Рішення від 17.09.2020 по справі 911/1800/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"17" вересня 2020 р. Справа № 911/1800/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С", 03134, місто Київ, проспект Корольова Академіка, будинок 1, офіс 12

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп", 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лісова, будинок 6-Г

про стягнення 929 419,48 грн за договором № 1І037458 від 25.01.2018

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.К.С" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" про стягнення 929 419,48 грн заборгованості за договором № 1І037458 від 25.01.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару за укладеним між сторонами договором № 1І037458.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15 липня 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 10.07.2020, в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що видаткові накладні, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, не можуть вважатися належними доказами поставки товару, оскільки видаткові накладні оформлені неналежним чином, в зв'язку з чим у відповідача виникло право затримати розрахунки з позивачем.

16 липня 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" надійшло клопотання № 1407/7 від 14.07.2020, яким останній просить приєднати до матеріалів справи копії роздрукованих паперових електронних доказів та електронних доказів, які підтверджують відправлення електронних документів відповідачу.

23 липня 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечує щодо доводів відповідача з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

До початку судового засідання 17.09.2020 від представника позивача надійшла заява № 1609/3 від 16.09.2020, в якій зазначено, що докази понесених судових витрат будуть подані в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.09.2020 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.К.С" (Постачальник) 25.01.2018 було укладено договір № 1І037458, додаткову угоду про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору поставки № 1І037458 від 25.01.2018 та складено і підписано протокол розбіжностей до договору № 1І037458 від 25.01.2018.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з замовленням Покупця поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару Постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через мережу магазинів "Фуршет".

Згідно з пунктом 1.2 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 25.01.2018 до Договору) Постачальник за цим Договором поставляє продукцію виробництва ТМ Артемівське.

Постачальник поставляє Товар згідно замовлень Покупця на поставку товару, поданих за посередництва сертифікованих EDI-провайдерів, за вибором Постачальника. Постачальник зобов'язаний поставити товар належної якості, з урахуванням достатнього і необхідного обсягу інформації про нього у відповідності до вимог передбачених чинним законодавством (пункт 3.1 Договору в редакції додаткової угоди про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору).

Відповідно до пункту 3.4 Договору (в редакції додаткової угоди про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору) Постачальник у відповідь на "замовлення" Покупця (ORDERS), відправляє Покупцю "підтвердження замовлення" (ORDRSP) та "повідомлення про відвантаження" (INVOICE), з обов'язковим зазначенням номера та дати ТТН, що направляється Покупцю через EDI-провайдера (без застосування ЕЦП). INVOICE має бути сформований Постачальником не пізніше, ніж у момент відвантаження товару зі свого складу та надіслано Покупцю до прибуття транспорту Постачальника в пункт поставки товару. Постачальник надає Покупцю ТТН в паперовому вигляду в пункті поставки товару, а Покупець приймає, лише за умови попереднього отримання INVOICE від Постачальника по EDI. "Повідомлення про відвантаження" (INVOICE) повинно відповідати паперовому документу ТТН, який передається в пункті поставки товару в момент передачі товару Покупцю.

Пунктом 3.5 Договору (в редакції додаткової угоди про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору) узгоджено, що пунктом поставки товару за цим договором є склад Покупця, адреса якого вказана в замовленні. Сторони погодили, що Постачальник зобов'язаний доставити товар до місця зважування/місця розвантаження на складі Покупця. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом Постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе Постачальник. Датою і часом поставки є дата і час отримання Покупцем товару на складі Покупця, що зазначається у ТТН і засвідчується підписами уповноважених представників сторін. Товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс "Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати", введених в дію з 01.01.2010.

Згідно з пунктом 3.6 Договору (в редакції додаткової угоди про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору) за наслідками приймання товару Покупець направляє Постачальнику через EDI-провайдера електронний документ "накладна" (COMDOC). Документ COMDOC відображає факт приймання товару Покупцем, завіряється ЕЦП Покупця (підпис відповідальної особи і печатка підприємства) і відправляється Постачальнику через EDI-провайдера. Постачальник після отримання від Покупця через EDI-провайдера електронного документу "накладна" (COMDOC), зі свого боку завіряє "накладна" ЕЦП (підпис відповідальної особи за передачу товару та печатка підприємства) і, не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів, відправляє Покупцю через EDI-провайдера.

Перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця здійснюється в момент фактичного приймання-передачі товару на складі покупця, з обов'язковим складанням Покупцем електронного документу "накладна" (COMDOC) з ЕЦП Покупця та відправленням Полстачальнику через EDI-провайдера (пункт 5.1 Договору в редакції додаткової угоди про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору).

Відповідно до пункту 7.9 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 25.01.2018 до Договору) оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту отримання партії товару у платіжний день - середу. У випадку якщо день оплати (середа) випадає на вихідний або святковий день, то оплати здійснюються найближчої середи, яка є робочим днем. При цьому сторони домовились про те, що Покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн з кожного магазину. У випадку не оплати Покупцем товару Постачальник має право, повідомивши Покупця за 14 (чотирнадцять) календарних днів, призупинити прийняття замовлень/поставку товару, в тому числі по прийнятим замовленням до моменту повного погашення Покупцем простроченої заборгованості за договором.

Відповідно до пункту 7.10 Договору покупець має право затримати розрахунки з постачальником:

- при несвоєчасній оплаті постачальником товарів, робіт, послуг по іншим договорам, укладеним між постачальником та покупцем;

- у випадку ненадання/надання неналежно оформленої супровідної документації, передбаченої п. 3.6 договору до моменту надання в повному обсязі належно оформленої супровідної документації;

- у випадку невиконання/неналежного виконання п.п. 7.12, 7.13 (із підпунктами) або 7.14 (із підпунктами) цього договору.

Зобов'язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківською рахунку (пункт 7.11 Договору).

Згідно з пунктом 10.1 Договору даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товари торгівельних марок "Артемівське" та "Крим" на загальну суму 3 229 419,48 грн, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, складені за період з лютого по грудень 2018 року.

Крім того, на підтвердження виконання своїх зобов'язань, до матеріалів справи позивачем надано прибуткові накладні, які підписані сторонами за допомогою електронних цифрових підписів, що мають таку саму юридичну силу, як і власноручні підписи відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", а також податкові накладні.

За твердженням позивача відповідачем було частково сплачено за поставлений позивачем товар на загальну суму 2 300 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 01.01.2018 по 05.03.2020 та довідкою АТ "Райфайзен Банк Аваль" № Д1-563/5909 від 07.04.2020.

Отже, позивач посилається на те, що в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідачем була здійснена лише часткова оплата вартості поставленого товару на загальну суму 2 300 000,00 грн, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 929 419,48 грн, претензія № 0503/7 від 05.03.2020 відповідачем залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до статей 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

З огляду на сутність укладеного сторонами договору № 1І037458 від 25.01.2018, він за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Як вже зазначалося, пунктом 7.9 Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 25.01.2018 до Договору визначено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту отримання партії товару у платіжний день - середу.

Так, в матеріалах даної справи не містяться та відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором щодо сплати коштів за поставлений товар у повному обсязі, не надано і доказів пред'явлення позивачу претензій чи зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач посилаючись на статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема вказує на те, що подані позивачем видаткові накладні не можуть вважатись належними доказами поставки товару, як такі, що оформлені в порушення вимог узгодженим сторонами у договорі, оскільки неможливо ідентифікувати особу представника покупця (нерозбірливо написано прізвище) та встановити повноваження особи, яка отримала товар (не зазначено посаду, відсутні документи). Проте, в подальшому, відповідач не заперечував факту отримання товару згідно товарно-транспортних накладних, зазначаючи, що позивачем не надано відповідачу супровідної документації, що передбачено пунктом 3.6 договору, в зв'язку з чим відповідач твердить, що у останнього виникає право затримки розрахунків з постачальником в порядку пункту 7.10 договору.

