проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про відкриття апеляційного провадження
28 вересня 2020 року Справа № 905/446/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх. №2263 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.07.2020 ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Хабаровою М.В. (повний текст складено 06.08.2020) у справі № 905/446/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Тепломережа" Вугледарської міської ради" м. Вугледар Донецької області,
про стягнення 1097617,54 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради" інфляційних втрат у розмірі 465 520,33 грн, 3% річних у розмірі 246 253,73 грн та пені у розмірі 385 843,48 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3142/1718-ТЕ-6 постачання природного газу від 14.09.2017 в частині здійснення своєчасної оплати поставленого товару.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.07.2020 у справі №905/446/20 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Тепломережа" Вугледарської міської ради" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати у розмірі 189 539 (сто вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн 95 коп., 3% річних у розмірі 103 746 (сто три тисячі сімсот сорок шість) грн 95 коп. та судовий збір у розмірі 4399 (чотири тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн 30 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи у стягненні 385843,48 грн пені, суд першої інстанції вказав, що відповідач є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є енергопостачальною організацією, а тому вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню в силу прямої норми ст. 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси".
Щодо 3% річних, суд першої інстанції встановив, що у спірних відносинах запроваджений механізм розрахунків, визначений постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", а тому підстави для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі п. 8.3 та п.п. 4 п. 11.3 Договору на суми отриманих відповідачем субвенцій на фінансування наданих населенню пільг та субсидій відсутні.
Щодо оплати відповідачем спожитого природного газу з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, місцевий господарський суд, зазначив, що вказаний Порядок не обмежує споживача у можливості виконати свої обов'язки з оплати за отриманого газу за договором, укладеним між сторонами, шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання, не ставить повноту та своєчасність виконання відповідачем договірних обов'язків з оплати отриманого газу на користь позивача, не скасовує і не обмежує відповідальність споживача перед постачальником з оплати за спожитий газ, не змінює строків здійснення розрахунків за договором, що відповідно не виключає виникнення зобов'язань, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, з оплати боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції. А тому, здійснивши власний розрахунок 3% річних , суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 103746,95 грн., а також застосувавши правову позицію об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 189539,95 грн.
Позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 29.07.2020 у даній справі в частині відмови у стягненні пені у сумі 385843,48 грн, 3% річних у сумі 142506,78 грн та інфляційних втрат у сумі 275980,38 грн. Просить прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити, а саме: стягнути з Комунального підприємства "Тепломережа" Вугледарської міської ради" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у сумі 385843,48 грн, 3% річних у сумі 142506,78 грн та інфляційні втрати у сумі 275980,38 грн.
В апеляційній скарзі позивач щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення пені зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, заперечує проти того, що він є енергопостачальною організацією, тому норми Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" до нього у цих правовідносинах не застосовуються.
Щодо відмови у задоволенні 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих позивачем на суми заборгованості, сплаченої відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету позивач в скарзі зазначає, позивач зазначив, що судом першої інстанції неправомірно застосовано норми вказаного Порядку, адже він регламентує виключно розпорядження коштами з цільовим призначенням, що надходять на рахунки газопостачальних та газорозподільних компаній, як реалізація державних соціальних програм певним категоріям громадян і не передбачають обов'язку зміни умов договірних зобов'язань сторін.
Крім того, скаржник не погодився з розрахунком суду інфляційних та річних, здійснених безпосередньо судом на суми заборгованості сплачених відповідачем власними коштами та на підставі Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки" від 18.06.2014 № 217, адже на думку, заявника апеляційної скарги, такий розрахунок інфляційних та річних здійснений судом без урахування листа Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97-р та останньої актуальної практики Верховного Суду щодо порядку нарахування інфляційних втрат.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 наведену апеляційну скаргу залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
На виконання ухвали суду від 08.09.2020 заявником надані докази усунення недоліків апеляційної скарги.
Заявлене в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, підлягає задоводенню, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення отримано скаржником 10.08.2020, з апеляційною скаргою позивач звернувся 31.08.2020, тобто впродовж 20-денного строку з дня отримання оскаржуваного рішення.
Зважаючи на положення статті 256 ГПК України, а також на недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 254 ГПК України, а також з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, суд апеляційної інстанції вважає можливим поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та враховуючи відсутність заперечень від інших учасників справи щодо відкриття апеляційного провадження на час постановлення даної ухвали, апеляційний господарський суд вважає за можливе відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх. №2263 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.07.2020 у справі № 905/446/20.
Разом з тим, колегією суддів встановлено таке.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2020 прийнято справу №903/918/19 разом із касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 та рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2020 до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з посиланням на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні судами положень Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки" від 18.06.2014 № 217, у спірних правовідносинах.
Направляючи справу №903/918/19 на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, колегія суддів Верховного Суду: Чумак Ю.Я., Дроботова Т.Б., Пільков К.М. в ухвалі від 04.09.2020 у даній справі, зазначила, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень Порядку №217 у розгляді питання щодо можливості теплопостачальних організацій впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, а відтак застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, висловленого у подібних правовідносинах колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Кролевець О.А., Губенко Н.М., Студенець В.І. у постанові від 31.03.2020 у справі №917/530/19 і колегією суддів: Стратієнко Л.В., Кондратова І.Д., Ткач І.В. у постанові від 18.03.2020 у справі №908/2304/18, які входять до складу іншої палати - Судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів, справа №903/918/19 для формування єдиної правозастосовчої практики у спірних правовідносинах має бути розглянута Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з частиною другою статті 302 ГПК України.
З обставин даної справи вбачається, що відповідачем у даній справі заборгованість за природний газ сплачувалась, зокрема, і на підставі Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217. Зазначеному судом першої інстанції надана відповідна правова оцінка.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду даної справи підлягають з'ясуванню питання щодо наявності/відсутності підстав для застосування Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 у спірних правовідносинах, з метою встановлення обставин правильності/неправильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, яка сплачена відповідно до вказаного Порядку №217.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України для зупинення апеляційного провадження у справі №905/446/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 29.07.2020 у справі № 905/446/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду судових рішень у справі №903/918/19.
Враховуючи викладене та керуючись 228-229, 234, 262 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 29.07.2020 у справі № 905/446/20.
Зупинити апеляційне провадження у справі №905/446/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду судових рішень у справі №903/918/19.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя І.В. Тарасова
Суддя О.В. Шевель