28 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 803/437/17 пров. № А/857/5417/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Макарика В. Я.
суддів -Матковської З. М.
Кузьмича С. М.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву про направлення справи за встановленою юрисдикцією по справі №803/437/17 за адміністративним позовом Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву до Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області про скасування запису державного реєстратора,-
Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області у якій просило суд зобов'язати відповідача скасувати в Єдиному державному реєстрі запис про перебування Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву в процесі припинення та призначення ОСОБА_1 головою комісії з припинення підприємства.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу представника Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву Романюка Леоніда Сергійовича задоволено частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі № 803/437/17 скасовано.
Провадження у справі № 803/437/17 за адміністративним позовом Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву до Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області про скасування запису державного реєстратора закрито.
27 серпня 2020 року до суду надійшла заява позивача, в якій він просить направити справу за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Волинської області в порядку ч. 1 ст. 239 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обґрунтування поданої заяви, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом вимог частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
На підставі частини 3 статті 319 КАС України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Так, Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 червня 2020 року закрив провадження у цій справі з підстав, визначеної у пункті 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Також, вказаною постановою роз'яснено, що заявлений позов підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Повноваження господарських судів та порядок здійснення судочинства у господарських судах визначено Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до статті 1 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 1 ГК України господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
За правилами пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України, суди розглядають у порядку господарського судочинства справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до частин першої та другої статті 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи склад учасників цієї справи та предмет позову, дані щодо місцезнаходження учасників справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви та постановлення ухвали про передачу цієї справи до Господарського суду Волинської області.
Керуючись ст. ст. 238, 239, 241, 243, 248, 250, 321, 325, 328 КАС України, суд-
Заяву Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву про направлення справи за встановленою юрисдикцією - задовольнити.
Справу №803/437/17 за адміністративним позовом Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву до Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області про скасування запису державного реєстратора передати до Господарського суду Волинської області.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Макарик
судді З. М. Матковська
С. М. Кузьмич