Справа № 560/2760/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
24 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року (рішення ухвалене суддею Гнап Д.Д. 09 липня 2020 року в м.хмельницький в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. 2 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області відносно відмови в реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку;
1.2. зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області зареєструвати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи з 13.05.2020;
1.3. зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області протягом тридцяти днів з дня набрання сили рішення по справі, надати суду звіт про виконання рішення суду.
2. В обґрунтування позову вказала, що відповідачем безпідставно відмовлено у застосуванні до позивача спрощеної системи оподаткування, оскільки вона новоствореним суб'єктом господарювання і в поточному році не використовувала своє право переходу на спрощену систему оподаткування.
3. 9 липня 2020 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.
4.Визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області щодо відмови в реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку.
5. Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області зареєструвати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи з 13.05.2020 року.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Апелянт ГУ ДПС у Хмельницькій області , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
8. Апелянт зазначив, що підстав для застосування до позивача спрощеної системи оподаткування немає, оскільки в поточному році позивач вже перебувала на спрощеній системі оподаткування і повернення на неї особи в цьому ж році є неможливим. Крім того, вказує, що позивач в заяві просить перевести її на спрощену систему оподаткування з 12.05.2020, проте відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 13.05.2020.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець у період з 11.02.1997 по 19.03.2020.
10. Позивачем 12.05.2020 через сервіс "Дія" подано заяву про реєстрацію її як суб'єкта підприємницької діяльності та заяву про обрання спрощеної системи оподаткування 3 групи.
11. 13.05.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №26770000000009163 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
12. Листом від 14.05.2020 №15743/22-01-56-08-06 позивача повідомлено про відмову в праві обрати спрощену систему оподаткування, оскільки позивач на початок року перебувала на спрощеній системі оподаткування, припинила підприємницьку діяльність та поновила реєстрацію протягом поточного року, відповідно є платником інших податків і зборів та не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування.
13. Вважаючи відмову в застосуванні спрощеної системи оподаткування безпідставною, позивач звернувся з позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
14. Позивач вказала, що відповідачем безпідставно відмовлено у застосуванні до неї спрощеної системи оподаткування, оскільки вона новоствореним суб'єктом господарювання і в поточному році не використовувала своє право переходу на спрощену систему оподаткування.
15. Апелянт вказав, що оскільки позивач на початок року перебувала на спрощеній системі оподаткування, припинила підприємницьку діяльність та поновила реєстрацію протягом поточного року, відповідно є платником інших податків і зборів та не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
16. Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
17. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-V.
18. Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
19. Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
20. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлено статтею 298 Податкового кодексу України.
21. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством; 4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (підпункт 298.1.1 пункту 298.1).
22. Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абзац другий підпункту 298.1.2 пункту 298.1).
23. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (абзац перший підпункту 298.1.4 пункту 298.1).
24. Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу (абзац другий підпункту 298.1.4 пункту 298.1).
25. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою (абзац третій підпункту 298.1.4 пункту 298.1).
26. При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи-підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік (абзац четвертий підпункту 298.1.4 пункту 298.1).
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
28. Суд бере до уваги відсутність у наведених нормах застережень щодо неможливості застосування новоствореним суб'єктом господарювання спрощеної системи оподаткування в разі, якщо таким суб'єктом господарювання протягом поточного року самостійно прийнято рішення про припинення фізичної особи-підприємця.
29. Натомість законодавцем передбачено обов'язок суб'єкта господарювання, який протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи-підприємця, включати при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік всю суму доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
30. На думку Суду, вказана норма стверджує про можливість обрання новоствореним суб'єктом господарювання спрощеної системи оподаткування у разі передування цьому факту припинення таким суб'єктом господарювання фізичної особи-підприємця.
31. Суд зауважує, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV не визначає такої реєстраційної дії, як поновлення реєстрації. Не передбачено такого поняття й Податковим кодексом.
32. В силу положень зазначеного закону фізична особа-підприємець вважається зареєстрованою та припиненою з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису.
33. Відповідно до положень пункту 299.10 Податкового кодексу України, реєстрацію позивача як платника єдиного податку припинено в день отримання контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.
34. Вказана обставина підтверджується наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №26770060009000572 від 19.03.2020 про припинення ФОП.
35. Оскільки позивачем 19.03.2020 припинено фізичну особу-підприємця, а 13.05.2020 зареєстровано фізичну особу-підприємця, то, за висновком суду, такий суб'єкт господарювання є новоствореним в розумінні статті 298 Податкового кодексу України і не може вважатись платником інших податків і зборів у розумінні підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу, оскільки був знятий з податкового обліку.
36. Відтак, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області в реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку з підстав невідповідності позивача вимогам підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.
37. Суд зазначає, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 Податкового кодексу України).
38. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2. статті 299 Податкового кодексу України).
39. У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (пункт 299.3 статті 299 Податкового кодексу України).
40. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (пункт 299.4 статті 299 Податкового кодексу України).
41. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку (пункт 299.5 статті 299 Податкового кодексу України ).
42. Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу (пункт 299.6 статті 299 Податкового кодексу України).
43. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб'єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб'єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 4) обрані фізичною особою-підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації (пункт 299.7 статті 299 Податкового кодексу України).
44. Таким чином, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, є повноваженням ДПС України в особі її територіальних органів.
45. Втім, Європейським судом з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначено, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
46. Як встановлено Судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, подану позивачем заяву про застосування спрощеної системи оподаткування складено з дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675 (чинного на момент подання позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування). Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію позивача платником єдиного податку, судом не встановлено.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
47. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
48. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
49. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
50. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
51. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
52. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.