Справа № 240/12157/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
24 вересня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
апелянта: ОСОБА_1
представника апелянта: Поліщук Ю.В.
представника відповідача: Самчук Р.А
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року (рішення ухвалене суддею Шуляк Л.А. 03 липня 2020 року в м.Житомир, повний текст судового рішення складено 10 липня 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. 9 грудня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просивь визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ 122/ЖТ2192/86/АВ/П/ТД-ФС від 07 листопада 2019 року про накладення штрафу уповноваженими особами.
2. В обґрунтування позову зазначив, що постанова про накладення штрафу, прийнята посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області, є незаконною, адже відповідачем було порушено порядок здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування встановленого законодавством та зроблено помилковий висновок щодо фактичного допуску до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору. Крім того зазначив, що відповідачем порушено строк проведення інспекційного відвідування.
3. 3 липня 2020 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
5. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що постанова про накладення штрафу, прийнята посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області, є незаконною, адже відповідачем було порушено порядок здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування встановленого законодавством та зроблено помилковий висновок щодо фактичного допуску до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. 17 жовтня 2019 року першим заступником начальника Управлінням Держпраці у Житомирській області Зибаловим С. було видане направлення на проведення заходу державного контролю №1626/07, яким головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління з питань праці Макогон О.М., Янченко С.М. , Тімкова А.П. направлялися для проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавчих та інших нормативно - правових актів у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 / надалі апелянт/ .
7. За результатами інспекційного відвідування складено акт №ЖТ2192/86/АВ від 24.10.2019, яким зафіксовано порушення в частині фактичного допуску до роботи працівника без оформлення трудових відносин (а.с.14-17).
8. 24.10.2019 відповідачем винесено припис апелянту про усунення виявлених порушень №ЖТ2192/86/АВ/П (а.с.101).
9. 07.11.2019 Управлінням Держпраці у Житомирській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЖИ 122/ЖТ2192/86/АВ/П/ТД-ФС, якою на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України накладено на апелянта штраф у розмірі 125 190 грн.
10. Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Апелянт зазначив, що постанова про накладення штрафу, прийнята посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області, є незаконною, адже відповідачем було порушено порядок здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування встановленого законодавством та зроблено помилковий висновок щодо фактичного допуску до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору. Крім того зазначив, що відповідачем порушено строк проведення інспекційного відвідування.
12. Відповідач вказав, що постанова, прийнята уповноваженими посадовими особами Управління у порядку, в межах та у спосіб передбачений законодавством. Зазначив, що в ході перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства про працю було встановлено факт використання праці неоформленого працівника, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був вжити заходів щодо притягнення об'єкта відвідування до відповідальності. А тому, враховуючи встановлені в ході перевірки порушення, прийнято постанову про накладення штрафу.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України ( в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
15. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).
16. Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
17. За змістом до ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, крім іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
18. Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч.5.ст.2 Закону №877-V).
19. Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
20. Системний аналіз наведених норм надає підстави для висновку про наявність у відповідача повноважень на здійснення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.
21. Відповідно до ч.3 Закону №877-V одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є те, що здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
22. Частиною 3 ст.6 Закону №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
23. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Порядок №823).
24. Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
25. Так, пп.3 п.5 Порядку №823 передбачено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
26. За змістом ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
27. Пунктами 16-19 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
28. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
29. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
30. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
31. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
32. Згідно з ч.8 ст.7 Закону №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
33. Пунктом 20 Порядку №823 встановлено, що припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
34. В свою чергу, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509 (далі - Порядок №509).
35. Згідно з п.2 Порядку №509 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
36. Штрафи накладаються на підставі, крім іншого, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
37. Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. (п.3 Порядку №509).
38. Відповідно до п. 4 Порядку №509 Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
39. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що за результатами проведення інспекційного відвідування інспектором праці складається акт інспекційного відвідування, на який об'єкт відвідування має право подати зауваження. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, та після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього, виноситься припис та вживаються заходи для притягнення винних осіб до відповідальності.
40. Так, як зазначено в акті перевірки та підтверджено наданими в судовому засіданні в суді першої інстанції поясненнями свідків, 22.10.2019 об 11:30 інспектори для проведення інспекційного відвідування прибули на робоче місце позивача в контейнер з продажу автозапчастин №29, де знаходився ОСОБА_2 .
41. ОСОБА_2 на початку перевірки представився, що він являється позивачем - ФОП ОСОБА_1 та ознайомившись з посвідченням інспекторів праці, з направленням на проведення інспекційного відвідування та отримавши копію такого направлення, надав перевіряючим оригінал свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 .
42. Під час надання пояснень ОСОБА_2 здійснив обмін товару покупцю, та надав консультацію потенційному покупцю щодо асортименту наявного товару.
43. Як зазначено в акті перевірки та не спростовано ОСОБА_2 , після того як фізичній особі - підприємцю інспектори запропонували засвідчити його особу та надати паспорт, ОСОБА_2 зізнався, що не являється позивачем, та письмово пояснив, що у зв'язку з тим, що позивач знаходиться за кордоном, він приглядав за товаром, мав отримати товар від постачальників та зачинити контейнер, що підтверджується поясненнями (а.с.39-40).
44. Суд першої інстанції правильно зазначив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок інспекторів перед початком проведення перевірки засвідчувати особу.
45. Як встановлено судом першої інстанції, 22.10.2019 в телефонній розмові інспектором запрошено апелянта з'явитися за фактичною адресою місця здійснення діяльності для отримання направлення на проведення заходу державного контролю, та надання пояснень і документів необхідних для проведення інспекційного відвідування. Проте, апелянт повідомив, що перебуває за кордоном в Іспанії та зможе прибути 24.10.2019 для отримання направлення та надання відповідних документів та пояснень.
46. Як зазначено апелянтом, 24.10.2019 о 16:30 йому після засвідчення його особи паспортом громадянина України, за місцем здійснення діяльності було вручено направлення на проведення заходу державного контролю.
47. В апеляційній скарзі апелянт наголошував, що найманих працівників не має, ОСОБА_2 попросив лише отримати товар та здійснити заміну товару, не надавав повноважень щодо виконання функцій продавця. Разом з тим, такі пояснення спростовані судом першої інстанції .
48. Так, відповідно до наданих письмових пояснень апелянта встановлено, що ОСОБА_2 був допущений до роботи за місцем здійснення діяльності позивача, в контейнер з продажу автозапчастин 22.10.2019 без оформлення трудових відносин для здійснення заміни запчастини по гарантії, отримання нового товару від постачальника та складання товару. В зв'язку із тим, що він є платником першої групи, трудової угоди з ОСОБА_2 не укладав (а.с.41).
49. У відповіді на припис від 24.10.2019 апелянт також зазначив, що порушення, яке вказано в приписі, усунути не має можливості, так як є платником податку 1 групи. Зобов'язувався даного порушення в подальшому не допускати. Вказав, що ОСОБА_2 був допущений до його робочого місця один раз (а.с.42).
50. Про факт отримання ОСОБА_2 товару для апелянта та перебування на робочому місці останнього свідчить видаткова накладна №724 від 22.10.2019 (а.с.51).
51. Крім того, факт перебування вказаної особи на робочому місці апелянта підтверджується фото із зображенням ОСОБА_2 під час робочого часу на робочому місці за фактичною адресою здійснення діяльності апелянтом_1 (а.с.102-103).
52. Також, у наданих письмових поясненнях як ОСОБА_2 , так і апелянт підтверджують той факт, що 22.10.2019 в контейнері №29 на місці діяльності позивача знаходився саме ОСОБА_2 .
53. Колегія суддів звертає увагу, що надання апелянтом повноважень ОСОБА_2 для отримання товару, обміну товару є частиною трудової функції продавця товару.
54. Проаналізувавши наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослідженими доказами підтверджено факт допуску апелянтом до свого робочого місця ОСОБА_2 для здійснення трудової функції продавця і даний факт належним чином зафіксовано у акті №ЖТ2192/86/АВ від 24.10.2019.
55. Щодо доводів апелянта про незаконність проведення заходу державного контролю колегія суддів зазначає наступне.
56. Як зазначалось, наказ про проведення заходу державного контролю позивача було прийнято на підставі пп.3 п.5 Порядку №823 (лист ГУ ДПС у Житомирській області №1182/5/06-30-13-02 від 02.10.2019).
57. У вказаному листі зазначено, що на виконання доручення Уряду та контрольного завдання ДФС України, доведеного листом від 26.09.2018 №29851/7/99-99-13-04-17 щодо легалізації найманої праці, посилення контролю і вжиття невідкладних заходів з детінізації заробітної плати, забезпечення надходжень до місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, направляє на адресу Управління Держпраці у Житомирській області на затвердження перелік суб'єктів господарювання для проведення у жовтні 2019 року спільних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності та надає інформацію, яка стала підставою для проведення контрольно-перевірочних заходів. У додатку до цього листа зазначений і апелянт (згідно проведеного аналізу) (а.с.89-90).
58. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вказана підстава перевірки узгоджується із вимогами пп.3 п.5 Порядку №823.
59. Колегія суддів не погоджується із доводом апелянта про те, що перевірку проведено із порушенням п.10 Порядку №295, в якому зазначено, що тривалість інспекційного відвідування для суб'єктів малого підприємництва не може перевищувати двох робочих днів, з огляду на наступне.
60. Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17, з урахуванням ухвали від 20.05.2019 про виправлення описки, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Лігал Сервіс Груп", фізичної особи - підприємця ОСОБА_17 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_18 - задоволено. Визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
61. Відповідно до ч.1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
62. Отже, Порядок №295, затверджений постановою КМ України від 26.04.2017 №295, втратив чинність з 14.05.2019.
63. В свою чергу, п.9 Порядку №823, який діяв на момент здійснення перевірки, передбачено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
64. В акті інспекційного відвідування зазначено, що тривалість проведення відвідування три дні: початок - 22.10.2019 об 11 год 30 хв., завершення: 24.10.2019 о 17 год. 30 хв., а тому, з огляду на викладене, жодних порушень щодо тривалості проведення інспекційного відвідування судом не встановлено.
65. Суд першої інстанції правильно врахував також недобросовісну поведінку ОСОБА_2 , який видав себе за апелянта на початку інспекційного відвідування та надав усі необхідні для перевірки документи щодо здійснення господарської діяльності апелянта , а тому у перевіряючих не виникало сумнів, що перевірку було розпочато саме 22.10.2019 після вручення даній особі направлення на перевірку. З'ясувавши, що вказана особа не є апелянтом, посадові особи відповідача вжили всіх заходів щодо явки його на місце проведення перевірки до закінчення строку для її проведення.
66. При цьому, дочекавшись прибуття на місце проведення перевірки апелянта (24.10.2019), після надання йому направлення на перевірку (16:30), у нього було відібрані письмові пояснення, ним підписано акт перевірки без будь-яких зауважень, час закінчення перевірки 17:30 (24.10.2019), тобто посадовими особами відповідача, незважаючи на вищевказані обставини, було дотримано порядок проведення заходу державного контролю.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
67. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
68. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
69. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
70. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
71. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
72. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 25 вересня 2020 року.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.