що свідчить її підпис та відповідний напис на вказаному вище клопотанні (т.2,а.с.127).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Аксіома» від 28.02.2013 №61, від 12.03.2013 №63, від 26.09.2014, від 21.09.2015 №5/15, від 01.04.2016, від 25.09.2017 №2/2017, від 19.09.2018, від 18.04.2019, від 17.09.2019 надсилались безпосередньо позивачеві та з їх змістом 27.05.2020 був ознайомлений уповноважений представник позивача, а отже з 27.05.2020 позивач та її представники мали змогу звернутись до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи.
04.06.2020 представником позивача адвокатом Шабасом Г.В. до місцевого господарського суду подано клопотання про приєднання доказів направлення позовної заяви з додатками та копії заяви про зміну предмету позову ПрАТ «Інюрполіс» (т.2,а.с.136-140), а також клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою попередження та запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коранавірусом та для убезпечення від ризику життя та здоров'я людей.
З наведеного вбачається, що з 27.05.2020 позивач та його представник знали про наявність протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Аксіома» та, зважаючи на твердження позивача, викладені у заяві про зміну позову, про те, що вона не приймала участь в загальних зборах і не підписувала відповідних протоколів зборів учасників ТОВ "Аксіома", на яких вирішувались питання щодо передачі майна товариства в іпотеку, ОСОБА_1 та її представник при поданні клопотання про відкладення підготовчого засідання мали всі можливості та засоби звернутись з клопотанням про проведення почеркознавчої експертизи. Однак відповідним правом не скористались, клопотання про призначення експертизи подане не було.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивач не був позбавлений права та можливості в подальшому подати відповідне клопотання одночасно з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку в порядку статті 119 ГПК України, однак таким правом не скористався, натомість 11.06.2020 подав клопотання про відкладення розгляду справи з інших підстав.
Посилання позивача на те, що в кінці березня 2020 року були закриті кордони та скасовані авіаперевезення, як результат встановленого карантину; на час розгляду справи ОСОБА_1 перебувала у Франції та не мала змоги приїхати до України, а для проведення почеркознавчої експертизи необхідні вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку позивача, не приймаються судом апеляційної інстанції оскільки: по-перше, обов'язок доказування обставин, на які посилається сторона, покладений на сторону. Натомість в порушення вимог статей 74,76,77 ГПК України позивачем не надано жодного доказу в підтвердження перебування ОСОБА_1 за межами території України на території Французької республіки; по-друге, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника адвокат Шабас Г.В. зазначив, що ОСОБА_1 на даний час також перебуває у Франції, що загалом свідчить про те, що обставини щодо відібрання вільних зразків підписів у позивача не змінились; по-третє, загальновідомим є той факт, що всі громадяни України зі встановленням карантину на всій території України постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" не були позбавлені права та мали можливість повернутися на територію своєї держави, що в сукупності свідчить про необґрунтованість доводів позивача.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи не було подано ані з апеляційною скаргою, ані в судове засідання апеляційної інстанції, 10.09.2020, та подано лише у судове в судове засідання 21.09.2020, хоча, як зазначалось вище, про наявність рішень загальних зборів учасників ТОВ "Аксіома", оформлених протоколами, позивачеві достеменно було відомо ще 27.05.2020, що свідчить про порушення позивачем строків, визначених вимогами процесуального законодавством та встановлених судом апеляційної інстанції для подання відповідних заяв, що в сукупності свідчить про зловживання представником позивача своїми правами.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що висновок за результатами почеркознавчої експертизи є одним із доказів, який оцінює суд, однак в силу приписів статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Проте, відповідних об'єктивних обставин представник позивача не навів та не надав жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 у справі №922/721/20 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Крім того зазначив, що саме у листі від 11.11.2019 ОСОБА_1 просила провести аудиторську перевірку; до вказаного листа не було надано договору з аудиторською фірмою; директор ТОВ "Аксіома" не надає позивачеві та його представникові будь-яких документів, які стосуються діяльності товариства на їх вимогу; заява позивача від 18.03.2020, подана до суду першої інстанції, за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову.
Представник 1-го відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому зазначила, що судом при прийнятті рішення не було порушено норм процесуального права та прав позивача, оскільки підготовче засідання неодноразово відкладалось, зокрема, за клопотаннями позивача; з моменту відкриття провадження у справі (19.03.2020) і до закінчення підготовчого провадження (04.06.2020) позивач не подавав клопотань про призначення експертизи, відповіді на відзив та не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні. Крім того, інтереси позивача представляло декілька адвокатів. Також, зазначила про правомірність прийняття судом першої інстанції додаткових доказів, а саме листа ТОВ «Аксіома» від 10.06.2020 №13029, оскільки 1-м відповідачем обґрунтовані підстави неможливості їх своєчасного подання - досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, у зв'язку з чим в офісах ТОВ «Аксіома» проводилися обшуки і вилучались документи, пов'язані з поточною діяльністю товариства. Крім того, зазначила, що позивачем до листа від 11.11.2019 не було надано ні оригіналу, а ні належним чином засвідченої копії договору з аудиторською фірмою.
Представник 2-го відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому зазначила, що спірні договори іпотеки нотаріально посвідчені; нотаріусом перевірені повноваження представника позивача; до матеріалів справи надані рішення загальних зборів ТОВ "Аксіома", оформлені протоколами, з яких вбачається наявність згоди засновників на їх укладення, та наказ на призначення директора, який підписав спірні договори іпотеки, а отже 2-й відповідач при укладенні цих договорів діяв добросовісно. Крім того, зазначила, що представники позивача не з'явились в жодне судове засідання місцевого господарського суду та зловживали своїми правами.
Треті особи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, проте не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю третіх осіб за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, 1-го та 2-го відповідачів, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Відповідно до п.2.1 Статуту ТОВ «Аксіома», затвердженого загальними зборами учасників від 27.11.2012 №58 та зареєстрованого державним реєстратором 12.12.2012, учасниками товариства є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (т.1,а.с.6-10).
У п.5.2 Статуту товариства встановлено, що розмір часток учасників визначається пропорційно їх вкладам та становить: ОСОБА_1 - 50% статутного капіталу, що складає 2750000грн; ОСОБА_2 - 30% статутного капіталу, що складає 1650000грн; ОСОБА_3 - 8,75% статутного капіталу, що складає 481250грн; ОСОБА_4 - 6,25% статутного капіталу, що складає 343750грн; ОСОБА_5 - 5% статутного капіталу, що складає 275000грн.
Згідно з п.7.1 цього Статуту вищим органом управління товариства є загальні збори учасників.
У п.п. ї), м) п.7.4 цього Статуту товариства встановлено, що до компетенції загальних зборів належить надання та отримання кредитів (позик) на суму, що перевищує 30% розміру статутного капіталу; придбання, відчуження або надання у заставу нерухомості.
Відповідно до п.7.12 Статуту директор без довіреності укладає від імені товариства в межах своїх повноважень договори та інші угоди; негайно надає всю інформацію та документи (їх копії), пов'язані з діяльністю товариства на вимогу будь-якого з учасників
Пунктом 8.1 Статуту встановлено, що учасники товариства мають право одержувати будь-яку інформацію та отримувати будь-які документи (їх копії), пов'язані з діяльністю товариства.
Листом від 11.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до директора ТОВ «Аксіома» з проханням відповідно до статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положень Статуту ТОВ «Аксіома» щодо права учасника товариства на отримання інформації та будь-яких документів, пов'язаних з діяльністю товариства, просила надати їй як учаснику товариства для проведення аудиторських процедур документи та інформацію за період з 01.01.2013 по поточну дату згідно з переліком, зазначеним у додатках до листа. У вказаному листі зазначено про наявність додатків №№1,2,3,4 (т.1,а.с.14).
Так, у додатку №1 «Щодо надання загальної інформації» визначені такі документи: фінансовий план в розрізі кожного року - затверджений і підписаний директором ТОВ «Аксіома» з зазначенням періодів; інвестиційний план капітального будівництва та річні затверджені бюджети щодо проведення поточних ремонтів із вказанням характеру будівництва, ремонту, реконструкції , модернізації, номенклатури матеріалів, обладнання, інструментів в рамках планових робіт, в розрізі об'єктів, вартісних і кількісних даних; перелік тендерних закупівель на будівельні матеріали тощо; управлінська звітність; звітність, яка надавалась особисто замовнику від власників; діюча угода між замовником і власниками ТОВ «Аксіома» щодо бізнесу ТРЦ «Французький бульвар»; цінова політика по орендарям (суборендарям) в розрізі зон ТРЦ, приналежності до сфери діяльності орендарів; банківські виписки по всім рахункам за період з 01.01.2013 по 30.09.2019; оригінали всіх договорів, додатків до них і додаткових угод щодо оренди і суборенди ТОВ «Аксіома» тощо (т.1,а.с.15,16).
У додатку №2 «Щодо надання загальної інформації» до вказаного листа визначено перелік інформації, яка має бути надана в оригіналах (т.1,а.с.17,18).
У додатках №3 та №4 також визначено інформацію, яку необхідно надати на вимогу засновника ТОВ «Аксіома» ОСОБА_1 (т.1, а.с.19-21).
З вказаного листа та додатків, доданих до нього, не вбачається направлення директору ТОВ «Аксіома» оригіналу договору про надання аудиторських послуг.
Крім того, зі змісту вказаного листа не вбачається вимоги учасника ТОВ «Аксіома» ОСОБА_1 про проведення аудиту та забезпечення аудитору можливості його проведення.
Листом від 14.11.2019 №157/1 ТОВ «Аксіома» повідомило ОСОБА_1 , що загальний перелік інформації та документів, вказаних у додатках до листа від 11.11.2019, викладений на 12 аркушах, які не підписані ОСОБА_1 . Також зазначило про ненадання товариству примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства, як того вимагає ч.4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Крім того, вказано, що у разі підготовки та передачі позивачу оригіналів документів, вказаних у додатках до листа, поточна діяльність товариства буде призупинена. Одночасно, запропоновано ОСОБА_1 прибути 26.11.2019 об 11:00год (або пізніше в будь-який робочий день та час, при умові попереднього письмового повідомлення) до офісу ТОВ «Аксіома» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, ТРЦ «Французький бульвар», 4 поверх, для ознайомлення з оригіналами документів, пов'язаних з поточною діяльністю товариства. Також зазначено, що ОСОБА_6 або її представнику буде забезпечена можливість здійснити в офісі товариства копії таких оригіналів документів.
Вказаний лист надісланий позивачеві 21.11.2019, про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 21.11.2019 №6111803080451, а також фіскальний чек АТ «Укрпошта» (т.2,а.с.173,174).
10.03.2020 Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Аксіома" про зобов'язання відповідача забезпечити ТОВ "Кроу Ерфольг Україна" можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Аксіома" за період з 01.01.2013 по 30.09.2019 (т.1, а.с. 1-42).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона звернулась до відповідача з листом від 11.11.2019, в якому просила для проведення аудиторських процедур надати документи та інформацію за період з 01.01.2013 про поточну дату, однак інформація та документи надані не були, як і не було жодного реагування на вказаний лист. Крім того, вказує на те, що на виконання статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» між нею та ТОВ «Кроу Ерфольг Україна» укладений договір про надання аудиторських послуг (виконання узгоджених процедур) №11/11/19, а отже у позивача, як учасника, якому належить більше 10% статутного капіталу ТОВ «Аксіома», наявне право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності останнього. На думку позивача, ненадання інформації та документів, необхідних для проведення аудиторських процедур суперечить статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та, відповідно, порушує реалізацію учасником його корпоративних прав на управління товариством (т.1,а.с.1-42).
При цьому до позовної заяви позивачем наданий договір про надання аудиторських послуг (виконання аудиторських процедур) від 11.11.2019 №11/11/19, укладений між ТОВ "Кроу Ерфольг Україна" (аудиторською компанією) та ОСОБА_1 (учасником ТОВ «Аксіома» (замовником), п.1.1 якого встановлено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати аудиторські послуги. Під аудиторським послугами сторони розуміють визначений сторонами перелік узгоджених процедур стосовно наданої фінансової інформації (т.1,а.с.24-27).
Ухвалою місцевого господарського суду від 11.03.2020 у цій справі позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви (т.1,а.с.44-45).
18.03.2020 позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Також 18.03.2020 ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просила розглядати позовну заяву з врахуванням заяви про зміну предмета позову та:
- зобов'язати ТОВ «Аксіома» забезпечити ТОВ «Кроу Ерфольг Україна» можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксіома» за період з 01.01.2013 по 30.09.2019;
- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 01.03.2013 між ТОВ «Аксіома» (іпотекодавцем) та АТ «Східно-Український банк «ГРАНТ» (іпотекодержателем), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., зареєстрований в реєстрі за №922;
- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 16.05.2016 між ТОВ «Аксіома» (іпотекодавцем) та АТ «Східно український банк «ГРАНТ» (іпотекодержателем), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., зареєстрований в реєстрі за №1720, а також залучити до участі у справі співвідповідача АТ «Східно-український банк «Грант» (т.1, а.с. 62-86).
В обґрунтування заяви про зміну предмета позову позивач посилається на те, що вона є учасником ТОВ «Аксіома» з часткою 50% статутного капіталу, з інформаційних довідок від 14.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що між ТОВ «Аксіома» та АТ «Східно-український банк «ГРАНТ» укладений договір іпотеки від 01.03.2013 за №922, до якого неодноразово вносилися зміни, та договір іпотеки від 16.05.2016 за №1720, посвідчені приватним нотаріусом ХМНО Лавінда Н.О., однак позивач не була присутня на загальних зборах учасників товариства, на яких вирішувалося питання щодо передачі в іпотеку банку нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Аксіома», та не підписувала рішення загальних зборів учасників, оформлених відповідними протоколами, якими б було надано згоду на передачу вказаного нерухомого майна в іпотеку. Також зазначає, що без присутності ОСОБА_1 загальні збори учасників не є повноважними. Отже, спірні договори іпотеки укладені директором товариства, який діяв лише на підставі Статуту без згоди учасників, що свідчить про відсутність внутрішньої волі юридичної особи на укладення цих договорів, що є підставою для визнання спірних договорів недійсними.
