Справа № 240/7512/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
24 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (рішення ухвалене суддею Нагірняком М.Ф. 17 липня 2020 року в м.Житомир в порядку письмового провадження ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. 22 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо несвоєчасної виплати грошової компенсації за речове майно.
2. Позивач зазначив, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2017 року звільнений з військової служби. Відповідач в день звільнення зі служби протиправно не виплатив йому грошову компенсацію за речове майно. На своє звернення щодо виплати такої компенсації отримав відмову, яку вважає протиправною.
3. 17 липня 2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.
4. Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, викладену в листі від 20.02.2020 року.
5. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вжити заходів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) компенсації вартості речового майна після звільнення з військової служби.
6. Апелянт - військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
7. Апелянт зазначив, що застосування ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яку посилається Позивач, регулює виключно забезпечення військовослужбовців, і жодним чином не стосується звільнених осіб, які перебувають в запасі, або у відставці.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 і наказом від 01.12.2017 р. звільнений у запас Збройних Сил України (а.с.13).
9. 13.02.2020 року позивач звертався до апелянта щодо виплати такої компенсації. За результатами розгляду такого звернення апелянтом відмовлено у виплаті такої компенсації.
10. Вважаючи таки дії неправомірними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Позивач зазначив, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2017 року звільнений з військової служби. Відповідач в день звільнення зі служби протиправно не виплатив йому грошову компенсацію за речове майно. На своє звернення щодо виплати такої компенсації отримав відмову, яку вважає протиправною.
12. Апелянт вказав, що застосування ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яку посилається позивач, регулює виключно забезпечення військовослужбовців, і жодним чином не стосується звільнених осіб, які перебувають в запасі, або у відставці.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
15. Відповідно до зазначеної норми, Кабінет Міністрів України постановою за №178 від 16.03.2016 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм такої виплати (далі - Порядок №178).
16. Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу (абзац перший п.2 Порядку №178). Така грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця (п.3 Порядку №178).
17. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 Порядку №178).
18. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспец зв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку №178).
19. Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26.05.2016 за №768/28898 встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
20. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".
21. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
23. Системний аналіз вище зазначених норм права дає підстави для висновку, що військовослужбовці, які звільнилися в запас, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця. Така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації та виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
24. Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
25. Абзацом третім п.242 вищезазначеного Положення встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
26. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач , як військовослужбовець, звільнений в запас, на час підписання наказу про звільнення, мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби.
27. Позивач своєю заявою від 13.02.2020 року висловив бажання щодо отримання грошової компенсації за не отримане ним під час військової служби речове майно. однак апелянт безпідставно відмовив йому в цьому.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
28. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
29. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
30. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
31. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
32. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
33. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.