Суддя-доповідач: Епель О.В.
про залишення апеляційної скарги без руху
28 вересня 2020 року Справа № 760/34840/19
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Епель О.В. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської митниці Держмитслужби на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року та на додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови,,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил від 12.12.2019 № 0609/10000/19 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року позов задоволено повністю.
05 червня 2020 року Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмір 6000,00 грн.
Не погоджуючись з такими судовими рішеннями суду, відповідач подав апеляційну скаргу на них.
Перевіривши таку апеляційну скаргу, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 та 296 КАС України, а саме: апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та не сплачено судовий збір.
Щодо строку звернення з апеляційною скаргою.
Так, відповідно частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд встановив, що оскаржуване апелянтом рішення суду в цій справі по суті заявлених позовних вимог ухвалено 13.05.2020, а додаткове рішення - 05.06.2020.
З цією апеляційною скаргою митний орган звернувся 16.09.2020, тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.
Разом з тим, строк звернення з апеляційною скаргою на рішення суду в цій справі по суті заявлених позовних вимог від 13.05.2020 апелянту поновлено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020.
Щодо оскаржуваного додаткового рішення, апелянт стверджує, що його копію ним отримано 28.08.2020, однак відповідних доказів не надає та поновити відповідний строк на апеляційне оскарження не просить (клопотання не заявляє).
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне надатьи апелянту строк для усунення відповідного недоліку його скарги шляхом подання доказів, підтверджуючих, коли саме ним було отримано копію додаткового рішення суду в цій справі та звернення з відповідним клопотанням про поновлення пропущеного процесуального стркоу.
Щодо сплати судового збору.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У частині п'ятій статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який на перше січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, зокрема на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Таким чином, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішеннямпро накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17.
Предметом адміністративного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері митних правил, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач повинен сплатити судовий збір у розмірі 630,60 грн. (2102,00 грн. х 0,2 х 150%).
Однак, апелянтом не надано доказів сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду вже перебуває апеляційна скарга Київської митниці Держмитслужби на рішення суду від 13.05.2020, яка ухвалою від 09.09.2020 залишена без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити апелянту строк на усунення недоліків його апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду шляхом звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою в частині оскарження рішення суду від 05.06.2020 з наведенням поважних причин його пропуску та надання доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному в цій ухвалі суду.
Роз'яснити, що в разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження особою в зазначений строк або якщо вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, а в разі не усунення інших недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений даною ухвалою суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О.В. Епель