Справа № 640/7102/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
21 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування пені, -
Приватне підприємство «ДУБЕКСПО» звернулось до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням уточнень просило визнати протиправним та скасувати нарахування пені у сумі 7 766, 58 грн, оскільки судовими рішеннями в справі № 826/4755/16 встановлено позитивне сальдо розрахунків у підприємства з 01.01.2015 по 26.10.2015 в розмірі 592 235, 42 грн, отже така пеня вже була погашена.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вже погашено спірну суму пені і у відповідача відсутні правові підстави для її повторного нарахування та стягнення
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої доводи обґрунтовує тим, що станом на 12.08.2015 у позивача виник податковий борг у сумі 201 909, 00 грн. Внаслідок подання 16.09.2015 декларації з ПДВ за серпень 2015 року, вказану суму податкового боргу зараховано в рахунок зменшення суми від'ємного значення. Однак, за період з 13.08.2015 до 20.09.2015 на суму заборгованості була нарахована пеня, яка правомірно обліковувалась в інформаційній системі органів державної податкової служби.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що в інтегрованій картці платника податків Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» станом на 12.08.2015 виник податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 201 909, 00 грн.
В подальшому, ПП «ДУБЕКСПО» було подано декларацію з податку на додану вартість від 16.09.2015 № 9192702290 за серпень 2015 року, в якій зараховано від'ємне значення на погашення податкового боргу в сумі 201 909, 00 грн.
За період існування податкового боргу (з 13.08.2015 до 20.09.2015) контролюючим органом була розрахована пеня у сумі 7 766, 58 грн.
Відповідно до акту звірки від 26.10.2015 № 9455-20 між позивачем та податковим органом за період з 01.01.2015 по 26.10.2015 встановлено позитивне сальдо розрахунків у підприємства у розмірі 592 235, 42 грн.
Вважаючи свої права порушеними внаслідок безпідставного нарахування та обліку пені за підприємством, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій, в той час, як позовні вимоги позивачем доведені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з таким судовим рішенням з огляду на наступне.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 цієї ж статті).
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Підпунктом 14.1.162 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно з пунктом 129.2 ст. 129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Згідно пункту 129.4 ПК України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Отже, передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки.
Відповідно до пункту 57.4 статті 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає одноіменний порядок, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).
Пунктом 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 422 визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.
За встановленими обставинами справи, внаслідок подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9169556739 від 12.08.2015 у позивача виникла заборгованість з цього податку в сумі 201 909, 00 грн.
Внаслідок подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року № 9192702290, суму від'ємного значення зараховано у зменшення податкового боргу.
За затримку на 40 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 201 909, 00 грн, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 № 0065041201, яким застосовано штраф у розмірі 20% від суми простроченого грошового зобов'язання, яке в подальшому було визнано протиправним і скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року в справі № 826/695/17.
Водночас, ПП «Дубекспо» було заявлено до відшкодування ПДВ за вересень 2015 року (декларація від 20.10.2015 № 9215911353) в сумі 600 002,00 грн, яка в свою чергу була зменшена відповідачем на суму 7 936, 58 грн за рахунок погашення залишку несплаченої пені в сумі 7 766, 58 грн, яка обліковувалась за позивачем станом на 20.10.2015 як заборгованість перед бюджетом, та донарахованої штрафної санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00000184302 на суму 170, 00 грн.
За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 826/4755/16 між ПП «Дубекспо» та ДФС було проведено звірку розрахунків, за наслідками чого складено акт № 9455-20 від 26.10.2015, яким встановлено позитивне сальдо розрахунків у підприємства в розмірі 592 235, 42 грн за період з 01.01.2015 по 26.10.2015.
Наведене також підтверджується і наявним в матеріалах справи витягом з інтегрованої картки платника податків.
Відтак, позитивне сальдо розрахунків позивача в розмірі 592 235, 42 грн обліковувалось внаслідок зменшення заявленої суми відшкодування ПДВ за вересень 2015 року в сумі 600 002, 00 на суму нарахованої пені.
Отже, погашення суми пені відбулось саме внаслідок зменшення суми бюджетного відшкодування, а відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про погашення суми пені, що унеможливлює її повторне нарахування та стягнення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
А.Г. Степанюк