Справа № 2-168/11
21.09.2020 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Стрільця Я.С.
з участю секретаря судових засідань - Вікторівської Д.Я.,
представників заінтересованих осіб - Співака Р.М., Маковійчук Л.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Заставна справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби, ОСОБА_2 , на дії та бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Кіцманського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
В обґрунтування скарги посилається на те, що згідно виконавчого листа Заставнівського районного суду Чернівецької області виданого 27.11.2018 у справі №2-168/11 на її користь вирішено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 17.02.2011 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання вказаного виконавчого листа, постановою Кіцманського районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 21.01.2019 було відкрито виконавче провадження №58145083.
16.06.2020 було направлено на адресу ДВС заяву про надання розрахунку заборгованості за аліментами за вказаним виконавчим провадженням №58145083 та вжиття до боржника заходів, що передбачені ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження». Однак, рекомендованим листом №5930002586946 01.07.2020 р. від ДВС було отримано лист вих. №10750 від 22.06.2020 р., яким було повідомлено про відмову у наданні розрахунку заборгованості за аліментами за вказаним виконавчим провадженням, оскільки воно було закінчено 30.05.2019, на підтвердження чого було надано роздруковану з АСВП постанову про закінчення виконавчого провадження №58145083.
Вважає постанову про закінчення виконавчого провадженні №58145083 від 30.05.2019 неправомірною та такою, що підлягає скасуванню. Також вважає неправомірною бездіяльність ДВС щодо не проведення розрахунку заборгованості за аліментами за виконавчим провадженням №58145083 з огляду наступного.
З оскаржуваної постанови вбачається, що виконавче провадження було закінчено на підставі п.7 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» - закінчення строку передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. З виконавчого листа видно, що строк для стягнення аліментів закінчується 02.11.2025 (досягнення дитиною повноліття), натомість постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 30.05.2019, тобто передчасно та неправомірно.
В самій оскаржуваній постанові, а також у листі-відповіді ДВС вих. №10750 від 22.06.2020 зазначено, що до відділу надійшов новий виконавчий лист про зміну розміру стягуваних аліментів, що і стало, на думку ДВС, підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Вказує, що рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 11.12.2018 у справі №716/1091/18, яке набрало законної сили 21.02.2019 було збільшено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням суду від 21.03.2011 в розмірі 300 грн., і вирішено в подальшому стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням та до повноліття дитини.
Разом з тим, обов'язковою умовою для закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» - є відсутність заборгованості із стягнення відповідних платежів на дату закінчення виконавчого провадження.
Станом на 30.05.2019 у боржника ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 існувала заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом виданим 27.11.2018 у справі №2-168/11, її розмір становив 52 621,50 грн.
Зважаючи на вказане, за наявності заборгованості зі стягнення аліментів у розмірі 50 621,50 грн., всупереч положень п.7 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець протиправно закінчив дане виконавче провадження.
Також вказує, що порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений у статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно ч.4 ст.71 вказаного Закону України, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.
Зважаючи на вказані положення вимог Закону не здійснення та не надання на вимогу стягувача розрахунку заборгованості за аліментами на думку заявниці є протиправним.
Стверджує, що у зв'язку з не проведенням належного розрахунку заборгованості за аліментами за виконавчим провадженням №58145083, державним виконавцем протиправно не вжито заходів до боржника, що передбачені ч.9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», хоча заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, існувала за ВП №58145083 з дати відкриття виконавчого провадження - 22.01.2019 та вказана заборгованість не погашена і до сьогодні.
У зв'язку з вказаним, державний виконавець протиправно зволікає винесенням вмотивованих постанов щодо боржника: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванн транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повном обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користувг вогнепальною мисливською, пневматичною та вогнепальною зброєю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Таким чином, на думку заявниці, Кіцманський РВ ДВС Південно-Західногс міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) протиправно не визначив у належному розмірі заборгованість за аліментами, протиправно закінчив виконавче провадження, протиправно відмовив у проведенні розрахунку заборгованості за аліментами та протиправно не вжив де боржника заходів, що передбачені ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», умисно не вжив своєчасно всіх належних ті передбачених законом заходів для виконання судового рішення.
Саме тому просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2019 ВП №58145083, винесену державним виконавцем Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Охрим І.В.; визнати незаконними дії Кіцманського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №58145083 щодо відмови здійснити перерахунок заборгованості за аліментами у період з березня 2011 по травень 201; зобов'язати Кіцманський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) здійснити у виконавчому провадженні №58145083 розрахунок заборгованості за аліментами у період з березня 2011 по травень 2019, виходячи з встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у відповідні періоди; визнати незаконною бездіяльність Кіцманського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо невинесення у виконавчому првоадженні №58145083 стосовно боржника ОСОБА_2 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повном обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вогнепальною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та зобов'язати Кіцманський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винести вказані постанови про встановлення тимчасового обмеження у правах.
В судове засідання скаржниця та її представниця не з'явилися, в матеріалах скарги міститься заява останньої про розгляд скарги у їх відсутності.
