ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/639/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Будішевська Л.О., Філінюка І.Г.
(склад колегії суддів сформовано згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2020)
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі
апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020, суддя в І інстанції Ржепецький В.О., повний текст якої складено 09.07.2020 в м. Миколаєві
у справі № 915/639/20
за позовом: заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіт-авто"
2. Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Холодкова Дмитра Юрійовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради
про: визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування запису про право власності, знесення об'єкту нерухомості,
У травні 2020 року заступник прокурора Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ТОВ "Кіт-авто" та державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Холодкова Д.Ю., в якому просив суд:
1) визнати незаконними дії державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Холодкова Дмитра Юрійовича щодо реєстрації 30.10.2019 за товариством з обмеженою відповідальністю "Кіт-авто" права власності на об'єкт нерухомості по вул. Озерній, 47/1 у місті Миколаєві, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №33974694;
2) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №33974694 від 30.10.2019 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Кіт-авто" права власності на об'єкт нерухомості по вул. Озерній, 47/1 у місті Миколаєві;
3) зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Кіт-авто" знести самочинно збудований об'єкт нерухомості по вул. Озерній, 47/1 у місті Миколаєві, який складається з павільйону охорони - літ. А-1, воріт №2, воріт №3, огорожі №5, воріт №5, покриття І та покриття ІІ;
В обґрунтування пред'явлених вимог прокурор посилався на те, що будівництво вказаного об'єкту нерухомості та оформлення права власності на нього здійснено з порушенням вимог законодавства.
30.06.2020 відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі №915/639/20 до вирішення та набрання законної сили рішенням у справі №915/758/20 на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України посилаючись на те, що ТОВ "Кіт-авто" оскаржує в суді рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.12.2006 №2737 «Про внесення змін до рішень виконкому міської ради від 27.10.06 № 2057 «Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради» та від 24.11.06 №2318 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами», у зв'язку з його прийняттям з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 провадження у справі №915/639/20 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №915/758/20, яка розглядається господарським судом Миколаївської області.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що в провадженні господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/758/20 за позовом ТОВ «Кіт-авто» до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.12.2006 №2737, яким відмінені п. 26 рішення виконкому міської ради від 27.10.2006 №2057 про надання автостоянці по вул. Лазурній на території 2-ої черги мікрорайону "Намив", яка належить ТОВ "Кіт-авто", адреси: вул. Лазурна, 1-б та п. 1.22 рішення виконкому міської ради від 24.11.2006 №2318 про оформлення права власності на будівлю автостоянки за Літ.А-1 площею 10,5 кв.м. та споруди, які розташовані по вул. Лазурній, 1-б, за ТОВ "Кіт-авто".
За висновком суду, пов'язаність справ полягає у тому, що у справі №915/758/20 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.12.2006 №2737 "Про внесення змін до рішень виконкому міської ради від 27.10.06 №2057 "Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради" та від 24.11.06 №2318 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами" стосовно майна, що є предметом спору у даній господарській справі. Отже, подальший розгляд даної справи є неможливим до вирішення спору у справі №915/758/20, предметом позову у якій є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.12.2006 №2737.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як постановлену з порушенням норм процесуального права та направити справу № 915/639/20 до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник вказує те, що нормою п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України зобов'язано суд при вирішенні питання щодо зупинення провадження обґрунтувати об'єктивну неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
У даному випадку, усупереч вимог ст.ст. 11, 227, 234, 236 ГПК України, розглядаючи клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 915/758/20, поза увагою суду залишилася імперативна норма, яка забороняє зупиняти провадження у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Судом не наведено мотивів, на підставі яких ним зроблено висновок про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Кіт-авто» заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу місцевого суду залишити без змін, як прийняту з дотриманням норм процесуального права.
Відповідач зазначає, що правова позиція позивача ґрунтується на тому, що об'єкт нерухомого майна по вул. Озерній, 47/1 в м. Миколаєві є новим самочинним будівництвом і відповідачі незаконно вчинили дії щодо державної реєстрації права власності на це майно. В обґрунтування своєї правової позиції прокурор посилається у тому числі на рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.12.2006 № 2737, яким відмінено (скасовано) п. 1.22 рішення виконкому міської ради від 24.11.06 № 2318 про оформлення права власності на будівлю автостоянки за літ. А-1 площею 10,5 кв.м та споруд, які розташовані по вул. Лазурній, 1-6, за ТОВ «Кіт-авто».
Правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що об'єкт нерухомого майна по вул. Озерній, 47/1 та об'єкт нерухомого майна по вул. Лазурній, 1Б в м. Миколаєві є одним і тим самим об'єктом, якому в 2019 році було змінено адресу. Виходячи з правової позиції відповідача, до вирішення в суді питання законності рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.12.2006 № 2737 (справа № 915/758/20), у справі № 915/639/20 не можливо встановити законність набуття права власності ТОВ "Кіт-авто" на спірний об'єкт нерухомого майна.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За наведеною правовою нормою обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, від 09.07.2020 у справі № 910/1667/19.
Однак, всупереч вказаному, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи № 915/639/20, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Місцевий господарський суд, зупиняючи провадження у цій справі № 915/639/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/758/20 вказав, що пов'язаність справ полягає у тому, що у справі №915/758/20 предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.12.2006 №2737 "Про внесення змін до рішень виконкому міської ради від 27.10.06 №2057 "Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради" та від 24.11.06 №2318 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами" стосовно майна, що є предметом спору у даній господарській справі.
Колегія суддів зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Позовна заява прокурора у даній справі стосується незаконних дій державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Холодкова Д.Ю. щодо реєстрації 30.10.2019 за ТОВ «Кіт-авто» права власності на об'єкт нерухомості по вул. Озерній, 47 /1 у місті Миколаєві, який складається з павільйону охорони - літ. А-1, воріт №2, воріт №3, огорожі №5, воріт №5, покриття І та покриття ІІ, незаконності запису №33974694 від 30.10.2019 про реєстрацію цього права та зобов'язання відповідача знести самочинно збудований об'єкт нерухомості за вказаною адресою.
У позовній заяві прокурором зазначено, що будівництво вказаного об'єкту нерухомості та оформлення права власності на нього здійснено усупереч вимог закону, а саме за відсутності у ТОВ «Кіт-авто» правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозвільних документів на виконання будівельних робіт та введення об'єкту в експлуатацію. Вказані обставини, на думку прокурора, згідно зі ст. 376 ЦК України свідчать про здійснення самочинного будівництва, право власності на яке не може бути набуте та зареєстровано у встановленому законом порядку.
Спірним об'єктом виступає нежитлова будівля по вул. Озерній, 47/1 у м. Миколаєві.
Водночас, господарська справа №915/758/20, до остаточних результатів вирішення якої зупинено дану справу, стосується незаконності рішення виконкому Миколаївської міської ради, яким відмінені попередні рішення цього органу щодо оформлення за ТОВ «Кіт-авто» права власності на будівлю, розташовану по вул. Лазурній, 1-б у м. Миколаєві, яка не є предметом розгляду у справі №915/639/20.
Наявність чи відсутність рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо оформлення права власності на нерухомість по вул. Лазурній, 1-б у м. Миколаєві жодним чином не впливає на суть спору у справі №915/639/20, оскільки ці обставини згідно зі ст. 74 ГПК України не входять до предмету доказування факту самочинного будівництва за відсутності правовстановлюючих документів на землю та документів на виконання будівельних робіт та введення об'єкту в експлуатацію.
Таким чином, висновки суду першої інстанції не містять обґрунтувань того, що зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі, а за цих обставин згідно із положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи.
Необхідно відзначити, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 915/758/20, господарський суд першої інстанції має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 915/639/20.
Окрім того, з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 не вбачається, що обставини, які можуть бути встановлені під час розгляду справи № 915/758/20, матимуть вирішальне значення для розгляду цієї справи № 915/639/20.
Отже, не звернувши уваги на наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, порушивши при цьому приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Колегія суддів вважає, що розгляд справи № 915/758/20 не є перешкодою для встановлення та оцінки, з урахуванням вимог ст. 74 ГПК України, суттєвих обставин у цій справі під час її розгляду по суті місцевим господарським судом.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
За таких обставин, ухвала господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 відповідно до ст. 280 ГПК України підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 року у справі № 915/639/20 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то з урахуванням ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 253, 269, 270, 275, 280-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 року у справі № 915/639/20 скасувати.
Справу № 915/639/20 направити до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Будішевська Л.О.
Філінюк І.Г.