25.09.2020 Справа № 908/420/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі №908/420/20 (суддя Колодій Н.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем", м.Київ
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив", м.Запоріжжя
про стягнення суми 1211834,97 грн.
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" про стягнення заборгованості відповідно до Договору транспортно-експедиційних послуг №0001/18 від 02.01.2018 року та Договору транспортно-експедиційних послуг №19/0249 від 01.03.2019 року у розмірі 1106770,20 грн., штрафу в розмірі 19921,86 грн., пені в розмірі 76961,15 грн., 3% річних в розмірі 8181,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором транспортно-експедиційних послуг №0001/18 від 02.01.2018 року та за Договором транспортно-експедиційних послуг №19/0249 від 01.03.2019 року в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 року у справі №908/420/20 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Означена ухвала суду першої інстанції вмотивована посиланням на те, що має vscwt порушення gjpbdfxtv правил об'єднання позовних вимог, позовні вимоги заявлені з різних підстав (договорів), а сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, так як необхідно детально дослідити умови спірних договорів, надати належну оцінку представленим позивачем доказам щодо належного виконання відповідачем умов кожного з цих договорів, встановити коли саме виникла заборгованість з оплати по кожному з договорів та перевірити надані позивачем розрахунки штрафу, пені та 3% річних, що також суттєво утруднить вирішення спору. Крім того, заявник у позові жодним чином не обґрунтував пов'язаність між собою заявлених вимог та необхідність їх вирішення в одному позовному провадженні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач (ТОВ "Глобал логістик систем") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі №908/420/20 про повернення позовної заяви як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області, судові витрати покласти на відповідача.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Позивач вважає, що оскаржена ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Позивач зазначає, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька однорідних вимог, подані одним позивачем до одного відповідача, які виникли з цілком аналогічних підстав - Договорів транспортно-експедиційних послуг та пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів - стягненням грошової заборгованості.
Крім того зауважено, що позовні вимоги пов'язані між собою поданими доказами - правовстановлюючими документами, які посвідчують правоздатність та дієздатність Сторін, банківською випискою з поточного рахунку ТОВ "Глобал Логістик Систем" в АТ "Райффайзен Банк Аваль", банківською випискою з поточного рахунку ТОВ "Глобал логістик систем" а АТ "ТАСКОМБАНК", розрахунком заборгованості та штрафних санкцій тощо.
Позивач зазначає, що судом першої інстанції не встановлено неоднорідності заявлених позовних вимог, або їх віднесення під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, як вважає позивач, посилання суду виключно на кількісний аспект заявлених вимог (позовні вимоги заявлені за двома аналогічними договорами) згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19 мають бути відхилені як безпідставні, що не узгоджуються з положеннями статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
На думку позивача, розгляд в одному судовому провадженні однорідних позовних вимог, заявлених до одного відповідача, не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.
Позивач додає, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 14.08.2019 року в справі №9901/430/19).
Також позивач вважає безпідставним та протиправним посилання суду першої інстанції на приписи пункті 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" через те, що цитування з постанови зроблено не повністю, а наведений приклад є некоректним у даній справі.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі №908/420/20.; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала Центрального апеляційного господарського суду про відкриття провадження у цій справі вручена відповідачу - ПрАТ "Запоріжвогнетрив" 01.04.2020.
Між тим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин, який неодноразово продовжувався.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 (далі - Закон №540-IX), розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, за змістом якого: під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином строк на подання відзиву продовжено до закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Проте, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-ІХ (далі - Закон №731-ІХ), яким внесені зміни до пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України. Відповідно до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, з урахуванням наведених змін до процесуального закону, строк для подання відзиву на апеляційну скаргу у позивача закінчився 06.08.2020.
Відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача у строк до 06.08.2020 до суду апеляційної інстанції не надійшов.
Частина третя статті 263 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути цю справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
19.02.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем" до Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" про стягнення суми 1211834,97 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за договором транспортно-експедиційних послуг №0001/18 від 02.01.2018 та договором транспортно-експедиційних послуг №19/0249 від 01.03.2019.
Відповідно до положень частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Пункт 5 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За висновком суду першої інстанції має місце порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, оскільки позовні вимоги заявлені з різних підстав (договорів), а сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, так як необхідно детально дослідити умови спірних договорів, надати належну оцінку представленим позивачем доказам щодо належного виконання відповідачем умов кожного з цих договорів, встановити коли саме виникла заборгованість з оплати по кожному з договорів та перевірити надані позивачем розрахунки штрафу, пені та 3% річних, що також суттєво утруднить вирішення спору. Крім того, заявник у позові жодним чином не обґрунтував пов'язаність між собою заявлених вимог та необхідність їх вирішення в одному позовному провадженні.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги позивача, погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції, який слугував підставою для постановлення судом означеної ухвали про повернення позовної заяви позивача без розгляду.
Як правильно зазначає позивач, згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19:
- частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги;
- похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги);
- під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги;
- підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються;
- доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору;
- отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов'язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Суд звертається до постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/16;
- згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу);
- за замістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна;
- крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті;
- саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України;
- у той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо;
- отже, приписи частини 6 статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи;
- проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
Між тим, як убачається зі змісту заявлених позивачем у цій справі позовних вимог, вони виникли з аналогічних підстав (обставин укладення та виконання сторонами двох однорідних договорів про надання транспортно-експедиційних послуг), а предметом такого позову є матеріально-правові вимоги, які об'єднані між собою одним способом захисту порушеного права, - стягненням заборгованості.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №905/2043/18, на стадії відкриття провадження у справі суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.
Дослідивши зміст позовної заяви, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивач не навів в позовній заяві відомостей (обставин), які свідчать про певну пов'язаність між собою заявлених ним матеріально-правових вимог, клопотань про об'єднання однорідних вимог ця позовна заява також не містить.
Посилання позивача на пов'язаність заявлених ним однорідних вимог спільними доказами також відхиляється судом апеляційної інстанції з огляду на те, що такими доказами не можуть вважатися в контексті заявлених позовних вимог правовстановлюючі документи сторін спору та банківські виписки про рух коштів на рахунку позивача, викладені позивачем у позовній заяві розрахунки заборгованості за окремими договорами надання транспортно-експедиційних послуг тощо.
Як встановлено судом апеляційної інстанції із наведених позивачем в позовній заяві розрахунків, спірним періодом за договором №000/18 від 02.01.2018 є 01.08.2019 - 23.12.2019, а спірним періодом за договором №19/0249 від 01.03.2019 є 02.09.2019 - 10.02.2020.
Таким чином, дійсно існує період у часі, коли позивачем здійснювалося надання послуг за обома вказаними договорами.
Однак за змістом позовної заяви позивач не пояснює, як додані ним банківські виписки про рух коштів на рахунках надають можливість суду співставити надходження оплат за кожним із зазначених вище договорів окремо або, навпаки, чому позивач не може роз'єднати ці докази по кожному із означених договорів окремо.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що об'єднання позивачем таких однорідних вимог може суттєво утруднити вирішення цього спору, зокрема перевірку розрахунків позивача як в частині основного боргу, так і додаткових нарахувань (похідних вимог про стягнення штрафу, пені та 3% річних тощо).
Разом із цим колегія суддів вважає неправильними посилання суду першої інстанції на роз'яснення надані в пункті 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у тому вигляді, у якому воно наведене в оскаржуваній ухвалі, оскільки питання пов'язані з прийняттям позовної заяви позивача вирішувались судом першої інстанції у даному випадку на підставі норм чинного Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, тобто судом першої інстанції застосувався процесуальний закон, який набрав чинності вже після надання означених вище роз'яснень. До того ж, витяг з постанови зроблено не повністю, а наведений приклад є некоректним у даній справі.
Водночас, означене посилання суду першої інстанції не вплинуло на вірний в цілому висновок про те, що сумісний розгляд заявлених позивачем позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, адже заявлені позовні вимоги хоча і є однорідними, подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача, проте виникають не із одних і тих самих підстав, не пов'язані одними й тими доказами, тобто такими доказами, які не можуть бути досліджені окремо в межах виконання кожного договору, а використаний позивачем одним і той самий спосіб захисту прав і законних інтересів не свідчить про пов'язаність між собою цих вимог.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням встановлених у цій справі обставин та на підставі зазначених вище норм процесуального законодавства колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги позивача про те, що оскаржена ним ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду постановлена судом з порушенням норм процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставина цієї справи - не знайшли свого підтвердження, а відтак підстав для скасування цієї ухвали, як такої що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області - немає. Тому у задоволенні апеляційної скарги позивача слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати позивача на оплату судового збору, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника скарги та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі №908/420/20 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 25.09.2020.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна