Справа № 640/19747/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
28 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексу не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт-Інвест» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Термоліт-Інвест» звернулося до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 19 вересня 2018 року № КТ-UA100000-0122-2018;
- стягнути суми надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 17529,57 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем з порушенням вимог законодавства безпідставно відмовлено у прийнятті митних декларацій та в порушення вимог законодавства змінив код товару, що призвело до збільшення ввізного мита в розмірі 10%, замість 0%.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано, зазначено, що митний орган діяв у відповідності до вимог законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 19 вересня 2018 року № КТ-UA100000-0122-2018. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання вірної правової оцінки обставинам справи та без повного дослідження обставин справи. Зазначає, що імпортовані вироби не використовуються у будівництві, а являють собою вогнетривкі вироби для лиття зливків, відповідно до вимог УКТЗЕД вони класифікуються в межах товарної позиції 6903 УКТЗЕД.
Відповідачем заявлено клопотання про заміну первісного відповідача Київської міської митниці ДФС, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби» реорганізовано Київську міську митницю ДФС шляхом її приєднання до Київської митниці Держмитслужби.
Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Наведене клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача Київської міської митниці ДФС її правонаступником Київською митницею Держмитслужби та після такої заміни усі дії, вчинені в адміністративному процесі до її вступу, обов'язкові для Київської митниці Держмитслужби в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для Київської міської митниці ДФС.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоліт-Інвест» (Покупець), з однієї сторони, та Компанія Polska Ceramika Oqniotrwala Zarow S.A. (Польща, Продавець), з іншої сторони, укладено Контракт №DS від 28.03.2018 на придбання продукції, власного виробництва останнього.
На виконання контракту від 28.03.2018 на адресу позивача надійшла партія товару, а саме: «воронка литнікова ALUTEX AL42L, зірочка 4-х ходова ALUTEX AL42L, трубка центрова С-255 ALUTEX AL42L, трубка прольотна С-200-50 ALUTEX AL42L, трубка прольотна ALUTEX AL42L, трубка кінцева С-85-250 ALUTEX AL42L, стаканчик для виливниці 155/135-80 ALUTEX AL42L».
Вказані партії товару заявлялись декларантом в товарній позиції УКТЗЕД 69022091 як вогнетривкі вироби для сифонної розливки сталі, а відповідач розмитнив товар - як вогнетривкі керамічні вироби з неглазурованою поверхнею, призначені для використання у металургійній промисловості.
Декларантом позивача заявлено товар для митного оформлення відповідачу за митною декларацією від 03.08.2018, як вогнетривкі вироби: «воронка литнікова ALUTEX AL42L, зірочка 4-х ходова ALUTEX AL42L, трубка центрова С-255 ALUTEX AL42L, трубка прольотна С-200-50 ALUTEX AL42L, трубка прольотна ALUTEX AL42L, трубка кінцева С-85-250 ALUTEX AL42L, стаканчик для виливниці 155/135-80 ALUTEX AL42L», що відноситься до коду згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) 6902209100, якому згідно з Законом України «Про Митний тариф України» відповідає ставка ввізного мита в розмірі 0%).
Відповідач не погодився з заявленим позивачем кодом товару згідно з УКТЗЕД, та прийняв оскаржуване рішення про визначення коду товару від 19.09.2018 №UA100110/2018/327751, згідно з яким заявлений позивачем до митного оформлення товар має декларуватись як «Вогнетривкі керамічні вироби з неглазурованою поверхнею, призначені для використання у металургійній промисловості. Виробник: Польська кераміка, що відноситеся до коду згідно з УКТЗЕД 6903909000, якому згідно з Законом України «Про Митний тариф України» відповідає ставка ввізного мита в розмірі 10%.
У зв'язку зі зміною коду товару відповідачем відмовлено в митному оформленні товарів за митною декларацією від 03.08.2018 № UА 100000.2018.853100, про що видано картку відмови № UA100110/2018/00398.
