Справа № 826/12268/18
24 вересня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г. В., суддів - Ганечко О. М., Файдюк В. В., розглянувши клопотання про усунення недоліків та матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" (надалі - позивач, ТОВ "Фрутаром Етол (Україна)") з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" - задоволено повністю.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням щодо задоволення позовних вимог Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з відсутністю вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин, та документа про сплату судового збору в розмірі 55990,47 грн та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання копії ухвали.
Апелянтом подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та не подано докази сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року продовжено строк встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року для усунення недоліків апеляційної скарги на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Апелянтом подало клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги та надано платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 31530 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що апелянтом сплачено судовий збір в меншому розмірі чим визначено в Ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березні 2020 року на 24460,47 грн, а отже судовий збір сплачений в меншому розмірі.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що рахунки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України були заблоковані.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2019 року прийнято в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, повний текст оскаржуваного рішення апелянтом отримано 20 березня 2019 року, а звернувся останній з апеляційною скаргою 06 березня 2020 року, що підтверджується реєстраційним номером суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції, після спливу більше одинадцяти місяців з дня отримання повного тексту оскаржуваного рішення.
Верховним Судом неодноразово висловлена позиція, зокрема у постановах, від 14 вересня 2020 року по справі № 405/7262/17(2-а/405/292/17), від 21 листопада 2019 року по справі №804/3200/18, 01 вересня 2020 року по справі №160/8398/18, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, з огляду на неповажність зазначених підстав.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду не подання апелянта вмотивованого клопотання щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: О. М. Ганечко
В. В. Файдюк