ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3024/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019
по справі №916/3024/19
за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
до відповідачів:
1. Комунального підприємства „Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Овочі та фрукти"
про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності, звільнення земельної ділянки, шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва,
(суддя першої інстанції: Невінгловська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 15.10.2019, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)
11.10.2019 року Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до відповідачів - Комунального підприємства „Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо комерційна фірма „Овочі та фрукти" в якій просить суд :
1) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівеького району Сумської області Мельник Тетяни Іванівни (індексний номер рішення 43300205 від 02.10.2018) про реєстрацію права власності за ТОВ „Виробничо комерційна фірма „Овочі та фрукти" на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гаванна, буд. 13/1;
2) скасувати запис про право власності №28190866 на нежитлову будівлю, загальною площею 8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вух Гаванна, буд. 13/1 та належить на праві приватної власності ТОВ „Виробничо комерційна фірма „Овочі та фрукти"
3) зобов'язати ТОВ „Виробничо комерційна фірма „Овочі та фрукти" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Гаванна, 13/1, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 8 кв.м.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом проведення державної реєстрації права власності за ТОВ „Виробничо комерційна фірма „Овочі та фрукти" із порушенням вимог Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.
За переконанням прокурора, порушення інтересів держави в даному випадку полягає у тому, що дії державного реєстратора при незаконній реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди по вул. Гаванній 13/1 у м. Одесі порушують права власності територіальної громади міста Одеси на земельну ділянку, оскільки реєстрація права власності проведена на об'єкт самочинного будівництва, який на ній розташований, що є підставою для захисту інтересів держави в особі Одеської міської ради в судовому порядку.
Таким чином, прокурор вважає, що з метою поновлення державних інтересів та скасування права власності на майно, яке набуто всупереч нормам чинного законодавства, вбачається необхідність звернення прокуратури області до суду в інтересах держави в особі власника землі - територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради з даним позовом.
Водночас, прокурор зазначає, що прокуратурою Одеської області на адресу Одеської міської ради було скеровано лист, в якому зазначено про вказані порушення земельного, містобудівного законодавства, а також законодавства, яке регулює порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно при проведенні державної реєстрації права власності на спірний об'єкт, проте Одеською міською радою не вжито дієвих заходів на захист інтересів територіальної громади м. Одеси щодо зазначеної земельної ділянки, в тому числі щодо оскарження рішення державного реєстратора до суду, що на думку прокурора, свідчить про бездіяльність Одеської міської ради та її виконавчих органів при здійсненні захисту інтересів територіальної громади міста. Вказане у розумінні ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою звернення прокуратури області до суду з метою поновлення державних інтересів та скасування права власності на майно, яке набуто всупереч нормам чинного законодавства, з подальшим знесенням самочинного будівництва.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 позовну заяву Заступника прокурора Одеської області подану в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до відповідачів - Комунального підприємства „Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо комерційна фірма „Овочі та фрукти" про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності, звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва вх. ГСОО №3098/19 разом з заявою про забезпечення позову (вх. № 2-4948/19 від 11.10.2019) та доданими документами - повернуто.
В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо було дійти висновку, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Місцевий господарський суд в ухвалі вказав про відсутність підстав для звернення заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з даним позовом до суду, в зв'язку з чим, подану прокурором позовну заяву повернуто на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 07.11.2019 Заступник прокурора Одеської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що підставою для звернення прокуратури області до суду з відповідною позовною заявою з метою представництва відповідних інтересів держави в суді стало нездійснення захисту таких інтересів уповноваженими органами - Одеською міською радою та Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Так, у підтвердження факту того, що Одеська міська рада та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не вчиняли дій щодо захисту порушених інтересів держави, надавалась копія листа прокуратури області від 22.07.2019, яким Одеську міську раду повідомлено про виявлені прокуратурою порушення. Проте, ані Одеською міською радою, ані Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не здійснено дій, направлених на звернення з позовом до суду, що і свідчить про нездійснення захисту інтересів держави уповноваженими органами, внаслідок чого і виникли підстави для представництва державних інтересів саме прокуратурою Одеської області.
