ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14793/20
провадження № 1-кс/753/3202/20
"15" вересня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого дізнавача Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020105020001035 від 09.09.2020 за ст. 290 КК України,-
Старший дізнавач Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві ОСОБА_4 за погоджненням з прокурором Київської місцевої прокуратури №2 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що у провадженні відділу дізнання Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12020105020001035, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2020, за ознаками злочину, передбаченого ст. 290 КК України.
В судове засідання дізнавач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі.
В судове засідання власник майна та його представники не з'явилися, проте їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності цих осіб.
За приписом ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.09.2020 приблизно о 23 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, 2 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «КАМАЗ 5511», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки номера агрегата даного транспортного засобу було виявлено невідповідність номеру, який зазначений в реєстраційному талоні, було виявлено нечітко набитий номер, а також була відсутня дублююча табличка, яка має знаходитись в кабіні водія.
В подальшому, в ході проведення огляду місця події, було вилучено транспортний засіб «КАМАЗ 5511», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 .
Як вбачається з копій договору купівлі-продажу №7768/20/001684 від 05.06.2020 р., акту огляду реалізованого транспортного засобу №7768/20/001684 від 05.06.2020 р. власником транспортного засобу «КАМАЗ 5511», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 09.09.2020 р., транспортний засіб «КАМАЗ 5511», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, дізнавач в клопотанні посилається на те, що виникла необхідність у проведенні транспортно-трасологічної експертизи та технічної експертизи вказаних документів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що дізнавачем у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, могло зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також для збереження речових доказів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020105020001035 від 09.09.2020 за ст. 290 КК України задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб «КАМАЗ 5511», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , які були вилучені 09.09.2020 р. за адресою: м. Київ, пр-т. Бажана, 2
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, але оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1