Позивач зазначає, що підстави позову не змінились, так як ґрунтуються на обставинах порушення прав учасника товариства щодо участі в управлінні товариством в порядку, визначеному Статутом товариства та чинним законодавством, участь у розподілі прибутку товариства та одержанні його частки, одержанні будь-якої інформації та будь-яких документів товариства, пов'язаних з діяльністю товариства, а змінився лише предмет позову, так як матеріально-правовими вимогами позивача є зобов'язання вчинити дії та визнати вказані іпотечні договори недійсними.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2020 у справі №922/721/20, зокрема, прийнято до розгляду позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх. № 7006); залучено до участі у справі як співвідповідача - Акціонерне товариство "Східно-український банк "ГРАНТ"; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроу Ерфольг Україна» (т.1, а.с.56-60,122-128).
Ухвалою місцевого господарського суду від 02.04.2020 у цій справі виправлено описку в ухвалі про відкриття провадження у справі від 19.03.2020 та викладено весь текст ухвали в резолютивній її частині, зокрема, прийнято до розгляду позовну заяву (721/20 від 10.03.2020) з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх. № 7006 від 18.03.2020), яку розцінено як доповнення позовних вимог, та відкрито провадження у справі №922/721/20 (т.1,а.с.122-128).
Вказана ухвала отримана АТ «Східно-український банк «Грант» 08.04.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.181), та у строк, встановлений судом, банком наданий відзив на позов та копії оспорюваних договорів іпотеки, а також протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Аксіома», якими надано згоду учасників товариства на передачу нерухомого майна в іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з АТ «Східно-український банк «Грант», копії Статуту ТОВ «Аксіома» та наказу від 01.02.2004 №01/04 про призначення ОСОБА_7 на посаду директора ТОВ «Аксіома» (т.2, а.с.26-86).
Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.03.2013 між ТОВ «Аксіома» (іпотекодавцем) в особі директора ОСОБА_2 та ПАТ «Східно-Український банк «Грант» (іпотекодержателем) укладений іпотечний договір нерухомого майна №23/2юр, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №922, зі змісту якого вбачається, що за кредитним договором від 05.12.2012 №23 та додатковою угодою до нього від 01.03.2013 іпотекодержатель відкрив іпотекодавцю відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом 500000,00 дол. США. Іпотекодавець для забезпечення своєчасного повернення отриманих за вказаним кредитним договором кредиту, а також відсотків за користування ним передає іпоткодержателю майно, що належить йому на праві власності, а саме: нежитлову будівлю під номером АДРЕСА_1 (т.2,а.с.26-29).
До вказаного договору між тими ж сторонами укладені договори про зміну умов іпотечного договору нерухомого майна №23/2юр від: 21.03.2013, 06.11.2014, 16.10.2015, 01.11.2016, 16.11.2017, 21.12.2018, 08.05.2019, 25.09.2019, 17.02.2020 за №№1,2,3,4,5,6,7,8,9, відповідно (т.2,а.с.30-45).
16.05.2016 між ТОВ «Аксіома» (іпотекодавцем) в особі директора ОСОБА_2 та ПАТ «Східно-Український банк «Грант» (іпотекодержателем) укладений іпотечний договір нерухомого майна (наступної черги) №11-23/3юр, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №1720, за умовами якого за кредитним договором №11 від 16.05.2016 іпотекодержатель відкрив іпотекодавцю відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом 25000000,00грн; за договором №23 від 05.12.2012 та додатковими угодами до нього №1 від 01.03.2013, №2 від 21.03.2013, №3 від 30.09.2014, №4 від 30.09.2015, №5 від 29.04.2026 іпотекодержатель відкрив іпотекодавцю відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом 2000000,00 доларів США. Іпотекодавець для забезпечення своєчасного повернення отриманого за вказаними кредитними договорами кредиту, а також сплати відсотків за користування ними, можливої неустойки пені тощо передає іпотекодержателю майно: нежитлові приміщення підвалу №16, 17; 2-го поверху №9-:-11,14-:-24; 3-го поверху №1-14, 4-го поверху №1-7, технічного поверху №1-6, загальною площею 3511,9кв.м в літ. «Ю-4», що знаходяться в будинку №44-Б по вулиці Академіка Павлова у місті Харкові Харківської області, а іпотекодержатель приймає таке майно в іпотеку в порядку і на умовах цього договору (т.2,а.с.46-49).
До вказаного договору також неодноразово вносилися зміни шляхом підписання між сторонами договорів про зміну умов іпотечного договору нерухомого майна №11-23/3юр (наступної черги) від 01.11.2016 №1, від 16.11.2017 №2 та від 03.10.2018 №3, від 08.05.2019 №4, від 25.09.2019 №5, від 17.02.2020 №6 (т.2, а.с.50-61).
На підтвердження повноважень директора ТОВ «Аксіома» ОСОБА_2 надані наказ про його призначення, Статут ТОВ «Аксіома», протоколи зборів учасників ТОВ «Аксіома».
З рішення загальних зборів учасників ТОВ «Аксіома», оформленого протоколом від 28.02.2013 №61, який підписаний усіма учасниками товариства та скріплений печаткою товариства, вбачається, що директора ТОВ «Аксіома» ОСОБА_2 уповноважено підписати від імені товариства іпотечний договір нерухомого майна та всі інші відповідні документи, необхідні для виконання цього рішення (т.2,а.с.62).
Рішенням загальних зборів ТОВ «Аксіома» від 12.03.2013 №63 встановлено, що у разі збільшення максимального загального ліміту відновлювальної кредитної лінії до 2000000,00 дол. США та продовження строку кредитування за кредитним договором №23 від 05.12.2012, укладеним між ТОВ «Аксіома» та ПАТ «Банк «Грант», надати додатково в іпотеку в якості забезпечення вимог ПАТ «Банк «Грант» нежитлові приміщення 3-го поверху №1-11, антресолі №12-14 площею 1512,0кв.м, 4-го поверху №1-7, площею 1254,6кв.м в літ. «Ю-4», загальною площею 2766,6кв.м, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, які належать на праві власності ТОВ «Аксіома», та схвалити відповідні угоди. Уповноважити директора ТОВ «Аксіома» ОСОБА_2 підписати від імені ТОВ «Аксіома» іпотечний договір нерухомого майна та всі інші відповідні документи, необхідні для виконання вищезазначеного рішення (т.2,а.с.63).
Рішенням загальних зборів ТОВ «Аксіома», оформленим протоколом від 01.04.2016, встановлено, що в разі відкриття кредитної лінії ПАТ «Банк «Грант» на суму 25000000,00грн надати в іпотеку в якості забезпечення вимог ПАТ «Банк «Грант» за отриманим кредитом та вже діючим кредитом відповідно до кредитного договору від 05.12.2012 №23 нежитлові приміщення підвалу №16,17; 2-го поверху №9-:-11, 14-:-24;, 3-го поверху №1-14, 4-го поверху №1-7, технічного поверху №1-6, загальною площею 3511,9кв.м в літ. «Ю-4», які знаходяться за адресою: буд. 44-Б по вул. Академіка Павлова, м. Харків і належать на праві власності ТОВ «Аксіома», та надати в заставу в якості забезпечення вимог ПАТ «Банк «Грант» за отриманим кредитом рухоме майно. Уповноважено директора ТОВ «Аксіома» ОСОБА_2 підписати від імені ТОВ «Аксіома» іпотечний договір нерухомого майна, договір застави майна та всі інші відповідні документи, необхідні для виконання вищезазначеного рішення (т.2,а.с.66).
Також рішеннями загальних зборів ТОВ «Аксіома», оформленими протоколами від 05.09.2016, від 25.09.2017, від 19.09.2018, від 18.04.2019, від 17.09.2019 уповноважено директора ТОВ «Аксіома» ОСОБА_2 підписати від імені ТОВ «Аксіома» додаткові угоди до кредитного договору від 05.12.2012 №23, укладеного між ТОВ «Аксіома» та ПАТ «Банк «Грант», договори про внесення змін до іпотечних договорів нерухомого майна від 16.05.2016 №11-23/3юр від 01.03.2016 №23/2юр та інші документи для виконання рішень загальних зборів (т.2,а.с.67-71).
Ухвалою місцевого господарського суду від 14.04.2020 відкладено підготовче засідання на 14.05.2020 (т.1,а.с.177-180).
Ухвалою суду першої інстанції від 14.05.2020 задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні першого відповідача ПрАТ «Інюрполіс»; продовжено строк підготовчого провадження у справі №922/721/20 (т.2,а.с.109-115).
Ухвалою місцевого господарського суду від 04.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та закрито підготовче провадження (т.2,а.с.163-168).
18.06.2020 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, викладених вище (т.2, а.с.211-228).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Предметом цього спору є зобов'язання відповідача забезпечити ТОВ «Кроу Ерфольг Україна» можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксіома» за період з 01.01.2013 по 30.09.2019.
У відповідності до вимог статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно з пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.
Частиною 4 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.
Згідно з частиною 5 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до директора ТОВ «Аксіома» з листом 11.11.2019, в якому з посиланням на статтю 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення Статуту ТОВ «Аксіома» щодо права учасника товариства на отримання інформації та будь-яких документів, пов'язаних з діяльністю товариства просила надати для проведення аудиторських процедур документи та інформацію за період з 01.01.2013 по поточну дату згідно з переліком, зазначеним у додатку (т.1,а.с.14).
Аудиторські процедури - це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиторського дослідження. Аудиторські процедури здійснює аудитор з метою одержання аудиторських доказів.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов'язаного (не пов'язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.
Право учасника товариства звернутись із вимогою про проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства (аудиту) не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок, натомість, обов'язок товариства забезпечити аудитору можливості проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №922/1859/19 та від 29.05.2018 у справі №921/505/17-г/18.
Порядок пред'явлення учасниками вимоги про проведення аудиторської перевірки визначається Статутом товариства та статтею 41 Закону України «Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг (частина 4 статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Зі змісту наведеної норми права вбачається, що виконавчий орган зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати саме аудитору завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг за умови наявності таких обставин: запит учасника товариства про аудит; примірника оригіналу договору з аудитором.
Зі змісту листа ОСОБА_1 від 11.11.2019 вбачається, що вона як учасник ТОВ «Аксіома» звернулась до ТОВ «Аксіома» з вимогою надати документи, визначені у додатках до цього листа, щодо діяльності ТОВ «Аксіома», в порядку статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а не з вимогою про проведення аудиторської перевірки фінансової звітності відповідача відповідно до статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Крім того, у листі не зазначено про укладення між нею ( ОСОБА_1 ) та аудитором (суб'єктом аудиторської діяльності) договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства, а відповідний примірник оригіналу договору не наданий ТОВ «Аксіома», що, у тому числі, підтверджується змістом листа та додатками, доданими до нього, які надані до місцевого господарського суду при зверненні з позовом.
Також представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив, що ОСОБА_1 не надавала ТОВ «Аксіома» примірник оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності до листа від 11.11.2019 ТОВ «Аксіома».
Представник ТОВ «Аксіома» підтвердила в судовому засіданні апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 до листа від 11.11.2019 не надавала примірника договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства, що також підтверджується листом ТОВ «Аксіома» від 14.11.2019 №157/1, який надісланий позивачеві 21.11.2019 (т.2,а.с.173-175), та в якому зазначено про ненадання товариству примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства, як того вимагає ч.4 ст. 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Отже, ОСОБА_1 не дотримано вимог, встановлених статтею 41 Закону України Закону України «Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Таким чином, за відсутності у ТОВ «Аксіома» запиту на проведення аудиту та оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства, укладеного між ОСОБА_1 та аудитором (аудиторською фірмою), ТОВ «Аксіома» було позбавлено можливості виконати приписи частини 4 статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та забезпечити аудитору можливість проведення аудиту, оскільки не було обізнано про особу аудитора та наявність у нього договірних відносин з учасником ТОВ «Аксіома» щодо проведення аудиту фінансової звітності відповідача з обсягом аудиторських послуг.
Також слід зазначити, що позивачем до позовної заяви наданий договір про надання аудиторських послуг (виконання аудиторських процедур) від 11.11.2019 №11/11/19, укладений між ТОВ "Кроу Ерфольг Україна" (аудиторською компанією) та ОСОБА_1 (учасником ТОВ «Аксіома» (замовником), п.1.1 якого встановлено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати аудиторські послуги. Під аудиторським послугами сторони розуміють визначений сторонами перелік узгоджених процедур стосовно наданої фінансової інформації (т.1,а.с.24-27).
Пунктом 1.2 цього договору встановлено, що сторони домовились, що під «узгодженими процедурами» вони розуміють виконання виключно тих аудиторських процедур, які будуть узгоджені між замовником та виконавцем шляхом укладання додатку №1 до цього договору. Метою виконання зазначених узгоджених процедур є винятково надання допомоги замовнику у зазначених питаннях.
Результати виконаних узгоджених процедур будуть надані замовнику у вигляді звіту про фактичні результати, отримані в процесі роботи. Процедури, що будуть виконуватись у відповідності з цим договором не будуть аудитом чи оглядом, проведеним згідно з Міжнародними стандартами аудиту або Міжнародними стандартами завдань з огляду, тому впевненість висловлена не буде (п.1.4 договору).
Відповідно до пунктів 1,6,7 частини 1 статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб'єкта господарювання, або іншого суб'єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.
Аудиторський звіт - документ, підготовлений суб'єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону. Аудиторські послуги - аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.
Частиною 2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що у договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту.
Зі змісту наданого до позовної заяви договору про надання аудиторських послуг (виконання аудиторських процедур) від 11.11.2019 №11/11/19 не вбачається, що ОСОБА_1 доручила аудиторській компанії ТОВ "Кроу Ерфольг Україна" здійснити аудит фінансової звітності ТОВ «Аксіома», оскільки предмет цього договору узгоджується сторонами у додатку №1, який відсутній в матеріалах справи, а за результатами виконаних робіт ТОВ "Кроу Ерфольг Україна" у відповідності до п.1.4 цього договору надає ОСОБА_1 звіт про фактичні результати, який не буде аудитом. Отже, за умовами договору за результатами проведених процедур на ТОВ "Кроу Ерфольг Україна" не покладено обов'язку надати аудиторський звіт, який є результатом аудиту фінансової звітності.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №905/1661/18.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19, від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Оскільки згідно вимог статті 41 Закону України «Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» аудит фінансової звітності товариства проводиться на вимогу учасника такого товариства та зважаючи та те, що ОСОБА_1 як учасник ТОВ «Аксіома» не зверталась до товариства з вимогою забезпечити ТОВ «Кроу Ерфольг Україна» можливість проведення аудиту з наданням останньому копій всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг, а зверталась з вимогою надати копії та оригінали документів, визначених у додатках до листа від 11.11.2019, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на момент звернення до суду ТОВ «Аксіома» не було порушено право ОСОБА_1 на проведення аудиторської перевірки за її вимогою, що свідчить про передчасність позову з вимогою зобов'язати ТОВ «Аксіома» забезпечити ТОВ «Кроу Ерфольг Україна» можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксіома» за період з 01.01.2013 по 30.09.2019.
Доводи позивача про те, що вона не отримувала від ТОВ «Аксіома» відповіді на лист від 11.11.2019, оскільки згідно відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті «Укрпошта», відправлення за номером 611180380451 не зареєстровано в системі, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки факт надсилання ТОВ "Аксіома" листа-відповіді від 14.11.2019 на лист позивача від 11.11.2019 підтверджується описом вкладення у цінний лист від 21.11.2019 №6111803080451 з відтиском печатки поштового відділення, а також фіскальним чеком АТ «Укрпошта», в якому також визначений номер поштового відправлення (т.2,а.с.173,174). Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п.57.7 постанови від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц, відсутність на офіційному вебсайті ПАТ «Укрпошта» відомостей про поштове відправлення не є безумовною підставою вважати, що відповідна кореспонденція на визначену адресу не надсилалася. Термін зберігання інформації для відстеження руху рекомендованих листів - обмежений, і після спливу встановленого терміну неможливо з даних вказаного вебсайту встановити, зокрема, факт відправлення кореспонденції. Позивачем до матеріалів справи не надавалось доказів, які б свідчили, що станом на момент розгляду справи судом першої інстанції інформація щодо поштового відправлення з номером ідентифікатора №6111803080451 була відсутня на вебсайті АТ "Укрпошта"; станом на момент розгляду справи апеляційним судом строк збереження інформації про стан пересилання поштового відправлення сплив, що не надає можливості суду самостійно перевірити відповідну інформацію. Крім того, вказані обставини не мають істотного значення для розгляду цієї справи, оскільки не впливають на вирішення спору по суті.
Також суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи позивача про безпідставну відмову позивачеві у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання та розгляду справи по суті з одночасним прийняттями рішення у справі, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався з клопотаннями про відкладення розгляду справи, зокрема, 06.04.2020, 13.04.2020, та розгляд справи неодноразово був відкладений (т.1,а.с.133,134, 155,156). Ухвалою місцевого господарського суду від 14.04.2020 відкладено підготовче засідання на 14.05.2020 за клопотанням саме позивача (т.1,а.с.177-180). Також позивачем 13.04.2020 подано клопотання про приєднання доказів (т.1,а.с.157,158), а 22.04.2020 - про залучення третьої особи, які також задоволені судом першої інстанції, та ухвалою суду від 14.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; розгляд справи призначений на 04.06.2020 (т.2,а.с.109-114); 27.05.2020 представник позивача ознайомився з матеріалами справи (т.2,а.с.127), а 03.06.2020 звернувся з клопотанням про відкладення підготовчого засідання з підстав запровадження на території України карантинних заходів (т.1, а.с.142), при цьому позивач не зазначав підстави неможливості прибуття в судове засідання чи обставин, які перешкоджають розгляду справи по суті, не надав клопотань про необхідність надання додаткових доказів, чи призначення у справі судової експертизи, що в сукупності з положеннями ГПК України та його основними засадами свідчить про дотримання судом рівності учасників судового процесу під час розгляду цієї справи.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
11.06.2020 та 17.06.2020 представником позивача подані клопотання про відкладення розгляду справи з підстав перебування його у відрядженні у м. Києві з розгляду справ №922/1840/19, №756/9026/15-ц, відповідно, та у зв'язку з запровадження карантину. Проте, до вказаних клопотань не надано належних та допустимих доказів в підтвердження зазначених обставин, зокрема, але не виключно, ухвали Верховного Суду у справі №922/1840/19, ухвали Оболонського районного суду у справі №756/9026/15-ц, договору, укладеного з особою, права якої представляє адвокат Шабас Г.В. у цих судах тощо. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача у даній справі представляє не лише адвокат Шабас Г.В. (т.2, а.с.190-194,206-208)
За приписами статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є розумність строків розгляду справи судом.
Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою ЄСПЛ, зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (див. mutatis mutandis $ 67 рішення ЄСПЛ від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pйlissier and Sassi v France); $ 35 рішення ЄСПЛ від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції» (№ 2, Philis v. Greece), заява № 19773/92).
З матеріалів справи вбачається, що у позивача було достатньо часу та засобів для подачі доказів, висловлення своєї правової позиції та обґрунтувань позовних вимог, а отже місцевий господарський суд правомірно з урахуванням розумного строку розгляду справи та її складності відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Щодо вимог позивача, викладених у заяві про зміну предмету позову від 18.03.2020, в якій вона просила розглядати позовну заяву з врахуванням заяви про зміну предмета позову (т.1, а.с. 62-86), суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно зі статтею 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов'язки сторін, так, відповідно до частин 2,3 цієї статті крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).
Зі змісту позовної заяви від 19.02.2020 вбачається, що предметом цього позову є зобов'язання ТОВ «Аксіома» забезпечити ТОВ «Кроу Ерфольг Україна» можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксіома» за період з 01.01.2013 по 30.09.2019
Підставою позову позивач визначає те, що відповідачем -ТОВ «Аксіома» не надано інформацію та документи, запитувані позивачем листом від 11.11.2019, що є порушенням права учасника, який володіє 50% статутного капіталу на реалізацію права ініціювання аудиту фінансової діяльності товариства у відповідності до статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додаткової відповідальністю».
Доказами, якими позивач обґрунтовує позов, є лист ОСОБА_1 від 11.11.2018 з додатками до ТОВ «Аксіома», якому вище надана правова оцінка, Статут ТОВ «Аксіома» та договір про надання аудиторських послуг (виконання узгоджених процедур) від 11.11.2019.
18.03.2020 ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмета позову, в якій позивач просила розглядати позовну заяву з врахуванням заяви про зміну предмета позову, в якій окрім вимоги, викладеній у позові від 19.02.2020, також просила:
- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 01.03.2013 між ТОВ «Аксіома» (іпотекодавцем) та АТ «Східно-Український банк «ГРАНТ» (іпотекодержателем), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., зареєстрований в реєстрі за №922;
- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 16.05.2016 між ТОВ «Аксіома» (іпотекодавцем) та АТ «Східно український банк «ГРАНТ» (іпотекодержателем), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., зареєстрований в реєстрі за №1720, а також залучити до участі у справі співвідповідача АТ «Східно-український банк «Грант» (т.1, а.с. 62-86).
Отже, предметом вказаної заяви від 18.03.2020 є визнання недійсними договорів іпотеки від 01.03.2013 та від 16.05.2016, укладених між ТОВ «Аксіома» (іпотекодавцем) та АТ «Східно український банк «ГРАНТ».
Підставами вказаної заяви позивач визначає, що вказані договори укладені без наявності згоди учасників товариства на їх укладення, що свідчить про відсутність внутрішньої волі юридичної особи на укладення цих договорів, що є підставою для визнання спірних договорів недійсними та є порушенням права учасника на управління товариством.
З наведеного вище вбачається, що позивач фактично подав новий позов з двома абсолютно новими вимогами, що пред'явлені, у тому числі до ТОВ «Східно-український банк «Грант», який не був визначений позивачем у позові від 19.02.2020 як співвідповідач у справі, оскільки не мав жодного відношення до правовідносини, що склались між ОСОБА_1 та ТОВ «Аксіома».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги у збільшеній його частині жодним чином не пов'язані, ані з предметом, ані з підставами позову в первісній редакції. При цьому заява позивача про зміну предмета позову є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви від 18.03.2020, оскільки вона подана з порушенням вимог ГПК України.
Так, відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак, таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після вчинення судом процесуальних дій з цим позовом (порушення провадження або залишення позову без руху).
Можливість об'єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вимоги, викладені в заяві про зміну предмета позову від 18.03.2020, не є похідними від вимог позову від 19.02.2020, оскільки задоволення позову про визнання недійсними іпотечних договорів від 01.03.2013 та від 16.05.2016, укладених між ТОВ «Аксіома» (іпотекодавцем) та АТ «Східно-український банк «ГРАНТ», жодним чином не залежить від задоволення вимог про зобов'язання ТОВ «Аксіома» забезпечити можливість проведення аудиторської перевірки.
Посилання позивача на те, що підставами обох позовів (позовної заяви від 10.03.2019 та заяви про зміну предмету позову від 18.03.2020) є порушення корпоративних прав учасника на управління товариством, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки Велика Палата Верховного Суду у п. 7.11, п.7.12 постанови від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 зазначила, що підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
Підписання іпотечних договорів ТОВ «Аксіома» з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників. А отже, відсутність порушення спірними договорами корпоративних прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у справі №910/10647/18.
Крім того, у п.8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 зазначено, що згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають. Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 ГПК України, встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, з метою дотримання принципу правової визначеності, та формування сталої судової практики суд апеляційної інстанції враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (76 ГПК України).
Згідно із статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті рішення Господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісно заявленої вимоги, однак безпідставно прийняв заяву про зміну позовних вимог від 18.03.2020, розцінивши її як доповнення позовних вимог, яка за своїм змістом є новим позовом.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 у справі №922/721/20 слід залишити без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для його скасування.
Аналогічна правова позиція викладена у п.5.4 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №922/404/19.
Відповідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 у справі №922/721/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 28.09.2020
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.В. Плахов