Також апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції про можливість самостійного звернення уповноваженими органами до суду за захистом інтересів держави має місце в даному випадку, однак вказане не спростовує доводи прокурора про невжиття Одеською міською радою та Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради своїх повноважень, оскільки на момент звернення прокурора до суду повни уповноважених органів не подавались.
Прокурор вважає, що з огляду на те, що в даному випадку наявні всі законні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в суді, ухвала Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 у справі №916/3024/19 про повернення позову прокурора постановлена з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №916/3024/19 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 по справі №916/3024/19 вирішено здійснювати в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Крім того, 27.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Овочі та фрукти" надійшов відзив на апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 по справі №916/3024/19.
Відповідач-1 вважає суду першої інстанції законною, обґрунтованою, а тому апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області задоволенню не підлягає.
Відповідач-1 зазначає, що представляючи у цій справі Одеську міську раду та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради і подаючи позов від їх імені, прокурор намагається здійснювати захист інтересів територіальної громади, а не держави. Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 по справі №916/3024/19 зупинено до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №912/2385/18.
20.07.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 поновлено провадження по справі №916/3024/19 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019.
21.09.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Овочі та фрукти» надійшли додаткові пояснення по суті справи.
Відповідач-1 зазначає, що в даному випадку немає передбачених ч.3 ст.23 закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави прокурором - прокурор не має законних повноважень на подання позову та представництво в суді інтересів територіальної громади в особі Одеської міської ради та Управління у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм чинного процесуального законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 по справі №916/3024/19 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі №п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень -це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
При вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Втім, у перелічених у цій статті випадках ідеться про активні дії компетентного органу, який як учасник процесу та сторона спору (позивач) не підтримує позовних вимог або подає заяву про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову. Якщо ж позов подано прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, і такий орган не здійснює процесуальних дій як позивач, його представник не з'являється у судові засідання, а суд уже після відкриття провадження у справі встановлює, що прокурор не підтвердив підстави для представництва, то, як і зазначено у пункті 54 цієї постанови, позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
З урахуванням наведеного апеляційний суд відзначає, що відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин 3,4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви та відповіді на відзив обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави позивачами, які не вживали заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду.
З матеріалів справи слідує, що прокурор звертався із відповідними листами до позивачів із зазначенням порушення інтересів держави. Так, листом №05/1-2462вих-19 від 22.07.2019 прокурор звернувся до Одеської міської ради, в якому зазначив про порушення норм земельного та містобудівного законодавства, а також Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», що є підставою для захисту інтересів держави в суді. Також у вказаному листі прокурор просив повідомити про вжиті Одеською міською радою заходів реагування, в тому числі представницького характеру, за вказаними порушеннями законодавства.
У відповіді на лист Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради зазначило, що Управлінням не здійснювалися заходи державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: м.Одеса, вул..Гаванна, 13/1, судові спори відсутні. Інформації щодо вжиття будь-яких заходів, як то призначення перевірки чи вчинення інших дій Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради, зазначений лист не містить. Відповіді Одеської міської ради на звернення прокурора матеріали судової справи взагалі не містять.
Листами №05/1-134вих19 від 02.10.2019 та №05/1-133вих19 від 02.10.2019 Заступником прокурора Одеської області повідомлено Одеську міську раду та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про те, що прокуратурою області підготовлено позов в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Овочі та фрукти» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності, звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва. Також повідомлено, що найближчим часом буде скерована до суду для розгляду по суті.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо недоведеності підстав представництва прокурором інтересів держави суперечать матеріалам справи.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Таким чином, у разі виникнення сумнів щодо наявності у прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді місцевий суд мав застосувати положення, передбачені ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає передчасними висновки суду першої інстанції, що у прокурора відсутні законні підстави на звернення з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, оскільки вони зроблені без належного дослідження обставин дотримання Прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону, а також наявності або відсутності бездіяльності цього органу протягом розумного строку після отримання такого звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва Прокурора в інтересах держави в особі вказаних органів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Частиною 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного ухвала місцевого суду про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269-271, 273, 275, 280-284, 287 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 по справі №916/3024/19 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2019 по справі №916/3024/19 - скасувати.
Справу №916/3024/19 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст.287-288 ГПК України.
Головуючий суддя Н.М. Принцевська
Судді: А.І. Ярош
Г.І. Діброва