ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15993/19
провадження № 2/753/1515/20
"22" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі.
Ухвалою суду від 30.10.2019 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання (а.с. 14).
У судове засідання позивач не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав клопотання з проханням відкласти судове засідання з причин посилання карантинових заходів в м. Києві, в наслідок дії в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідач також в судове засідання не прибув, хоча про день час та місце його проведення був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.
Суд розглянув справу без участі учасників справи, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
В судове засідання яке було призначене на 02.04.2020 позивач не прибув, хоча про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав заяву з проханням відкласти судове засіданні у зв'язку з встановленим на всій території України карантину (а.с.27).
23.06.2020 позивач повторно до суду не прибув, хоча про день час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином, подав заяву з проханням відкласти судове засіданні у зв'язку з встановленим на всій території України карантину (а.с.34).
22.09.2020 позивач втретє до суду не прибув, хоча про день час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином, подав заяву з проханням відкласти судове засідання призначене на 22.09.2020 у зв'язку з встановленим на всій території України карантину.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 223, ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019).
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Разом з тим, в своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки ( рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, §41 «Пономарьов проти України»).
Таким чином, позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання повторно не прибув та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Посилання позивача про посилення карантинових заходів, як на підставу відкладення, суд не бере до уваги, оскільки із 22.05.2020 в Україні дії адаптований карантин.
Відтак зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 223, 257, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5, п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя М.О. Заставенко