28 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4408/19
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020р. у справі №420/4408/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» задоволено.
Копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020р. у справі №420/4408/19 Головним управлінням ДФС в Одеській області отримано 04 листопада 2019р., що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною розпискою.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року залишено без руху. Надано Головному управлінню ДФС в Одеській області десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зокрема шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 28815 грн.
У зв'язку з не усуненням недоліків, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року повернуто скаржнику.
Вказане судове рішення Головним управлінням ДФС в Одеській області отримано 14 січня 2020р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
15 вересня 2020р. Головним управлінням ДФС в Одеській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року.
До вищевказаної апеляційної скарги Головним управлінням ДФС в Одеській області додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яку податковим органом обґрунтовано відсутністю фінансування на сплату судового збору, а також проведенням реорганізаційних заходів.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, суд зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування податкового органу, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
До того ж, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ГУ ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки наведені у ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не є поважними.
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням викладеного, та у відповідності до вимог ст. 298 КАС України апеляційна скарга ГУ ДФС в Одеській області підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 292, 293, 298 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду - відмовити.
Визнати вказані Головним управлінням ДФС в Одеській області у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду підстави неповажними.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019р. у справі №420/4408/19 залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати відповідачу 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 р. з наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Суддя: Димерлій О.О.