вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.09.2020м. ДніпроСправа № 904/338/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" ,м. Рівне
до Фізичної особи-підприємця Григоренко Вікторії Вікторівни, смт. Слобожанське, Дніпровський район. Дніпропетровська область
про про стягнення 509 776,12 грн. заборгованості за поставлений товар
Представники:
Від позивача не з'явився - адвокат
Від відповідача не з'явився - адвокат
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Григоренко Вікторії Вікторівни про стягнення 509 776,12 грн. заборгованості за поставлений товар.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору № 36/ТД про постачання продукції в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою від 22.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.02.2020.
13.02.2020 позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов накладенням арешту на все рухоме майно Фізичної особи-підприємця Григоренко Вікторії Вікторівни в межах суми позову - 509 776,12 грн., шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Ухвалою від 14.02.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 18.02.2020 підготовче засідання відкласти до 10.03.2020.
04.03.2020 позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов накладенням арешту на все рухоме майно Фізичної особи-підприємця Григоренко Вікторії Вікторівни в межах суми позову - 509 776,12 грн., шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Ухвалою від 04.03.2020 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Любисток" про забезпечення позову до розгляду на 10.03.2020.
06.03.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують обставини поставки товарів на заявлену суму заборгованості, строк оплати, наявності часткової оплати, наявності прострочення оплати.
10.03.2020 представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на дослідження якої просить поставити наступні питання:
1. Чи виконано підписи на видаткових накладних, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, від імені Григоренко Вікторії Вікторівни, самою Григоренко Вікторією Вікторівною ?;
2. Чи підписи на видаткових накладних, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, від імені Григоренко Вікторії Вікторівни, іншою особою з наслідуванням?.
Оскільки до клопотання про призначення експертизи відповідачем не додано доказів направлення такого клопотання на адресу позивача, суд відклав розгляд зазначеного клопотання до наступного судового засідання.
Ухвалою від 10.03.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Любисток» про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою від тієї ж дати продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.04.2020 та відкладено підготовче засідання до 23.03.2020.
З метою дотримання вимог нормативних актів про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19, рекомендації Ради суддів України суд ухвалою від 19.03.2020 відклав підготовче засідання на невизначений термін.
01.04.2020 позивач надав до суду заперечення на клопотання про призначення експертизи та відповідь на відзив, в якій зазначено, що як вбачається з актів звірки, а також з рахунку позивача, відповідач оплачував вартість поставленого товару, отже приймав товар та фактично здійснював оплати на підставі зобов'язань, що виникли.
Позивач вказує на те, що твердження відповідача про те, що він нібито не приймав товар є неправдивим, оскільки згідно з накладними на повернення чітко вбачається, що відповідач товар приймав, адже в іншому випадку він не міг би його повернути.
Ухвалою суду від 29.04.2020 призначене підготовче засідання на 13.05.2020.
Ухвалою суду від 13.05.2020 відкладено підготовче засідання на 01.06.2020.
Ухвалою суду від 01.06.2020 відкладено підготовче засідання на 15.06.2020.
Ухвалою від 15.06.2020 відкладено підготовче засідання на 14.07.2020.
Ухвалою суду від 14.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 04.08.2020.
04.08.2020 ухвалою клопотання відповідача про призначення експертизи залишено без розгляду, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.09.2020.
Ухвалою від 01.09.2020 відкладено судове засідання до 21.09.2020
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на поштовому повідомленні (т. 2 а.с. 98), правом на продовження строків, визначених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", не скористався.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 21.09.2020 виготовлено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних з укладенням Договору поставки, умов та строку поставки товару, встановлення факту постави товару та встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" (далі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Григоренко Вікторією Вікторівною (далі - покупець, відповідач) укладено договір про поставку продукції № 36/ТД (далі - договір).
Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію за ціною і в асортименті, погодженими сторонами в прайс-листах, і в кількості, передбаченій замовленнями на продукцію. Для зручності викладу продукція, що поставляється, далі по тексту іменується як продукція (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору поставка продукції за цим договором здійснюється окремими партіями. Найменування та кількість кожної партії продукції погоджуються сторонами у замовленнях покупця на поставку продукції (далі - замовлення) та зазначаються у відповідних видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Право власності на продукцію виникає у покупця з моменту передання продукції. Перехід права власності від постачальника до покупця визнається за датою складання накладної або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує передачу продукції (п. 4.3. договору).
Згідно з п. 4.15. договору повноваження представників покупця (матеріально-відповідальних осіб) на прийняття/відпуск продукції надаються на підставі довіреності про надання повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей із зразками печатки (штампу), згідно якої матеріально відповідальні особи, що приймають/відпускають цінності, завіряють підпис про отримання/відпуск цінностей, форма якого є додатком № 1 до цього договору. Довіреність діє до моменту заміни її новою.
Пунктом 6.3. договору встановлено, що загальну суму всіх накладних, згідно яких поставляється продукція.
Покупець проводить оплату постачальнику отриманої партії продукції протягом 30 календарних днів з моменту отримання продукції (п. 6.4. договору).
Покупець сплачує за продукцію в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний в договорі, або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України (п. 6.5. договору).
Відповідно до п. 6.6. договору датою оплати продукції вважається день надходження коштів за поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року. Договір є пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо сторони не виявили бажання припинити договір (п.п. 11.1., 11.2. договору).
Сторонами підписано додаток № 1 до договору про постачання продукції № 36/ТД від 17.03.2017 довіреність про надання повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якої товар по вказаному договору має право отримувати лише директор - Григоренко В.В. (т. 1 а.с. 15).
Як зазначено в позовній заяві позивачем на виконання умов договору здійснено поставку відповідачеві товару на загальну суму 7 390 179,54 грн., що підтверджується видатковими накладними (т. 1 а.с. 18-50, 187-250, т. 2 а.с. 1-193).
Відповідачем частково повернуто товар та частково він розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 509 776,12 грн.
06.12.2019 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 230 з вимогою оплатити суму боргу (т. 1 а.с. 67-68), направлення претензії підтверджується накладною та описом вкладення до цінного листа (т. 1 а.с. 71).
Відповідачем на адресу позивача направлено гарантійний лист від 13.12.2019, в якому зазначено, що у зв'язку зі змінами роботи фірми та переходу з ФОП на ТОВ, відповідач не мав можливості здійснити всі платежі. У зв'язку з цим гарантував позивачеві оплату частинами (т. 1 а.с. 66).
Однак відповідач суму заборгованості не оплатив, що і стало підставою для звернення позивач аз позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно зч.1-2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.
Відповідно до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.
Сторонами до договору про постачання продукції № 36/ТД від 17.03.2017 підписано додаток № 1 - довіреність про надання повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якої товар по вказаному договору має право отримувати лише директор - Григоренко В.В. (т. 1 а.с. 15).
Позивач просить стягнути заборгованість за видатковими накладними № № 13224, № 13225 від 11.10.2019, №№ 13460, 13461, 13462, 13463, 13465 від 18.10.2019, №№ 13569, 13753, 13755, 13774, 13778, 13779 від 25.10.2019, №№ 14130, 14131, 14132, 14134, 14135, від 01.11.2019, №№ 14486, 14487, 14488 від 08.11.2019, №№ 14724, 14817, 14829, 14831, 14843 від 15.11.2019.
Однак як вбачається із видаткових накладних № 13461, 13463 від 18.10.2019, №№ 13569, 13755, 13774, 13778, 13779 від 25.10.2019, №№ 14131, 14132, 14134, 14135 від 01.11.2019, № 14487 від 08.11.2019 товар по ним прийнято іншою особою.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 74 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не надано до матеріалів справи довіреностей на право отримувати товар по договору про постачання продукції № 36/ТД від 17.03.2017 іншою особою, а ніж директором - Григоренко В.В.
На підставі викладеного, матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем належними та допустимими доказами сума основної заборгованості у розмірі 453 873,93 грн.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов спростовуються викладеним вище.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 453 873,93 грн.
В частині стягнення основного боргу у сумі 55 902,19 грн. слід відмовити.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 231-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" до Фізичної особи-підприємця Григоренко Вікторії Вікторівни про стягнення 509 776,12 грн. заборгованості за поставлений товар - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Григоренко Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" (33024, м. Рівне, вул. Соборна, б. 444-А, код ЄДРПОУ 33618885) суму заборгованості за поставлений товар у розмір 453 873,93 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 808,11 грн., про що видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Григоренко Вікторії Вікторівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" заборгованості за поставлений товар у розмірі 55 902,19 грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.09.2020
Суддя Н.Г. Назаренко