Справа №442/5444/20
Провадження №2-а/442/89/2020
24 вересня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Хомика А.П.
з участю секретаря судових засідань Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРППУ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Мартинюк Ярослава Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову серія БАА №111295 від 19.08.2020 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19.08.2020 відносно нього складено вказану вище постанову за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за те, що він керував транспортним засобом Mitsubishi SPACE STAR, д.н.з. НОМЕР_1 та здійснив зупинку стоянку на тротуарі, де для руху пішоходів залишив менше 2-х метрів, чим порушив п.г15.10в ПДР України.
Позивач вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП незаконним, оскільки в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення. Дійсно, 19.08.2020 близько 10:10 год. він проїжджав вулицею Стрийською в м.Дрогобич і у нього стався приступ кашлю, що перешкоджав йому нормально дихати. Для того, щоб прийти у норму, відкашлятись та прийняти ліки для зняття приступу кашлю (хворіє астмою) та відновлення нормальної функції дихання, він припаркував свій автомобіль на обочині навпроти Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, заглушив мотор та включив аварійний сигнал. Через короткий проміжок часу до нього підійшов працівник Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції Мартинюк Я.Ю. Він пояснив йому ситуацію, однак той на його пояснення не відреагував та склав вищевказану постанову.
Оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, а також була винесена у неправомірний спосіб.
В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав. Доповнив, що є інвалідом війни 2 групи, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та має статус ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році 1 категорії, після чого отримав низку захворювань які усугубились з настанням похилого віку. Одним з таких захворювань є хронічне захворювання астми, через що перебуває на обліку в Дрогобицькому міжрайонному протитуберкульозному підрозділі КНП ЛОР ЛРФГІКЛДЦ. 19.08.2020 у нього стався приступ астми і він був змушений здійснити вимушену зупинку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, хоча своєчасно та належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Встановлено, що 19.08.2020 старший лейтенант поліції Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області Мартинюк Я.Ю. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №111295 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, якою накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст.151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідачами на вимогу суду відзиву, у встановлені Законом строки, або інших доказів правомірності складання оскаржуваної постанови надано не було, доказів порушення позивачем ч. 1 ст. 122 КУпАП немає. Правомірність своїх дій та правомірність прийняття оскаржуваної постанови не доведено.
Крім того, позивач категорично заперечує факт скоєного адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву, у встановлені Законом строки, на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачами належними та допустимими доказами не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про те що позивачем скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити повністю шляхом скасування спірної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись 19, 90, 241-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 111295 від 19.08.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили судовим рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хомик А.П.