Справа № 826/8290/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
21 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо переведення її на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру» із застосуванням заробітної плати чоловіка ОСОБА_2 на момент перерахунку пенсії у 2008 році в розмірі 8 766, 34 грн та зобов'язати відповідача перевести та виплатити пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 12.02.2018 із застосуванням чинної заробітної плати померлого чоловіка на момент смерті в розмірі 25 790, 56 грн відповідно довідки Генеральної прокуратури України від 02.02.2016 № 18-52зп, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час переведення її на пенсію по втраті годувальника безпідставно здійснено розрахунок пенсійних виплат виходячи із грошового забезпечення її померлого чоловіка станом на 2008 рік, оскільки розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника залежить від заробітку годувальника або пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті. За життя розмір пенсії її чоловіка складав 21 921, 97 грн, із розрахунку грошового забезпечення в 25 790, 56 грн, а відтак розмір її пенсії по втраті годувальника також повинен розраховуватись з цієї суми.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що стаття 86 Закону України «Про прокуратуру» пов'язує розмір пенсії по втраті годувальника із «чинним заробітком», а відтак, визначений відповідачем розмір пенсії на підставі довідки від 29.10.2008 №18-846зп з грошового забезпечення у розмірі 8 766, 34 грн, не є «чинним заробітком» померлого чоловіка позивачки.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої доводи обґрунтовує тим, що 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон № 2148-VIII, п. 8 р. 2 якого визначає, що норми статті 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З урахуванням викладеного, відповідач доводить правомірність своїх дій тим, що пенсію по втраті годувальника позивачці було призначено із врахуванням довідки про заробітну плату померлого годувальника, на підставі якої йому було здійснено перерахунок згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Також, у відзиві міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участі. Проте, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та відмовляє у заявленому клопотанні з огляду на приписи ч. 6 ст. 262 КАС України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страування»
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 22 листопада 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 19 травня 2016 року в справі № 758/2203/16-а визнано протиправними дії Центрального об'єднання Управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 02 лютого 2016 року № 18-52зп та зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 02 лютого 2016 року № 18-52зп у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 № 358/95 BP), у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) з розрахунку 80% від суми заробітку 25 790, 56 грн без обмеження суми пенсійної виплати.
На виконання цього рішення, розпорядженням Центрального об'єднання Управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 08 червня 2017 року № 173632 перераховано пенсію ОСОБА_2 з розрахунку 85% від суми заробітку 25 790, 56 грн, внаслідок чого розмір пенсії останнього склав 21 921, 97 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .
У зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_1 , звернулась із заявою до Центрального управління Пенсійного фонду України в місті Києві про переведення з одного виду пенсії на інший - по втраті годувальника.
Листом від 19 квітня 2018 року № 20363/05 відповідач повідомив, що з 12.02.2018 року її переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Розмір пенсії складає 8 766, 34 х 60% = 5 259, 80 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеним розміром своєї пенсії після переведення на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV, непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками (ч. 1 ст. 37 Закону № 1058-IV).
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Частиною 1 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.
Аналізуючи наведені норми можна прийти до висновку, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час смерті.
За встановленими обставинами справи, ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 19 травня 2016 року в справі № 758/2203/16-а зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 02.02.16 № 18-52зп з розрахунку 80% від суми заробітку 25 790, 56 грн.
Розпорядженням Центрального об'єднання Управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 08 червня 2017 року № 173632 виконано судове рішення, внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_2 склав 21 921, 97 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.
Таким чином, на момент смерті, ОСОБА_2 отримував пенсію, обчислену на виконання рішення суду відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 02.02.16 № 18-52зп.
З 12 лютого 2018 року, на підставі поданої заяви ОСОБА_1 , їй призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, згідно із Законом № 1697-VII в розмірі 60% середньомісячного заробітку в сумі 8 766, 34 грн, визначеного в довідці № 18-846 зп від 29.10.2008.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 02.02.16 № 18-52зп, а тому пенсія позивачці повинна призначатись, саме у відповідності до цієї довідки, тобто в розмірі 60% доходу, який мав годувальник на час смерті.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
А.Г. Степанюк