ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7300/20
провадження № 2-а/753/279/20
"16" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Прокопенка Олександра Миколайовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Прокопенка Олександра Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), за вчинення якого на позивача було накладено штраф в розмірі 170 грн. Адміністративний позов мотивований тим, що обставини викладені в постанові про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, а тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.06.2020 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки невідомі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ЕАК № 2457480, складену інспектором 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Прокопенком О.М., 28.04.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. (а.с.4)
Згідно даної постанови, 28.04.2020 року о 22 год. 23 хв. в м. Києві, по вул. Маслівка, 9, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «BMW 118D», н/з НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби був не освітлений державний знак, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення і пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Проте, жоден із вказаних доказів не має пріоритету над іншим і повинні оцінюватися в сукупності або ж спростовуватися іншими доказами. Отже, на підставі вказаних доказів неможливо встановити наявність адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 121КУпАП, відповідальність за дане правопорушення встановлена зокрема за Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Водночас ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В позовній заяві позивач зазначив, що вказаного правопорушення не здійснював та не порушував вимоги п. 2.9 «в» ПДР України, оскільки 28.04.2020 року перед початком руху здійснив візуальну перевірку автомобіля на предмет наявності технічних несправностей. За результатами перевірки жодних несправностей виявлено не було, освітлення заднього номерного знаку було справним. Вказана несправність освітлення номерного знаку могла виникнути під час руху. Крім того, пояснив, що символи на номерних знаках достатньо освітлювались світловими приборами задньої частини автомобіля, завдяки цьому було можливо визначити символи номерного знака з відстані не менше двадцяти метрів.
Натомість відповідач не виконав свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, доказів на спростування тверджень позивача не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України, про які йдеться в постанові, тому суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази, зокрема, копія постанови не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі ст.139 КАС України, слід стягнути з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 420 грн. 40 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 139, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України
Позов ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Прокопенка Олександра Миколайовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2457480 від 28.04.2020 року, винесену інспектором 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Прокопенком Олександром Миколайовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 420 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА