Справа № 462/5612/20
провадження 1-кс/462/1570/20
21 вересня 2020 року Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
02.09.2020 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140060001592 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Слідчий Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, покликаючись на те, що 15 вересня 2020 року в Залізничний ВП ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення з КНП КЛШМД про те, що 15.09.2020 року о 00:50 год. з вул. Авіаційна, 1 у м. Львові бригадою № 6 був доставлений ОСОБА_4 , віком приблизно 50 років із діагнозом: «множинні ножові поранення».
16 вересня 2020 року в ході проведення огляду місця події, поруч із територією залізничної станції «Скнилів», що знаходиться по вул. Авіаційна, в м. Львові, біля бетонної конструкції було виявлено та вилучено канцелярський ніж оранжевого кольору, із пластмасовими вставками чорного кольору, на якому наявні сліди РБК; мобільний телефон марки «Nokia 2700» чорного кольору, на якому наявні сліди РБК; сім карта мобільного оператора Lifecell.
16 вересня 2020 слідчим СВ Залізничного ВПГУНП у Львівській області речовим доказом у кримінальному провадженні №12020140060001610 від 15.09.2020 року було визнано: канцелярський ніж, який може бути знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення, мобільний телефон марки «Nokia 2700», сім карту мобільного оператора Lifecell, про що винесено відповідну постанову.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи, або для забезпечення цивільного позову чи можуть настати інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою проведення відповідних судових експертиз, а тому просить клопотання задовольнити.
Слідчий суддя постановив провести розгляд клопотання без слідчого СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , який подав заяву про проведення розгляду клопотання у його відсутності та у відсутність інших учасників процесу, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Оглянувши матеріали клопотання, вважаю, що його слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із вимогами ч.3 ст.170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Оскільки досудовим слідством встановлено, що вилучені речі можуть бути використані як доказ факту і обставин вчинення кримінального правопорушення, їх визнано речовим доказом, відповідно до постанови слідчого від 16.09.2020 року, а тому аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що зазначені речі відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а відтак для уникнення можливості їх приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, відчуження, необхідно накласти на них арешт.
Керуючись ст. 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речові докази, а саме: ніж оранжевого кольору, із пластмасовими вставками чорного кольору, на якому наявні сліди РБК; мобільний телефон марки «Nokia 2700» чорного кольору, на якому наявні сліди РБК; сім карту мобільного оператора Lifecell, які було виявлено та вилучено 16.09.2020 року під час огляду місця події, поруч із бетонною конструкцією, за адресою : м. Львів, вул. Авіаційна.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя:
Оригінал ухвали.