Судом відхиляються дані твердження відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17.

На підтвердження наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, останнім долучено до матеріалів справи первинні документи - товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості про господарську операцію та не є підставою для визнання господарської операції не проведеною або недійсною, а тому сприймаються судом належними та допустимими доказами отримання відповідачем товару, визначеного цими накладними та на суму, що в них зазначено з урахуванням актів про псування, побиття, недовезення та надлишку товару.

Як зазначено у пункті 9 частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Заперечення відповідача про те, що позивачем не було надано відповідачу документи, визначені у пункті 3.6 Договору, суд відхиляє, оскільки відповідач посилається на пункт 3.6 в редакції договору № 1І037458 від 25.01.2018, тоді як згідно з пунктом 3.6 Договору (в редакції додаткової угоди про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору) за наслідками приймання товару Покупець направляє Постачальнику через EDI-провайдера електронний документ "накладна" (COMDOC). Документ COMDOC відображає факт приймання товару Покупцем, завіряється ЕЦП Покупця (підпис відповідальної особи і печатка підприємства) і відправляється Постачальнику через EDI-провайдера. Постачальник після отримання від Покупця через EDI-провайдера електронного документу "накладна" (COMDOC), зі свого боку завіряє "накладна" ЕЦП (підпис відповідальної особи за передачу товару та печатка підприємства) і, не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів, відправляє Покупцю через EDI-провайдера.

Відповідно до умов даного пункту, обов'язок направлення електронного документу "накладна" (COMDOC) через EDI-провайдера покладено на Покупця, тобто на Товариство з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп".

Умовами додаткової угоди про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору стронами узгоджено, що у випадку юридичної колізії пунктів цієї додаткової угоди з пунктами договору поставки, сторони застосовують та керуються пунктами зазначеними в цій додатковій угоді (пункт 11 додаткової угоди).

Дослідивши викладені відповідачем заперечення у відзиві на позовну заяву, суд доходить висновку, що такі посилання відповідача носять скоріше формальний характер заперечень, адже відповідач в перебігу розгляду справи не продемонстрував свого прагнення надати суду об'єктивні докази відсутності у нього обов'язку з оплати поставленого товару чи існування такого обов'язку у меншому розмірі.

Вказане дає суду підстави дійти обґрунтованих висновків про підтвердження факту постачання товару та існування заборгованості відповідача перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 929 419,48 грн, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у зазначеному розмірі є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В підтвердження сплати судового збору позивачем подано платіжне доручення № 39709 від 04.05.2020 на суму 13 941,30 грн, а тому судовий збір відповідно до частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До початку судового засідання 17.09.2020 від представника позивача надійшла заява № 1609/3 від 16.09.2020, в якій зазначено, що докази понесених судових витрат будуть подані в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, вирішення питання про судові витрати буде вирішено в порядку сстатті 221 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лісова, будинок 6-Г, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" (03134, місто Київ, проспект Корольова Академіка, будинок 1, офіс 12, код 38591109) 929 419 (дев'ятсот двадцять дев'ять чотириста дев'ятнадцять) грн 48 коп. основної заборгованості та 13 941 (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн 29 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 28.09.2020

Попередній документ
91807938
Наступний документ
91807940
Інформація про рішення:
№ рішення: 91807939
№ справи: 911/1800/20
Дата рішення: 17.09.2020
Дата публікації: 29.09.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.08.2020)
Дата надходження: 18.08.2020
Предмет позову: стягнення 929 419,48 грн
Розклад засідань:
10.08.2020 14:00 Господарський суд Київської області
20.08.2020 16:40 Господарський суд Київської області
27.10.2020 13:20 Північний апеляційний господарський суд