Справа № 727/7893/18
Провадження № 2/727/256/20
(ЗАОЧНО)
04 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді Слободян Г.М.
за участю секретаря судових засідань Дужич Я.І. розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визнання права на спадщину,- ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 та в його інтересах представник, адвокат Кутровська Н.М. звернувся в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визнання права на спадщину, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_4 , з яким його мати ОСОБА_5 проживали у шлюбі з 18.12.1954 року за адресою: АДРЕСА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з наступного майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 28.02.2018 року, була заведена спадкова справа № 113/2018, щодо майна померлого, ОСОБА_4 , за заявою матері про прийняття спадщини та заявою їхніх спільних дітей, що підтверджується Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 51088430 від 28.02.2018 року. На момент відкриття спадкової справи нотаріусу було надано усі документи в оригіналі, зокрема свідоцтво про смерть, свідоцтво про шлюб, оригінали правоустановчих документів та технічних паспортів на вищевказане нерухоме майно. До нотаріуса було подано заяви на прийняття спадщини від матері особисто та їхніх спільних дітей, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто вони є спадкоємцями першої черги, де частки спадкового майна є рівними. За час перебування у шлюбі батьків, вищевказане майно істотно збільшилося у розмірах та вартості за рахунок добудови, реконструкції та здійснення капітального ремонту, саме тому керуючись положенням ст. ст. 22 - 26 Кодексу про сім'ю та шлюб (який діяв на момент укладення шлюбу) та ст. 61-72 Сімейного Кодексу України (який чинний станом на сьогодні), вважає, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя. Вважає, що слід визнати майно спільною сумісною власністю подружжя, а також виділити частки у спільному сумісному майні подружжя, та встановити, яка саме частка відноситься до кола спадкового майна, що може бути предметом спадкування та виділити частку спадкового майна за кожним із спадкоємців. Оскільки вартість будинковолодіння під час шлюбу істотно збільшилась
Вважає, що такі об'єкти нерухомості є спільною сумісною власністю подружжя і у відповідності до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, тобто його матері належить Ѕ частка кожного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Із заявами про право на спадкування за законом звернулася мати та їхні діти, які просили поділити спадкове майно на 3 спадкоємців у рівних частках, тобто по 1/3 та видати їм свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте вважає, що матері слід виділити частку спільного сумісного майна подружжя (1/2 або 3/6), а іншу частку, яка могла би належати померлому в розмірі 1/2 (3/6), розділити на 3 спадкоємців у рівних частках (по 1/6). Відповідачі не визнають права матері на спільне сумісне майно подружжя з померлим. Так на момент смерті, спадкодавець володів майном відповідно до таких правоустановчих документів: свідоцтва про право на спадщину від 05.04.1985 року і свідоцтва про право власності від 05.04.1985 року, виходячи із найменування та змісту таких документів, та в силу вимог закону, вказане майно вважається його особистою приватною власністю, оскільки набуте в порядку спадкування, за час шлюбу. Під час перебування у шлюбі спільно було здійснено вагомі капіталовкладення та поліпшення: оскільки був житловий будинок літ. А площею 44,40 м.кв., сарай літ.Б, сарай літ. В, вбиральня літ. Д, криниця №1, а став житловий будинок літ. А площею 205,5 м.кв., сарай літ.Б площею 22,2 м.кв., Сарай літ. В - площею 30,00 м.кв., сарай літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральня літ. Д, криниця №1, криниця № 2, вигрібна яма І, ІІ, огорожа №3-4, де вартість усього майна становить 473 860,00 грн. Просить визнати майно спільним сумісним майном подружжя та визнати право на спадщину; позовні вимоги задовольнити.
Рух справи та позиція сторін
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.08.2018 року було прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду у загальному провадженні з викликом сторін.
Згідно ухвали суду від 17.09.2018 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ухвали суду від 19.10.2018 року, зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника позивача.
10.06.2019 року ухвалою суду відновлено провадження по справі та призначено до розгляду.
08.11.2019 року до суду подано позовну заяву в новій редакції, яку позивач ОСОБА_1 підтримав та просив задовольнити.
