П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 648/116/18
Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Міністерство оборони України на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року (м. Херсон, дата складання повного тексту ухвалу - 28.02.2020р.) про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, 3-ї особи ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
17.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Білозерського районного суду Херсонської області із адміністративним позовом до Міністерства оборони України та 3-ї особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо їх відмови виплатити йому грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності як пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок виконання обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Ухвалою судді Білозерського районного суду Херсонської області від 17.01.2018 року даний адміністративний позов ОСОБА_1 передано на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності як пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії. Зобов'язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю 2 групи, яка настала внаслідок виконання обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 19.05.2017 року.
12.07.2018 року стягувачу - ОСОБА_1 , на підставі вищенаведеного рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року, видано виконавчий лист №451-2018р.
18.02.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_2 (дружини позивача) про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_2 ».
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року заяву ОСОБА_2 - задоволено. Замінено стягувача у виконавчому листі від 12.07.2018 року №451 2018р., з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) на його правонаступника-спадкоємця - ОСОБА_2 (рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції, представник Міністерства оборони України 20.03.2020 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, просив скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року та прийняти нову, якою у задоволенні клопотання про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.
27.03.2020 року матеріали даної справи, разом із вказаною вище апеляційною скаргою, надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020р. вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати апелянтом судового збору.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020 року відрито апеляційне провадження по даній справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Так, приймаючи оскаржувану ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, окружний суд виходив з того, що у спірних правовідносинах заявниця ОСОБА_2 (дружина позивача) є спадкоємцем-правонаступником померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 «стягувача» ОСОБА_1 , а згідно ч.1 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи №648/116/18, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на процесуальному законі, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.1 та ч.4 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
В свою чергу, відповідно до положень ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Одночасно, приписами ст.1219 ЦК України, передбачено права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року, яке було залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року, т.б. набрало законної сили, зобов'язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю 2 групи, яка настала внаслідок виконання обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 19.05.2017 року.
Як свідчать матеріали справи, 12.07.2018 року стягувачу - ОСОБА_1 , на підставі вищенаведеного рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року, видано виконавчий лист №451 2018р.
Далі, як видно з матеріалів справи, вказаний виконавчий документ було звернено до виконання та згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.04.2019р. №42 прапорщику запасу ОСОБА_1 у зв'язку з установленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, було призначено одноразову грошову допомогу.
В подальшому, як встановлено по справі, на підставі зазначеного, 03.05.2019 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Валявського О.А., у зв'язку з отриманням зазначеного вище витягу з протоколу, виконавче провадженні №57115901 було закінчено у зв'язку з його виконанням.
Проте, 31.05.2019 року, згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №69, комісія скасувала своє попереднє рішення, а саме п.10 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.04.2019 року №42 в частині призначення одноразової грошової допомоги прапорщику в запасі ОСОБА_1 у зв'язку з установленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оскільки останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а допомога у зв'язку з установленням інвалідності призначена 12.04.2019 року, тобто після його смерті.
Дійсно, як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про смерть від 01.04.2019 року - позивач у справі №648/116/18 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Однак, разом з тим, суд звертає увагу на те, що станом на дату звернення заявника (стягувача) із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, рішення суду по справі №648/116/18 набрало законної сили та не виконано, а виконавче провадження з його виконання закрито.
Тобто, з аналізу зазначених вище законодавчих норм вбачається, що майнове право ОСОБА_1 встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили за його життя, а отже належало померлому та допускає правонаступництво.
При цьому, необхідно зазначити, що аналогічного висновку з цього спірного питання дійшов і Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 30.01.2019 року та від 12.03.2019 року під час розгляду справи №711/1837/18.
В свою чергу, як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з копії довідки приватного нотаріуса Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Луб'янського В.А. від 27.09.2019р. №197/02-14, станом на 27.09.2019 року єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після його смерті, є його дружина - заявниця ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи зазначені вище приписи ЦК України, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції, в даному випадку, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 є правонаступником померлого «стягувача» ОСОБА_1 у спірних правовідносинах.
Як вже зазначалось вище, відповідно до ч.1 та ч.4 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також і у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини фактично передбачають правонаступництво, а рішення суду, яке набрало законної сили, ще не виконано з підстав смерті позивача, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку, про наявність всіх законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 шляхом заміни стягувача у виконавчому листі №451 2018р. з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_2 ».
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні даного питання не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Міністерство оборони України - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 28.09.2020р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук