ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.09.2020Справа № 910/25710/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн», м. Київ
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, м. Київ
про захист ділової репутації та стягнення 121 800,00 грн.
Представники:
від позивача: Пасічник І.Ю.;
від відповідача: Павленко С.О.
Приватне акціонерне товариство «Глазер-Юн» (далі - ПрАТ «Глазер-Юн»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про захист ділової репутації, а також стягнення 121 800,00 грн, у тому числі: 42 000,00 грн - моральної шкоди, 79 800,00 грн - упущеної вигоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірні дії відповідача щодо одностороннього розірвання договору № 180520131 про визнання електронних документів від 18.05.2013 завдали позивачу моральної шкоди та збитків у вигляді упущеної вигоди.
Господарський суд міста Києва рішенням від 24.11.2015 у справі № 910/25710/15 (суддя Прокопенко Л.В.) позов задовольнив, стягнув на користь ПрАТ «Глазер-Юн» з Державного бюджету України упущену вигоду в розмірі 79 800,00 грн, в іншій частині у задоволенні позову відмовив.
14.12.2015 на виконання рішення суду видано наказ.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 29.03.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі № 910/25710/15 залишив без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 03.08.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі № 910/25710/15 скасував, справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
16.08.2016 матеріали справи № 910/25710/15 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.
Водночас, 16.08.2016 через відділ діловодства суду від Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшла заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/25710/15 таким, що не підлягає виконанню.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.08.2016 прийняв справу № 910/25710/15 до провадження, розгляд справи призначив на 15.09.2016 за участю представників сторін.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.08.2016 заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/25710/15 таким, що не підлягає виконанню, повернув заявнику без розгляду.
30.08.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві повторно надійшла заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/25710/15 таким, що не підлягає виконанню.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.08.2016 розгляд заяви Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві призначив на 15.09.2016, а також, зобов'язав ПрАТ «Глазер-Юн» (позивача) надати суду письмові пояснення на заяву про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2015 у справі № 910/25710/15 таким, що не підлягає виконанню.
15.09.2016 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва пов'язаної справи №826/1701/15.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.09.2016 заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 910/25710/15 від 14.12.2015 таким, що не підлягає виконанню, задовольнив, зокрема, визнав наказ Господарського суду міста Києва №910/25710/15 від 14.12.2015 таким, що не підлягає виконанню.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.09.2016 зупинив провадження у справі № 910/25710/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення 121 800,00 грн до перегляду за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2015 у справі № 826/1701/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082304 від 25.01.2012 та набрання постановою законної сили.
15.05.2019 та 31.10.2019 Господарський суд міста Києва направив сторонам листи з проханням повідомити суд про усунення/неусунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 910/25710/15.
28.11.2019 від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до канцелярії суду надійшов лист, в якому повідомлено суд, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2019 відмовлено Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2015 у справі №826/1701/15. Вказана ухвала суду набрала законної сили відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2019 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС.
Разом з тим, 29.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшов лист-повідомлення з інформацію, що ПрАТ «Глазер-Юн» має намір оскаржити у касаційному порядку постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2015 у справі №826/1701/15.
14.05.2020 Господарський суд міста Києва втретє направив сторонам лист від 14.05.2020 з проханням повідомити суд про усунення/неусунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 910/25710/15.
05.06.2020 до канцелярії суду від Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшов лист з інформацією, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/1701/15 відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2019 у справі №826/1701/15.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.06.2020 поновив провадження у справі № 910/25710/15, підготовче засідання у справі призначив на 06.07.2020.
26.06.2020 Головне управління ДПС у м. Києві подало до суду клопотання про заміну сторони - Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.
06.07.2020 у підготовчому засіданні ПрАТ «Глазер-Юн» подало клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просило суд стягнути з Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві моральну шкоду, завдану діловій репутації ПрАТ «Глазер-Юн» в розмірі 26 800,00 грн та упущену вигоду сумі 95 000,00 грн.
06.07.2020 суд у підготовчому засіданні задовольнив клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про заміну сторони - Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, при цьому відклав вирішення питання про прийняття до розгляду клопотання позивача про уточнення позовних вимог, а також підготовче засідання на 13.08.2020.
14.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про уточнення позовних вимог.
17.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
13.08.2020 суд прийняв до розгляду клопотання позивача про уточнення позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.09.2020.
21.09.2020 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Представник ПрАТ «Глазер-Юн» позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав в повному обсязі. Представник Головного управління ДПС у м. Києві проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву з урахуванням заперечень на клопотання позивача про уточнення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.05.2013 між Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (у подальшому замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві) та Приватним акціонерним товариством «Глазер-Юн» укладено договір №180520131 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання електронних податкових документів.
Позивач стверджує, що 19.01.2015 засобами електронного зв'язку направив відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, проте декларацію відповідачем не прийнято, про що було повідомлено ПрАТ «Глазер-Юн».
Крім того, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомленням від 15.01.2015 в односторонньому порядку розірвала укладений між сторонами договір №180520131 про визнання електронних документів.
16.04.2015 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову у справі № 826/1701/15 за позовом ПрАТ «Глазер-Юн» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дії, якою позов задоволено частково, а саме:
1) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 180520131 від 18.05.2013, укладеного між ПрАТ «Глазер-Юн» та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС;
2) визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у прийнятті та реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року із додатками;
3) постановлено вважати прийнятою та зареєстрованою податкову декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року із додатками 19 січня 2015 року о 11:45:23.
19.05.2015 Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою у справі № 826/1701/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишив без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2015 - залишив без змін.
04.06.2015 Вищий адміністративний суд України ухвалою у справі № 826/1701/15 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовив.
30.05.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою у справі № 826/1701/15 відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2015 у справі №826/1701/15 та залишено це судове рішення в силі.
02.08.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою у справі №826/1701/15 у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовлено.
Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (під час провадження замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві) про стягнення моральної шкоди, завданої діловій репутації ПрАТ «Глазер-Юн» у розмірі 26 800,00 грн та упущеної вигоди у розмірі 95 000,00 грн, посилаючись на неправомірні дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору № 180520131 про визнання електронних документів від 18.05.2013, що встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2015 справі № 826/1701/15.
Відповідач, в свою чергу, заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження завдання ПрАТ «Глазер-Юн» маральної шкоди, а також не доведено факту упущеної вигоди.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог статтей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч. 3 та 4 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 18.05.2013 укладено договір №180520131 про визнання електронних документів, проте цей договір в односторонньому порядку відповідачем розірвано, що унеможливило позивача подати засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року.
Як встановлено вище, 16.04.2015 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову у справі № 826/1701/15 за позовом ПрАТ «Глазер-Юн» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дії, якою позов задоволено частково: 1) визнано протиправними дії до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 180520131 від 18.05.2013, укладеного між ПрАТ «Глазер-Юн» та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС; 2) визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у прийнятті та реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року із додатками; 3) постановлено вважати прийнятою та зареєстрованою податкову декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року із додатками 19 січня 2015 року о 11:45:23.
У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, Окружним адміністративним судом міста Києва в постанові від 16.04.2015 у справі № 826/1701/15, яка набрала законної сили на час розгляду цієї справи, визнано протиправними дії до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, правонаступником якого є відповідач, щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №180520131 від 18.05.2013.
Частиною 1 ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, в тому числі: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
В ч. 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на підтвердження розміру упущеної вигоди надав суду договір поставки № 0112014 від 01.12.2014, укладений між позивачем та Приватним підприємством «К.О.М. - Трейд», відповідно до якого позивач зобов'язався поставити картон гофрований трьохшаровий марки Т-22, а також заявку ПП «К.О.М. - Трейд» на поставку товару у період з 26.01.2015 по 30.01.2015.
Так, відповідно до п. 2.1. та 2.3. цього договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в накладних до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма накладними до даного договору.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду накладних до договору поставки № 0112014 від 01.12.2014 для встановлення загальної вартості/ціни у договорі, відповідно враховуючи умови договору, суд унеможливлений встановити розмір упущеної вигоди за цим договором.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження понесених збитків у вигляді упущеної вигоди за договором поставки №0112014 від 01.12.2014, що є підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги.
Разом із тим, щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 26 800,00 грн, завданої ПрАТ «Глазер-Юн» неправомірними діями відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.
Разом з тим, у постанові від 27.11.2019 Велика Палата Верховного Суду у справі № 242/4741/16-ц дійшла висновку, що Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 .р № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
Пунктом 3 цієї постанови встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
У відповідності до ч. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 .р № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 .р № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Отже, внаслідок протиправних дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, правонаступником якої є Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №180520131 від 18.05.2013, позивач був позбавлений можливості вчасно подати засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, що у свою чергу унеможливило останнього належним чином здійснювати господарську діяльність, зокрема виконувати свої зобов'язання за договором поставки №0112014 від 01.12.2014, оскільки контрагент ПП «К.О.М.- Трейд» відмовився від співпраці з ПрАТ «Глазер-Юн», посилаючись саме на розірвання податковою інспекцією договору про визнання електронних документів, що за висновком суду, призвело до зниження престижу та ділової репутації ПрАТ «Глазер-Юн».
Відтак, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.
Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» (03164, місто Київ, вулиця Наумова, будинок 33, квартира 2; ідентифікаційний код 21563078) моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код 43141267) на користь Приватного акціонерного товариства «Глазер-Юн» (03164, місто Київ, вулиця Наумова, будинок 33, квартира 2; ідентифікаційний код 21563078) судовий збір в розмірі 300 (триста) грн 00 коп.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» та Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 28.09.2020.
Суддя В.В. Бондарчук