Представник заінтересованої особи - Кіцманського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Співак Р.М. в судовому засіданні скаргу не визнав. В її задоволенні просив відмовити. Пояснив, що згідно виконавчого листа від 27.11.2018 у справі №2-168/11 на користь заявниці стягувалися аліменти з боржника ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 17.02.2011 р. і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконання вказаного виконавчого листа, постановою Кіцманського районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області від 21.01.2019 було відкрито виконавче провадження №58145083. Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 11.12.2018 у справі №716/1091/18, яке набрало законної сили 21.02.2019 було збільшено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням суду від 21.03.2011 р. в розмірі 300 грн., і вирішено в подальшому стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням та до повноліття дитини. На підставі вказаного рішення було видано новий виконавчий лист про зміну розміру стягуваних аліментів. В зв'язку із вказаним, 30.05.2019 державним виконавцем Кіцманского РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Охрим І.В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №58145083. Також вказав, що згаданим виконавчим провадженням №58145083 державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, розмір якої становив біля 21 тис. грн. 29.07.2019 боржником ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів сплачено 29561,07 грн. Сплата заборгованості по аліментам в більшому розмірі не перешкоджає закриттю провадження та є допустимим. Крім того, державний виконавець на стадії виконання не мала підстав застосовувати до боржника заходи примусу, оскільки останній перебував за кордоном та не був повідомлений в передбачений законодавством спосіб про наявність відкритого виконавчого провадження та наявність боргу по сплаті аліментів. Також додав, що за новим виконавчим провадженням у ОСОБА_2 станом на 01.08.2020 виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 19656,57 грн. Саме тому, просив в задоволенні скарги відмовити.
Представаниця боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги. Пояснила, що боржник ОСОБА_2 добровільно надавав матеріальну допомогу стягувану на утримання дитини. Саме тому, заявниця з 2011 року не зверталася до органів ДВС щодо примусового виконання рішення суду. ОСОБА_2 працює за межами України, а тому йому не було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження, а також наявність пор ньому боргу. Після повернення в Україну ОСОБА_2 дізнався про це та погасив заборгованість в більшому розмірі. Вважає, що скарга необґрунтована, а дії державного виконавця законні.
Заслухавши пояснення представників заінтересованих осіб, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзацах 1 та 3 п. 1, п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду, тому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права та свободи; б) у триденний строк з дня, з коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3, п.18 постанови №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 27.11.2018 Заставнівським районним судом Чернівецької області було видано виконавчий документ по справі №2-168/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 17.02.2011 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надані широкі права та повноваження у процесі здійснення виконавчого провадження.
22.01.2019 державним виконавцем Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Заставнівського районного суду від 11.12.2018 у справі №716/1091/18 розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 збільшено та вирішено стягувати з останнього на користь заявниці ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з 21.02.2019 (дня набрання рішенням законної сили) і до досягнення сином повноліття (а.с. 71-77).
По вказаній справі за №716/1091/18, Заставнівським районним судом 15.03.2019 був виданий виконавчий лист та, в зв'язку із його надходженням до ДВС, державним виконавцем 30.05.2019 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58145083 (а.с. 69). Крім того, державним виконавцем 03.04.2019 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа 716/1091/18 від 15.03.2019 №58778204 (а.с. 78).
У відповідності із п. 7 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.
Частиною 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Суд звертає увагу, що право обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів законодавець поклав виключно на державного виконавця, який зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником. Таким чином, при ухваленні рішення, суд не бере до уваги розрахунок заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 50621,50 грн. (а.с. 79-88) наданий та обчислений заявницею.
Судом також встановлено, що на момент винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження №58145083, а саме станом на 30.05.2019 в боржника ОСОБА_2 існувала заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 21000 грн. Вказану суму заборгованості останній сплатив. Таким чином, на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №58145083 у державного виконавця не було підстав, передбачених ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» через які оскаржувана постанова не могла бути винесена.
Саме тому, суд приходить до висновку, що в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
Що стосується вимог скарги щодо відмови державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості за аліментами в рамках виконавчого провадження №58145083 у період з березня 2011 року по травень 2019 року та зобов'язати Кіцманський РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) здійснити такий розрахунок, то суд вважає, що в цій частині скарга задоволенню також не підлягає, оскільки такий розрахунок державним виконавцем був здійснений на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №58145083. Крім того, на момент звернення заявниці до державного виконавця з вимогою про проведення та надання розрахунку заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні №58145083, останнє було закінчено.
У відповідності із вимогами ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
З аналізу вказаної норми закону вбачаються підстави, в разі яких державний виконавець виносить вмотивовані постанови щодо встановлення тимчасового обмеження у правах боржника, а саме: наявність відкритого виконавчого провадження, наявність по виконавчому провадженню заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
З матеріалів справи вбачається, що заявниця звернулася до ДВС із заявою про вжиття заходів, передбачених ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», щодо тимчасового обмеження ОСОБА_2 у правах до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі 16.06.2020 (а.с. 66-67).
22.06.2020 заявниця отримала відповідь, що виконавче провадження №58145083 постановою державн6ого виконавця від 30.05.2019 закінчено (а.с. 68).
Таким чином судом встановлено, що на момент звернення заявниці до органів ДВС із клопотанням про вжиття заходів, передбачених ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», щодо тимчасового обмеження ОСОБА_2 у правах в рамках виконавчого провадження №58145083 таке провадження було закінчено, борг по сплаті аліментів відсутній. Саме тому, вимоги скарги в частині визнання незаконної бездіяльність Кіцманського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо невинесення стосовно боржника ОСОБА_2 постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вогнепальною зброєю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання та зобов'язання Кіцманського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винести вказані постанови про встановлення тимчасового обмеження у правах задоволенню також не підлягають.
За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження №58145083 були дотримані вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а отже в задоволенні скарги слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 13, 18, 28, 37, 41 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 449-451 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби, ОСОБА_2 , на дії та бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