23 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 340/875/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №340/875/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просила визнати протиправними та скасувати:
- вимогу про сплату боргу №Ф-97722-53 від 09.11.2018 року, відповідно до якої нараховано недоїмку в сумі 15819,54 грн., складеної ГУ ДФС у Кіровоградській області;
- вимогу про сплату боргу № Ф-97722-53 від 14.05.2019 року, відповідно до якої нараховано суму недоїмки в розмірі 5211,36 грн., складеної ГУ ДФС у Кіровоградській області.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 р. у справі № 340/875/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 р. у справі № 340/875/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про фізичну особу підприємця ОСОБА_1 - відсутні.
При цьому судом першої інстанції встановлено, та відповідачем не спростовано, позивач підприємницькою діяльністю не займається, прибуток не отримує. Крім того, з 07.03.2019 року позивач набула статус громадянки Російської Федерації.
Так, відповідно до письмових пояснень відповідача встановлено, що згідно з інтегральною карткою платника податків ОСОБА_1 , остання станом на 30.10.2018 року мала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 15820 грн.
Відповідачем винесено вимогу від 09.11.2018 року №Ф-97722-53 у про сплату боргу (недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 15819,54 грн. (а.с.24).
Відповідачем винесено вимогу від 14.05.2019 року №Ф-97722-53 про сплату боргу (недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 21030,90 грн.(а.с.49)
При цьому, судом встановлено, що оскаржувані вимоги позивач не отримав.
Не погоджуючись із прийнятими вимогами позивач звернувся до суду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI), відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 якого недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI).
Також платниками єдиного внеску, як зазначено у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
ЄДР не містить відомостей щодо реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, фізичної особи-підприємця.
Згідно п. 9 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у пункті 2 цього розділу, такі особи зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VІ зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб - підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Відтак, Законом № 2464-VІ визначено, що початком нарахування єдиного внеску, для фізичних осіб-підприємців є дата державної реєстрації фізичної особи як підприємця, а закінчення нарахування єдиного внеску для цієї категорії осіб є дата внесення до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності.
Оскільки обов'язковою підставою для нарахування єдиного внеску в контексті спірних правовідносин відповідно до Закону № 2464-VI є факт реєстрації особи суб'єктом підприємницької діяльності (фізичною особою-підприємцем), відсутність в ЄДР відомостей про реєстрацію позивача протягом 2017-2018 років (період, за який нараховано відповідачем єдиний внесок) фізичною особою-підприємцем дає підстави для висновку про те, що позивач в спірному періоді не був платником єдиного внеску в розумінні Закону № 2464-VI.
Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність вимоги.
Доводи скаржника суд визнає необґрунтованими та зазначає, що перебування позивача на обліку в Кропивницькій ДПІ не вказує на наявність у позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску з підстав, приведених вище.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 р. у справі № 340/875/20 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 р. у справі № 340/875/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва