707/902/20
2/707/627/20
23 вересня 2020 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ОСОБА_1 07.05.2020 року звернулась до суду з указаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.08.2017 року нею було надано ОСОБА_2 грошову позику у розмірі 500 (п'ятсот) доларів США з умовою повернення грошових коштів у термін до 30 листопада 2017 року. Відповідач власноруч написав розписку про отримання коштів.
Станом на день подачі позову відповідач суму боргу не повернув. Позивачем 06.03.2020 року направлялась на адресу відповідача вимога про повернення боргу, однак дана вимога залишена ним без задоволення.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач, надаючи розрахунок позовних вимог, посилаючись на норми ЦК України, просить стягнути з відповідача на її користь, борг у сумі 500 доларів США, проценти у розмірі 190,93 доларів США, 3% річних у розмірі 36,25 доларів США та інфляційні втрати у розмірі 81,50 доларів США, а всього 808,71 доларів США, що станом на 30.04.2020 року становить 21812,04 грн. Також, просить стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.
В судове засідання позивач не з'явилась, її представник подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. У разі неявки у судове засідання відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про час та дату судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендоване поштове повідомлення про вручення судової повістки та конверт, який повернувся на адресу суду, відзив на позовну заяву до суду не надходив, тому суд ухвалює рішення у порядку ст. 280 ЦПК.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до розписки від 23.08.2017 року, ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) зобов'язується повернути 500 доларів (п'ятсот) США ОСОБА_1 в термін до 30.11.2017 року. Розписку написано ним власноручно без натиску. У розписці зазначені свідки: ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) та ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_4 ), якими поставлено підписи під розпискою.
Сплата процентів за користування позикою вказаним договором не передбачена.
Позивач 06.03.2020 року зверталась до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів, яку відповідачем отримано 17.03.2020 року згідно копії рекомендованого поштового повідомлення, однак дану вимогу залишено відповідачем без задоволення.
До позовної заяви додано розрахунок позовних вимог, що складається з розрахунку відсотків за користування позикою за період з 01.12.2017 року по 31.05.2020 року, що становить 190,96 доларів США та розрахований з використанням даних офіційного сайту НБУ щодо облікової ставки.
Також, позивачем додано розрахунок 3% річних від прострочення зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України за період прострочення з 01.12.2017 року по 31.05.2020 року, що становить 882 дні та складає 36,25 доларів США.
Позивач просить також стягнути з відповідача інфляційні втрати, розрахувавши їх суму, що становить 81,50 доларів США.
Судом встановлено, що станом на 07.05.2020 року відповідач зобов'язання за договором позики перед позивачем не виконує, вказану суму боргу не повернув.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні - Позичальникові - грошові кошти або інші речі , а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві суму переданих грошових коштів (суму позики).
У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлений договором).
Відповідно до ст.509 ЦК України, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він у відповідності до ст.536, ч.2 ст.625, ст.1048, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1050 Цивільного Кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три процента річних від простроченої суми, а також проценти в розмірі облікової ставки НБУ річних за користування позикою.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Таким чином, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.
Оскільки предметом грошового зобов'язання за вказаним договором позики є грошові кошти, визначені у доларах США, і втрати від знецінення національної валюти відновлені шляхом застосування еквіваленту іноземної валюти за курсом, встановленим НБУ на час вирішення справи про стягнення боргу, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат внаслідок несвоєчасного повернення позики відсутні (20 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 638/10417/15-ц, провадження № 61-21851св18 (ЄДРСРУ № 80223858).
На думку суду, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 81,50 доларів США не підлягає до задоволення, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування позикою за період з 01.12.2017 року по 31.05.2020 року у розмірі 190,96 доларів США, то суд вважає, що дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки позивач має право на сплату відсотків за правомірне користування його коштами у період користування позикою, а саме з 23.08.2017 року по 30.11.2017 року, а з моменту прострочення відсотки мають нараховуватись за неправомірне користування чужими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України. Це узгоджується із правовою позицією ВСУ України, яку висловлено у постанові від 03.10.2018 року у справі № 390/1875/16-ц, згідно з якою право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, суд прийшов до висновку, що відповідач має сплатити позивачу основну суму боргу у розмірі 500 доларів США та 3% річних за користування позикою за період прострочення з 01 грудня 2017 року по 31 травня 2020 року, тобто 882 дні, що складає 36,25 доларів США, а всього 536,25 доларів США.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові ВеликоїПалати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03.03.2020 року на суму 5000,00 грн., що сплачено ОСОБА_1 адвокату Вакуленку О.П., довідку-розрахунок виконаних робіт відповідно до угоди від 03.03.2020 року, акт виконаних робіт від 23.09.2020 року.
На підставі ст. 137 ЦПК суд вважає, що витрати позивача на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і підлягають до стягнення з відповідача на її користь.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 840,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 82, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , 536 (п'ятсот тридцять шість) доларів 25 (двадцять п'ять) центів США, з яких 500,00 доларів США - сума позики, 36,25 доларів США - 3% річних за період прострочення з 01 грудня 2017 року по 31 травня 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп. та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його перегляд та оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Суддя: В. В. Морозов