Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 вересня 2020 р. Справа№200/7379/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позов ОСОБА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області
про: визнання протиправним та скасування рішення № 197 Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 від 06.07.2020 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2020 року, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року в редакції до внесення змін Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, - з 02.07.2020 року з дати звернення із заявою про призначення пенсії та виплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку із призначенням пенсії.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 197 Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 від 06.07.2020 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2020 року, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року в редакції до внесення змін Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, - з 02.07.2020 року з дати звернення із заявою про призначення пенсії та виплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку із призначенням пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.07.2020 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за Списком № 2, однак відповідачем було прийнято рішення № 197 від 06.07.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що згідно даного рішення їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає дану відмову протиправною та такою, що суперечить нормам діючого законодавства України і яка порушує її законне право на пільгову пенсію. При цьому, позивач зазначає, що рішення Конституційного суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 передбачено застосування приписів ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIIІ. Позивач зазначає, що відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 виникло у неї при досягненні 50-річного віку. Позивач вказує на те, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії їй виповнилось 50 роки та вона має необхідний пільговий та страховий стаж, отже у неї виникло право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020. З огляду на викладене позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 оку відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
02.07.2020 року позивачем було подано до управління заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачем до заяви було надано: скановану копію паспорта НОМЕР_1 від 20.07.1997 року, сканкопія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, сканкопія трудової книжки НОМЕР_2 від 22.07.1988 року; сканкопія диплому НОМЕР_5 від 18.07.1988 року, сканкопія посвідчення НОМЕР_3 від 22.02.2019 року, сканкопія довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 547-к від 19.05.2020 року. Відповідач зазначає що на підставі наданих документів та індивідуальних відомостей, пільговий стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 3 місяці 12 днів, при загальному стажі роботи 34 роки 8 місяців 15 днів, у зв'язку з чим позивач на пенсію за віком набуде у 55 років згідно пункту 2 частини 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто з 08.05.2025 року.
Відповідач зазначає, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято у межах та у строки визначені чинним законодавством.
Позивач не погодившись з обставинами викладеними у відзиві на позовну заяву надав до суду заперечення на відзив, відповідно до якого просив суд задовольнити позовні вимоги та призначити пенсію відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 02.03.2015 року.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 (а.с. 10-11).
02.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою № 5652 про призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 50).
До зави були надані наступні документи: скановану копію паспорта НОМЕР_1 від 20.07.1997 року, сканкопія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, сканкопія трудової книжки НОМЕР_2 від 22.07.1988 року; сканкопія диплому НОМЕР_5 від 18.07.1988 року, сканкопія посвідчення НОМЕР_3 від 22.02.2019 року, сканкопія довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 547-к від 19.05.2020 року.
06.07.2020 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області прийнято рішення № 197 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 12).
Зі змісту рішення встановлено, що на підставі наданих ОСОБА_1 документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу її пільговий стаж складає 31 рік 3 місяців 12 днів, при загальному стажі роботи 34 роки 8 місяців 15 днів.
Право на пенсію за віком ОСОБА_1 набуде у 55 років згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто 08.05.2025 року.
Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням висновків рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо (абзаци перший та другий п. 2.2 Рішення).
Як свідчать матеріали справи, позивач, 02.07.2020 року звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пільгової пенсії до відповідача та надала наступні документи, зокрема: скановану копію паспорта НОМЕР_1 від 20.07.1997 року, сканкопія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, сканкопія трудової книжки НОМЕР_2 від 22.07.1988 року; сканкопія диплому НОМЕР_5 від 18.07.1988 року, сканкопія посвідчення НОМЕР_3 від 22.02.2019 року, сканкопія довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 547-к від 19.05.2020 року.
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянуто заяву та вищевказані документи щодо призначення пільгової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та встановлено, що на підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж заявника складає 34 роки 8 місяців 15 днів, пільговий стаж - 31 рік 3 місяці 12 днів.
Суд зауважує, що спір щодо підтвердженого відповідачем загального трудового та пільгового стажу позивача відсутній. Позивач не погоджується виключно з застосованим відповідачем законодавством при визначенні пенсійного віку, при досягненні якого у неї виникає право на пенсію.
Так, відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пільгової пенсії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Відповідачем зроблено висновок, що оскільки позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , то вона має право на пільгову пенсію після досягнення пенсійного віку, а саме 55 років, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки на момент розгляду заяви від 02.07.2020 року про призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 встановлено, що вона не досягла пенсійного віку згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (55 років), тому Ууправлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області виніс оскаржуване рішення № 197 від 06.07.2020 року про відмову в призначенні заявниці пенсії за віком на пільгових умовах з 07.05.2020 року до настання встановленого законом пенсійного віку.
В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому ним 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020, як особі, яка працювала до 1 квітня 2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відтак, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визначено порядок застосування п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким редакція вказаної статті до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII має застосовуватися до осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, досягли пенсійного віку - чоловіки 55 років та жінки 50 років, та набули необхідний стаж.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.
Суд зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017 року.
Оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017 року.
Відповідно до п. 1 статті 114 Розділу ХІV-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, оскільки позивачу виповнилось 50 років 07 травня 2020 року, то умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивач не досягла 50 років до 11.10.2017 року (дату набуття чинності внесенням змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
З огляду на те, що на момент прийняття спірного рішення позивач не досягла віку передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що рішення № 197 відповідача про відмову в призначенні пенсії від 06.07.2020 року є правомірним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 197 Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 від 06.07.2020 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2020 року, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року в редакції до внесення змін Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, - з 02.07.2020 року з дати звернення із заявою про призначення пенсії та виплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку із призначенням пенсії.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 197 Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 від 06.07.2020 року, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2020 року, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року в редакції до внесення змін Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, - з 02.07.2020 року з дати звернення із заявою про призначення пенсії та виплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку із призначенням пенсії - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська