Справа № 640/20356/18
24 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г. В., суддів - Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду в м. Києві від 12 вересня 2019 року в справі за адміністративним позовом ТОВ "Промагролізинг-Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ "Промагролізинг-Україна" з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року адміністративний позов - задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з відсутністю вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин, та документа про сплату судового збору в розмірі 2643,00 грн.
Апелянту надано строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з моменту вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків, яку отримано апелянтом 17 червня 2020 року
Таким чином, апелянт повідомлений належним чином про наявність недоліків поданої апеляційної скарги та необхідність усунути недоліки у встановлений судом строк.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції апелянтом до суду направлено клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору в зв'язку з відсутністю коштів на відповідному рахунку.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів доходить висновку про необхідність відмовити у продовженні строку на усунення недоліків, з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених ст. 296 цього кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. А тому максимальний строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги, вже було використано апелянтом.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не зазначено який саме строк необхідно для усунення недоліків апеляційної скарги та не надав належних доказів, які підтверджували не можливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року. Відповідно, строки, які були продовжені у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05 серпня 2020 року.
Відтак, з 06 серпня 2020 року у суду не має підстав не вирішувати питання щодо подальшого руху справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що клопотання Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про продовження строку для усунення недоліків є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване відсутністю фінансування.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято 12 вересня 2019 року в порядку письмового провадження.
Первинну апеляційну скаргу відповідачем подано до суду першої інстанції 15 жовтня 2019 року та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року повернуто особі, яка її подала.
Повторна апеляційна скарга надіслана відповідачем до суду першої інстанції 05 травня 2020 року, тобто апелянтом допущено порушення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції більше ніж на 6 місяців.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт з жовтня 2019 року мав достатній визначений законодавцем строк для сплати судового збору.
Крім того, колегія суддів, вважає за необхідне підкреслити, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 09 червня 2020 року зазначено про необхідність надання доказів сплати судового збору та надати вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин.
Як вбачається з клопотання апелянта про усунення недоліків, останнім не надано докази сплати судового збору, проте надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обставин, які викладені в апеляційній скарзі (повторній) та необґрунтовано підстави пропуску строку більше, як на вісім місяців при поданні вдруге апеляційної скарги.
Верховним Судом неодноразово висловлена позиція, зокрема у постановах, від 14 вересня 2020 року по справі № 405/7262/17(2-а/405/292/17), від 21 листопада 2019 року по справі №804/3200/18, 01 вересня 2020 року по справі №160/8398/18, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, з огляду на неповажність зазначених підстав.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду не подання апелянта вмотивованого клопотання щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що станом на 24 вересня 2020 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження та .
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
Відмовити Головного управління Державної податкової служби у м.Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду в м. Києві від 12 вересня 2019 року в справі за адміністративним позовом ТОВ "Промагролізинг-Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду в м. Києві від 12 вересня 2019 року в справі за адміністративним позовом ТОВ "Промагролізинг-Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: Є. І. Мєзєнцев
В. В. Файдюк