У відповідності до ухвали суду від 04.09.2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визнання права на спадщину, встановлення порядку користування, в частині: визначення порядку користування - залишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та в його інтересах представник, адвокат Кутровська Н.М. в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, від останньої до суду поступила письмова заява з клопотанням справу розглянути в їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, від останньої до суду поступила письмова заява з клопотанням справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З"ясовані по справі обставини та досліджені докази надані сторонами, застосовані норми права
Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що ОСОБА_4 , 1930 року народження та ОСОБА_6 , 1936 року народження зареєстрували шлюб 18.12.1954 року, актовий запис №15 в с.Снятин Путильського району Чернівецької області, після реєстрації одруження присвоєно чоловіку та дружині прізвище ОСОБА_7 (а.с.16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.17).
Після смерті ОСОБА_4 зареєстровано спадкову справу №62079648 у відповідності до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.18).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.04.1985 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син ОСОБА_4 (а.с.19-20), а після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син ОСОБА_4 (а.с.21).
Згідно свідоцтв про народження, батьками позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_10 , ОСОБА_3 зазначено: ОСОБА_4 ,, ОСОБА_5 (а.с.22-23, 48).
Під час перебування у шлюбі ОСОБА_4 ,, ОСОБА_5 спільно було здійснено добудова та реконструкція будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 : оскільки був житловий будинок літ. А площею 44,40 м.кв., сарай літ.Б, сарай літ. В, вбиральня літ. Д, криниця №1, а став житловий будинок літ. А площею 205,5 м.кв., сарай літ.Б площею 22,2 м.кв., сарай літ. В - площею 30,00 м.кв., сарай літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральня літ. Д, криниця №1, криниця № 2, вигрібна яма І, ІІ, огорожа №3-4, де вартість усього майна становить 473 860,00 грн. Майно було побудовано до 1992 року, про що містяться відомості у технічному паспорті на будинковолодіння. Документом, який посвідчує відповідність закінчення будівництва виконаного до 05.08.1992 року житлових будинків, будівель, споруд, тощо для потреб державної реєстрації є складений технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації. Технічний паспорт на спадкове майно, що посвідчує відповідність закінчення будівництва, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що спадкові об'єкти нерухомості є завершеним будівництвом (а.с.25-33).
Встановлено ст.ст.22, 25 Кодексу про сім'ю та шлюб (що діяв на момент укладення шлюбу), що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Передбачено ст.62 Сімейного Кодексу України, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Також судом встановлено, що вартість будинковолодіння під час шлюбу істотно збільшилась, відтак даний об'єкт нерухомості є спільною сумісною власністю подружжя і у відповідності до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належить по Ѕ частці кожного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Згідно заповіту ОСОБА_5 від 06.02.2018 року, остання заповіла все своє майно доньці ОСОБА_2 , сину ОСОБА_1 в рівних частинах кожному (а.с.49).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, що підверджується свідоцтвом про смерть (а.с.50).
У відповідності до довідки про надання інформації щодо складу спадкоємців та згідно матеріалів спадкової справи спадкоємцями, що прийняли спадщину за заповітом, посвідченим Балан Р.Б., державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори 02.03.1996 року за реєстровим № ЗДС-127, після смерті ОСОБА_4 , є його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , котрі, мають право на оформлення своїх спадкових прав за вказаним вище заповітом на рухоме і нерухоме майно спадкодавця. До складу спадкового майна входить житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_2 . Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття. Станом на 25.07.2019 року спадкова справа провадженням не закінчена (а.с.99).
Згідно довідки Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 26.07.2019 року уточнено назви вулиць в м.Чернівці, відповідно рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.06.2006 року №200/5 затверджено перелік уточнених назв вулиць, зокрема назву вулиці Путилівська уточнено як Путильська (а.с.100).
Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації 28.10.2019 року надали відповідь на запит, відповідно до якого, при обстеженні житлового будинку на АДРЕСА_2 встановлено, що на земельній ділянці розташовано : житловий будинок літ «А» (цегла) загальною площею 205,5 кв.м, в тому числі чотири житлові кімнати площею 71,2 кв.м, сарай літ Б, сарай літ В, сарай літ Г, вбиральня літ Д , колодязь №1, колодязь № 2, вигрібна яма І, вигрібна яма II, огорожа № 3-4. В житловому будинку літ «А» приміщення : коридор площею 4,8 кв.м, 1-2 комора площею 3,7 кв.м, 1-3 кухня площею 18,6 кв.м , кімната 1-4 площею 20,4 кв.м, комора 1-6 площею 4,8 кв.м, веранда 1-7 площею 5,9 кв.м, загальною площею 58,20 кв.м, крім того 1/6 частина вбиральні літ Д, 1/6 частина колодязів №1-2, 1/6 частина вигрібних ям І,II, 1/6 частина огорожі №3-4 згідно проведеного розрахунку складає 1/4 частину нерухомого майна (а.с.101-103).
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, зареєстровано спадкову справу спадкодавця ОСОБА_5 № НОМЕР_1 (а.с.104).
Статтею 16 ч.2 п.1 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Крім того, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, згідно ст. 1220 ч.1 ЦК України.
У відповідності до ст. 1216 ч. 1 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1221 ЦК України, визначено місце відкриття спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265.
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1297 ЦК України, спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Таким чином, судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ.А площею 205,5 м.кв., сарай літ.Б площею 22,2 м.кв., сарай літ. В - площею 30,00 м.кв., сарай літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральня літ. Д, криниця №1, криниця № 2, вигрібна яма І,ІІ, огорожа №3-4, - слід визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , де частки є рівними; визнати що частка ОСОБА_5 у спільному сумісному майні подружжя становить Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ.А площею 205,5 м.кв., сарая літ.Б площею 22,2 м.кв., сарай літ.В - площею 30,00 м.кв., сарая літ.Г площею 16,40 м.кв., вбиральні літ.Д, криниці №1, криниці № 2, вигрібної ями І, ІІ, огорожі №3-4, як частка у спільному сумісному майні подружжя; Визнати за ОСОБА_1 , спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 право власності на 2/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ. А площею 205,5 м.кв., сарая літ.Б площею 22,2 м.кв., сарая літ. В - площею 30,00 м.кв., сарая літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральні літ. Д, криниці №1, криниці № 2, вигрібної ями І,ІІ, огорожі №3-4, як частка спадкового майна; Визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ. А площею 205,5 м.кв., сарая літ.Б площею 22,2 м.кв., сарая літ. В - площею 30,00 м.кв., сарая літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральні літ. Д, криниці №1, криниці № 2, вигрібної ями І,ІІ, огорожі №3-4, як частка спадкового майна; Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ. А площею 205,5 м.кв., сарая літ.Б площею 22,2 м.кв., сарая літ. В - площею 30,00 м.кв., сарая літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральні літ. Д, криниці №1, криниці № 2, вигрібної ями І,ІІ, огорожі №3-4, як частка спадкового майна
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Висновки
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають до задоволення.
Вирішення вимог про стягнення судових витрат
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати по справі, в повернення оплаченого позивачем судового збору, в загальній сумі 6980,20 грн., пропорційно по 3490,10 грн. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.ґ. 62, 70 СК України; ст.ст. 16, 321, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1223, 1261-1265, 1297 ЦК України; ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визнання права на спадщину, встановлення порядку користування - задовольнити.
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ.А площею 205,5 м.кв., сарай літ.Б площею 22,2 м.кв., сарай літ. В - площею 30,00 м.кв., сарай літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральня літ. Д, криниця №1, криниця № 2, вигрібна яма І,ІІ, огорожа №3-4, - визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , де частки є рівними.
Визнати що частка ОСОБА_5 у спільному сумісному майні подружжя становить Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ.А площею 205,5 м.кв., сарая літ.Б площею 22,2 м.кв., сарай літ.В - площею 30,00 м.кв., сарая літ.Г площею 16,40 м.кв., вбиральні літ.Д, криниці №1, криниці № 2, вигрібної ями І, ІІ, огорожі №3-4, як частка у спільному сумісному майні подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 , спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 право власності на 2/6 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ. А площею 205,5 м.кв., сарая літ.Б площею 22,2 м.кв., сарая літ. В - площею 30,00 м.кв., сарая літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральні літ. Д, криниці №1, криниці № 2, вигрібної ями І,ІІ, огорожі №3-4, як частка спадкового майна.
Визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ. А площею 205,5 м.кв., сарая літ.Б площею 22,2 м.кв., сарая літ. В - площею 30,00 м.кв., сарая літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральні літ. Д, криниці №1, криниці № 2, вигрібної ями І,ІІ, огорожі №3-4, як частка спадкового майна.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку літ. А площею 205,5 м.кв., сарая літ.Б площею 22,2 м.кв., сарая літ. В - площею 30,00 м.кв., сарая літ. Г площею 16,40 м.кв., вбиральні літ. Д, криниці №1, криниці № 2, вигрібної ями І,ІІ, огорожі №3-4, як частка спадкового майна.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті судового збору, в загальній сумі 6980,20 грн., по 3490,10 грн. з кожного.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 - ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 14.09.2020 року.
Суддя Слободян Г.М.