Позивач вважаючи вищезазначені дії митного органу протиправним та таким, що суперечать законодавству, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, та вважаючи його таким, що не відповідає положенням чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наведених технічних характеристик імпортованого товару вбачається відповідність товару, що декларувався, усім необхідним ознакам для класифікації його у товарній позиції 6902, тому оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства. В іншій частині позовні вимоги є передчасними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України (надалі - МК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Приписами ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України, передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 67 Митного кодексу України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Відповідно до частини 1 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 МК України).
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК України).
Відповідно до частини 7 статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форми митного контролю передбачені статтею 336 МК України, відповідно до п. 7 якої митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, зокрема шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Згідно з п. 3 Розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України № 650, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397 (надалі - Порядок № 650), контроль правильності класифікації товарів це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до пункту 20 розділу 3 Порядку № 650 ВМП відкликає прийняте ним Рішення або Рішення, прийняте ПМО чи митним постом, якщо воно: було прийняте на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на характер цього Рішення; суперечить законодавству України з питань митної справи внаслідок змін у ньому; прийнято з порушенням вимог УКТЗЕД.
За потреби може виноситись нове Рішення відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 23 розділу 3 Порядку №650 у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари за результатами проведення документальної перевірки з дотриманням вимог законодавства України з питань державної митної справи в порядку, визначеному статтями 345-354 Кодексу. Рішення у цьому випадку не виноситься, а в разі наявності прийнятого Рішення воно відкликається відповідно до положень, визначених пунктами 20-22 цього розділу, до завершення документальної перевірки.
Отже, правильність класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, може здійснюватися лише у формі документальних перевірок, оскільки іншої форми митного контролю для таких товарів чинним Митним кодексом України не передбачено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення митного органу про визначення коду товару, митне оформлення якого вже завершено і товар випущений у вільний обіг, може бути прийнято лише за наслідками проведення документальної перевірки, проте в цьому випадку органом доходів і зборів такої перевірки не проводилось.
При цьому безпідставними є посилання відповідача на наведені вище положення пункту 20 розділу ІІІ Порядку № 650, оскільки останні не можна застосовувати окремо від інших зазначених приписів Митного кодексу України та Порядку № 650.
Щодо визначення коду ввезеного позивачем товару колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У пункту 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого 21.05.2012 постановою Кабінету Міністрів України № 428 (надалі - Порядок № 428), зазначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.
Як зазначено у пункті 3 Порядку № 428, УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
Згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД: 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (…) (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
Як зазначено у правилі 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
З метою забезпечення виконання Закону України від 19.09.2013 № 584-VIII «Про Митний тариф України» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05. 2012 № 428 Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України п. 1 Наказу Державної фіскальної служби України № 401 від 09.06.2015 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, в яких зазначено таке:
«(В) У товарних позиціях 6902 та 6903 розглядаються вогнетривкі вироби, тобто випалені вироби, що характеризуються особливою термостійкістю (наприклад, порядку 1500 °С та вище), які використовуються в металургії, виробництві скла і т.д. Залежно від призначення, до вогнетривких виробів можуть також пред'являтися вимоги витримувати великі перепади температур, бути добрими або теплоізоляторами, або теплопровідниками, мати малий коефіцієнт теплового розширення, бути пористими чи мати щільну структуру, витримувати вплив руйнувальних матеріалів, з якими вони контактують, мати високу механічну міцність та зносостійкість і т.д.
Проте, для включення до товарної позиції 6902 або 6903 як вогнетривкі вироби ці вироби повинні не лише мати здатність протистояти високим температурам, але і бути призначені для роботи при високих температурах. Так, до товарної позиції 6903 включаються тиглі з агломерованого глинозему, у той час як напрямники текстильних машин з того ж матеріалу відносяться до товарної позиції 6909, оскільки вогнетривкість не є їхньою обов'язковою якістю.
Основними типами вогнетривких виробів є: (1) Високоглиноземні вогнетривкі матеріали з високим вмістом оксиду алюмінію на основі бокситу, муліту або корунду (іноді в суміші з глинами) або на основі кіаніту, силіманіту чи андалузиту (силікати алюмінію) у суміші з глинами, або на основі спеченого глинозему...
Вогнетривкі матеріали застосовуються переважно для футерування доменних і коксових печей, установок для крекінгу нафти, склоплавильних печей та аналогічних промислових установок, а також для виготовлення резервуарів, тиглів та інших установок для хімічної, склоплавильної, цементної, алюмінієвої та інших галузей металургійної промисловості.
Проте, до товарних позицій 6902 та 6903 не включаються вироби, які, хоча іноді і називаються вогнетривкими та напіввогнетривкими, не здатні витримувати технологічні температури типу описаних вище. Такі вироби включаються до відповідних товарних позицій підгрупи II».
Відповідно до пояснень до товарної позиції 6902, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401, відносяться наступні види товарів: «Цегла вогнетривка, блоки, плитки та аналогічні вогнетривкі керамічні будівельні матеріали, крім виробів з кремнеземистого кам'яного борошна або з аналогічних кремнеземистих порід:
6902 10 00 00 з вмістом більш як 50 мас. % елементів Мg, Са або Сr, узятих окремо або разом, у перерахунку на MgО, СаО або Сr2О3;
6902 20 з вмістом більш як 50 мас. % глинозему (Аl2Oз), кремнезему (SiO2) чи суміші або сполуки цих продуктів:
6902 20 10 00 з вмістом 93 мас. % або більше кремнезему (SiO2)
- інші:
6902 20 91 00 з вмістом більш як 7 мас. %, але менш як 45 мас. % глинозему (Аl2Oз)
6902 20 99 00 інші
6902 90 00 00 інші
До цієї товарної позиції включаються вогнетривкі вироби (крім перерахованих у товарній позиції 6901), зазвичай застосовувані для спорудження печей, домен, сушарок або інших установок для металургійної, хімічної, керамічної, склоплавильної та інших галузей промисловості.
До цієї товарної позиції включаються, серед іншого:
Брикети всіх форм (паралелепіпеди, клиноподібні, циліндричні, напівциліндричні форми і т.д.), включаючи замкові цеглини та інші фасонні цеглини складних форм (наприклад, цеглини, вгнуті з однієї сторони і плоскі з інших сторін), навіть якщо вони легко розрізняються як спеціально призначені для спорудження будь-якої установки або механізмів, описаних у розділі XVI.
Вогнетривкі блоки і плитки [черепиця] для підлоги, стін, камінів і т.д.
До цієї товарної позиції не включаються труби (у тому числі жолоби у формі напівциліндрів), куточки, коліна та фітинги для труб з вогнетривких матеріалів (товарна позиція 6903)».
Отже, для класифікації у товарній позиції 6902 встановлено наступні загальні ознаки товарів:
керамічний будівельний матеріал повинен бути вогнетривким (характеризуватися особливою термостійкістю (наприклад, порядку 1500 °С та вище);
вогнетривкий виріб зазвичай застосовується для спорудження установок для певних галузей промисловості;
у виробі міститься більш як 50 мас. % глинозему (Аl2O3).
В матеріалах справи міститься технічна документація поставленого товару, з якої вбачається наступне: щодо вогнетривкості та вмісту від 40-80 % товар використовується для вертикального розливу металу, складається у формі воронки і центральної труби (робоча температура при нагріванні з зовнішньої сторони становить 1400 - 1500 °С, температура сталі 1540-1590 °С); щодо призначення для спорудження установок для певних галузей промисловості - металургії.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що з наведених технічних характеристик вбачається відповідність товару, що декларувався, усім необхідним ознакам для класифікації його у товарній позиції 6902.
Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про неправомірність дій та прийнятого рішення митного органу, що полягає у визначенні іншого коду товару, аніж зазначений декларантом при проходженні митного контролю, тому рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 19 вересня 2018 року № КТ-UA100000-0122-2018 прийнято з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.
Разом із тим, в частині позовних вимог щодо стягнення суми надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 17529,57 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 28.09.2020.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна